Справа  № 2-а-997/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08.06.2011року  о 16-45 год.                                                                    смт. Новопсков

                                                                                                                                  Луганської області

       Суддя Новопсковського районного суду Бондар Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов"язання  здійснити  нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни,      

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, в якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2007, 2008 та 2010 р. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування  та виплату на її користь підвищення до пенсії у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"   з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., з урахуванням фактично здійснених виплат.

В обґрунтування позовних вимог в позові  позивач зазначила, що у відповідності до ст.1 Закону України „Про  соціальний  захист дітей  війни” від 18.11.2004 р. вона має статус  дитини війни. Згідно зі ст.6 даного Закону їй повинне  виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком. Але їй таке підвищення виплачувалось не в повному  розмірі. Отже  відповідачем в порушення вимог ст.ст. 22, 92, Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. і від 22.05.2008 р.,  не  проведено їй відповідні  виплати   у вказаному   розмірі, тому невиплата  їй відповідачем підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.  Просить  суд  визнати  дії відповідача протиправними та зобов”язати відповідача  нарахувати  та виплатити на її користь  недоплачене їй як  дитині війни підвищення до пенсії за період з  09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, відповідно до яких відповідач позов не визнав. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Та зазначив, що позивач пропустив строк для звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного: судом встановлено, що позивач звертався із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі в Луганської області, але отримала відмову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією посвідчення.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 вказаного закону зупинено на 2006 р. згідно Закону України № 3235-IV від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії закону не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 р.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», яким була зупинена дія ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідає Конституції.

Таким чином, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 р., тобто з дня ухвалення рішення Конституційним судом до 31 грудня 2007 р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України № 10 –рп / 2008 від 22.05.2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно  ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку про що постановлюється ухвала.

Позивач не звернувся з заявою про поновлення строку, не навів поважних причин його пропуску, не зазначивши при цьому, чому було пропущено встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню.

У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про  підвищення соціальної допомоги як дитини війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2010 р. по 27.08.2010 р., суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, та залишити без розгляду вимоги про підвищення соціальної допомоги як дитині війни  з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2010 р. по 27.08.2010 р (дата подання позовної заяви –28.02.2011 р.).

Залишаючи без розгляду позовні вимоги з підстав пропуску шестимісячного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується без обмеження.

Виходячи з наведеного, позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 28.08.2010 р. за винятком виплачених сум.

Згідно ч.1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.      

        Керуючись вимогами ст.ст.64,124,152 Конституції України, ст.ст. 3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.2,11,17,18,87,99,100, 183-2  КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

      Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1    підвищення до пенсії за віком, як дитині війни з 28.08.2010 року.

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області здійснити нарахування  та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 28.08.2010 р. по 31.12.2010 р., з урахуванням фактично здійснених виплат, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування".

Решту позовних вимог залишити без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

      Постанова суду підлягає негайному виконанню.

      Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

      Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.  

      Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                               Суддя