Справа № 2-424/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20.05.2011 року                                                                                                         м. Брянка

                                   Брянківській міський суд Луганської області

в складі :  головуючого –судді Крупинської О.Ю.,

при секретарі –Бахтіній Н.І.,

за участі адвоката ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у залі суду  в м. Брянка цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення боргу за договором купівлі-продажу, 3% річних від простроченої суми,

моральної шкоди, заподіяної невиконанням цивільно-правового зобов»язання.

в с т а н о в и в  :

  Позивачка звернулася до суду  із позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що 10 лютого 2010 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого вона, як власник житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, передає вказане майно, а відповідач його приймає. Продаж зазначеного майна було вчинено за 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. Фактичний продаж будинку відбувся ще в травні 2009 року. ОСОБА_3 не мав можливості сплатити повну суму угоди, тому склав розписку до умов якої 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень передав відразу, а залишок від суми договору, тобто 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) гривень зобов'язався повернути в строк до 10 серпня 2009 року. Коли термін повернення грошей сплив, ОСОБА_3 попросив ще півроку на те, щоб повернути гроші, і вона погодилася, а у лютому 2010 року вони нотаріально засвідчили нашу угоду. Ще кілька разів відповідач просив про відстрочення сплати грошей, у березні та червні 2010 року грошовим переказом сплатив 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень, а в останній час взагалі відмовляється від виконання свого зобов'язання, на телефонні дзвінки не відповідає, що на її думку є порушенням чинного законодавства, тобто, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, відповідач порушив умови зобов'язання, взагалі не виконавши їх. Вважає, що за невиконання зобов'язання ОСОБА_3 має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності та повинен сплатити не лише суму боргу, але й неустойку, адже згідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми. Враховуючи, що ОСОБА_3 прострочив сплату суми боргу вже на півтора роки, сума неустойки складає (3x13500/100)х 1,5=607 (шістсот сім) гривень. Таким чином, на сьогоднішній день відповідач заборгував їй 11857 гривень, які складаються з 11250 гривень - борг, 607 гривень - неустойка. Крім того, неповерненням ОСОБА_3 її грошей за договором купівлі-продажу їй завдано моральну шкоду, адже  протягом тривалого часу позбавлена можливості користуватися фактично власними коштами, що створює істотні перешкоди в реалізації моїх планів. З метою повернення грошей вона, через невиконання відповідачем свого обов'язку, змушена звертатися до юристів за правовою допомогою, до суду, витрачаючи власний час, що обмежує її дозвілля, і кошти на сплату судових витрат. Через несумлінність відповідача порушено її спокій, вона змушена хвилюватися й шукати варіанти для повернення грошей. Адекватною компенсацією завданої їй моральної шкоди вона вважає сплату їй ОСОБА_3 1700  гривень. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь борг у сумі (з урахуванням неустойки)- 11857 гривень, моральну шкоду в сумі 1700 гривень, судові витрати: 141,10 грн.- судовий збір, 120,00 грн. - інформаційно-технічне забезпечення суду, 300,00 гривень - витрати на правову допомогу.

    Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

    Адвокат позивача – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав лише в частині боргу за договором купівлі-продажу, в іншій частині проти позову заперечує, пояснив, що він купуючи будинок мав добре оплачувану роботу, але після настання кризису, зарплату йому зменшили, а у нього сім»я, він не відмовляється від боргу, але на сьогоднішній час не має змоги  платити, як тільки його фінансовий стан поліпшиться, він сплатить борг.

  Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

    Судом встановлено, що згідно  розписки выд 13.05.2009р. ОСОБА_3, надав завдаток у сумі 1 500,00 грн. –10% від загальної суми 15 000,00 грн. суму, що залишилася, зобов»язався сплатити до 10.08.2009р., (л.с.6).

    Згідно договору купівлі-продажу від 10.02.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Брянківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 128, ОСОБА_2 передає, а ОСОБА_3 приймає житловий будинок зо всіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 1000 кв.м. продаж вчинено за 15 000,00 гривень. Розрахунок між сторонами здійснюється з розстроченням платежу. Продавець отримав 1 500,00 грн., сума, що залишилася, - 13 500,00 грн., розстрочується і сплачується впродовж 12 календарних місяців, сума щомісячних платежів повинна бути не менш ніж 1 125,00грн. дата кінцевого розрахунку –27.03.2011р., (л.л.с.7,8).

   Сторони не оспорюють, що на цей час відповідачем сплачено 2 250,00 грн.( у березні та червні 2010 року), залишок заборгованості за договором купівлі –продажу становить –11 250,00 грн.

   Згідно ст.ст. 655, 657, 691 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.  Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

    Відповідно до  ст. 526   ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Згідно ст. 610 ЦК України Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

         Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

         Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Суд не згоден з розрахунком 3% річних від простроченої суми, наданим позивачем, тому, що заборгованість за договором, суму якої сторони не оспорюють, становить - 11 250,00 грн., саме з    цієї суми повинен робитися розрахунок, крім того, останній платіж внесено відповідачем у   червні 2010 року, тому строк прострочення становить 1 рік, виходячи з цього, 3% річних від   простроченої суми складає - (3x11 250/100)х 1= 337,50 гривень.

    Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" : «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб». Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

      Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Позивачкою не надано міркувань, з яких  вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та доказів, яким це підтверджується. Суд вважає, що позивачкою не доведено факт спричинення їй моральної шкоди у сумі 1700,00 грн.  Позбавлення позивачки можливості користуватися фактично власними коштами внаслідок невиконання відповідачем договорних зобов»язань компенсується стягненням з відповідача 3% річних від простроченої суми.

     Позивачкою не надано докази,  які підтверджують, що неприйняття заходів забезпечення позову може затруднити або зробити неможливим виконання рішення, не надано перелік  майна з врахуванням його вартості, на яке повинно бути накладено арешт, тому в цій частині позовних вимог  позивачці відмовлено.

       Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати. Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.  Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

      Розмір понесених позивачем судових витрат, а саме: сплата судового збору (в розмірі 1% від ціни позову, що в даному випадку становить 11 857,00грн.) - 118,57 грн., витрат  на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн. підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями, ( л.л.с. 1,2,3 ).

      Відповідно до ст.. 84 ч.2 ЦПК України гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою КМУ від 27.04.2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ,  і порядок їх компенсації за рахунок держави»затверджені граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу. Так, витрати, пов»язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене рішення: якщо компенсація сплачується іншою стороною, гранічний розмір не перевищує суми, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній  особі  виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Згідно Закону України від 23.12.2010, № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік":

розмір  мінімальної  заробітної плати встановлено з 01.01.2011р. - 941 грн., з 01.04.2011р. –960 грн.  

      Виходячи з часу, витраченого для участі адвоката в судовому засіданні, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань; складання адміністративного позову  та іншіх документів по справі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі  300,00 грн.

      Судовий збір  на користь позивача у сумі 118,57  грн.,  витрати на інформаційне забезпечення у  сумі 120,00 грн.( згідно ст. 81 ЦПК України )  підлягають стягненню з відповідача.

      Керуючись Постановою Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 526, 612, 625, 655, 627, 691 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу, 3% річних від простроченої суми, моральної шкоди, заподіяної невиконанням цивільно-правового зобов»язання задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу у сумі- 11250,00 гривень, 3% річних від простроченої суми - 337,50 грн., судові витрати: 118,57 грн.- судовий збір, 120,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду,   300,00 грн. - витрати на правову допомогу.

        В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: