Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Справа № 2-а-2041/11/2229/
П О С Т А Н О В А
02 червня 2011 року м.Шепетівка
2 червня 2011 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд у складі:
головуючої судді: Чевилюк З.А.
секретаря судового засідання: Гаврилової Н.К.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Панасюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення України в м.Шепетівка про визнання дій відповідача незаконними, зобов’язання здійснити перерахунок розміру одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, зобов’язання виплатити компенсації на оздоровлення у розмірі, передбаченому чинним законодавством,-
В С Т А Н ОВ И В:
До Шепетівського міськрайонного суду надійшли позовні матеріали ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій відповідача незаконними, зобов’язання здійснити перерахунок розміру одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, зобов’язання виплатити компенсації на оздоровлення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням. Перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Міськвиконкому Шепетівської міської ради; є інвалідом третьої групи. Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй як особі віднесеній до відповідної категорії, інваліду 3 групи, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи повинна бути виплачена щорічна додаткова допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Позивач просить визнати дії відповідача, які пов’язані з нарахуванням і виплатою щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2007-2010 роки незаконними; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2007-2010 роки виходячи із розмірів мінімальної заробітної плати з урахуванням вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язати відповідача виплачувати надалі щорічну компенсацію на оздоровлення відповідно до вимог закону.
В судовому засіданні позивач, її представник позов підтримали та просили його задоволити. Представник відповідача позов заперечила. Вказала, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір щорічної допомоги на оздоровлення складає 90 гривень. Саме цією постановою керувався відповідач при виплаті допомоги на оздоровлення позивачеві, оскільки постанови КМУ, як і закони, є обов’язковими до виконання. Рішення Конституційного Суду України не можуть бути реалізовані, оскільки відповідних змін до Закону України про держбюджет не внесено, внаслідок чого видатки на фінансування даних виплат не збільшено. Відсутній механізм реалізації рішення Конституційного Суду. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю. Зазначила, що позивачу здійснювались виплати допомоги на оздоровлення 19 лютого 2007 року-90 грн., 15 квітня 2008 року-90 грн., 09 липня 2009 року -90 грн.,15 червня 2010 року-90 грн.
Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що у 2007, 2008 роках виплата допомоги здійснена до винесення Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року №6-рп/2007, і від 22.05.2008 року №10-рп/2008, які зворотної сили не мають
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням, є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи, постраждалим внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Фактично позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення від відповідача в розмірі 90 грн. щорічно, починаючи з 2007 року.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач всупереч Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) керувався постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 зупинено дію абзацу другого частини першої статті 48, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу 11 «Внесенні змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнанні такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Виплата допомоги на оздоровлення у 2007, 2008 роках здійснена до винесення Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, які зворотної сили не мають, тому на користь позивача має бути стягнута допомога на оздоровлення за 2009-2010 роки по день припинення права на таку виплату в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги частково.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2,17,18,87,94,158-163, 256 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Міськвиконкому Шепетівської міської ради Хмельницької області, які пов’язані з нарахуванням і виплатою щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, менших, ніж установлено ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильсьокої катастрофи»за 2009-2010 роки незаконними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Міськвиконкому Шепетівської міської ради Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 роки по день припинення права на такі виплати відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Постанову звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шепетівський міськрайонний суд.
Суддя Шепетівського міськрайонного суду З.А.Чевилюк
Суддя