копія
Справа № 1-130/08
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 01 08 р. Кіровський районний суд Кіровограда
В складі головуючого Солопова Ю.О.
Секретарі Колесник Л.В.
Прокурора Бардиш О.В.
Захисниках ОСОБА_1
ОСОБА_2.
Розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Кіровограда, українець, гр.-н України, не одружений, працює, робочим, не судимий, прож. Кіровоград АДРЕСА_1, не судимий, обвинуваченого за ч 2 ст. 186. КК України.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженець, Кіровограда, українець, гр.-н України, навчається в СШ 18, 9 клас., прож. Кіровоград АДРЕСА_2, не судимий, обвинуваченого за ч 2 ст. 186 КК України.
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_3., ОСОБА_4, скоїли відкрите заволодіння чужим майном, грабіж, за попередньою змовою групою осіб, з насильством яке ні є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, при наступних обставинах:
29.09.2007 року близько 17.00 год., м/л ОСОБА_5, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку №АДРЕСА_3 в м. Кіровограді, запропонував н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, скоїти злочин, на що вони дали свою добровільну згоду. З цією метою, м/л ОСОБА_5, розподілив ролі між учасниками, які заключалися в тому, що він підійде до н/л ОСОБА_6, і вирве в нього з рук мобільний телефон, а н/л ОСОБА_3., та н/л ОСОБА_4, в цей час будуть знаходитися поряд та спостерігати за навколишнім середовищем, щоби в разі небезпеки повідомити та допомогти м/л ОСОБА_5 Заручившись згодою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 діючи умисно та цілеспрямовано, з корисних міркувань, підійшов до н/л ОСОБА_6, який в руці тримав свій мобільний телефон «Моторола L-6», вартістю 610 грн., в якому знаходився стартовий пакет «Київ-стар», вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 5 грн., в пластиковому чохлі для мобільного телефону, вартістю 10 грн., і вирвав з руки н/л ОСОБА_6, чим спричинив насильство яке ні є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, його мобільний телефон, а н/л ОСОБА_3., та н/л ОСОБА_4, в цей час знаходилися поряд та спостерігали за навколишнім середовищем, щоби в разі небезпеки повідомити та допомогти м/л ОСОБА_5 Заволодівши мобільним телефоном н/л ОСОБА_6, м/л ОСОБА_5, знаходячись в злочинній змові з н/л ОСОБА_3, та н/л ОСОБА_4, з місця пригоди зникли та розпорядились на власний розсуд, чим завдали шкоду потерпілому на 610 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3., свою вину визнав повністю щиро розкаявся в скоєному та пояснив, що 29.09.2007р., він прийшов в двір будинку, АДРЕСА_4 в м. Кіровограді. Там він зустрів його знайомих, серед яких були: ОСОБА_5, ОСОБА_4, та інші хлопці. Вони вирішили піти погратися до будинку на вул. Жадова м. Кіровограда. Біля того будинку гуляли троє малих хлопців, ті хлопці попросилися грати разом з ними, і вони погодилися. Серед хлопців був хлопчик, прізвище якого він визнав пізніше- ОСОБА_6. Вони стали разом гуляти з хлопцями в гру «ЛОВ». До нього підійшов ОСОБА_5 і запропонував йому забрати мобільний телефон у ОСОБА_6. Він відмовився від пропозиції ОСОБА_5. Потім він чув, як ОСОБА_5 спитав в ОСОБА_6, чи є в того телефон, ОСОБА_6 сказав, що є, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_6 подивитися телефон, однак ОСОБА_6 відмовився дати ОСОБА_5, телефон. Потім він попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон, і той згодився дати йому телефон, і ОСОБА_6 дав йому телефон, він прослухав мелодії, і повернув телефон ОСОБА_6, при цьому він тому сказав, що би той нікому не давав телефон, так як можуть телефон викрасти. Вони продовжили гуляти, він побіг в підвал, за ним бігали хлопці, і не змогли впіймати, однак коли його впіймали в грі, і він вийшов на вулицю, він побачив як ОСОБА_6 сидів на бетонній плиті, а поряд сиділи ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в руках у ОСОБА_5 був мобільний телефон ОСОБА_6 і той грався телефоном. Він підійшов до хлопців, сів на бетонну плиту також, в цей час підійшли гравці, і почалася нова гра, і хлопці ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_6, а також і він, побігли в підвал, телефон залишався у ОСОБА_5, ОСОБА_6 став просити ОСОБА_5 віддати телефон, ОСОБА_5 телефону не віддавав, а ОСОБА_6 побоявся забігти за ОСОБА_5 в підвал, так як там було темно, а він забіг в підвал, і побачив, що телефон ОСОБА_6 вже знаходиться в руках у ОСОБА_4., ОСОБА_4 кинув йому мобільний телефон ОСОБА_6 і крикнув: «Біжи!», він впіймав телефон і побіг за ОСОБА_4, який побіг в сторону дитячого садка в напрямку вул.Попова м.Кіровограда. Пізніше йому дали 20 грн. від продажу телефону
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 визнав повністю, глибоко розкаявся в скоєному, і показав, що дійсно 29.09.2007р., він прийшов в двір будинку, АДРЕСА_4 в м. Кіровограді. Там він зустрів його знайомих, серед яких були: ОСОБА_5, ОСОБА_3, та інші хлопці. Вони вирішили піти погратися до будинку на вул. Жадова м. Кіровограда. Біля того будинку гуляли троє малих хлопців, ті хлопці попросилися грати разом з ними, і вони погодилися. Серед хлопців був хлопчик, прізвище якого він визнав пізніше- ОСОБА_6. Вони стали разом гуляти з хлопцями в гру «ЛОВ». До нього підійшов ОСОБА_5 і запропонував йому, та ОСОБА_3, забрати мобільний телефон у ОСОБА_6. Вони погодились. ОСОБА_5 попросив ОСОБА_6 подивитися телефон, однак ОСОБА_6 відмовився дати ОСОБА_5, телефон. Вони продовжили гуляти, він побіг в підвал, за ним бігали хлопці, і не змогли впіймати, однак коли його впіймали в грі, і він вийшов на вулицю, він побачив в руках у ОСОБА_5 був мобільний телефон ОСОБА_6 і той грався телефоном. Він підійшов до хлопців, сів на бетонну плиту також, в цей час підійшли гравці, і почалася нова гра, і хлопці ОСОБА_5, він, та ОСОБА_6, побігли в підвал, телефон залишався у ОСОБА_5, ОСОБА_6 став просити ОСОБА_5 віддати телефон, ОСОБА_5 телефону не віддавав, а передав телефон йому, який він пізніше віддав ОСОБА_3 і крикнув йому «Біжи. Пізніше йому дали 20 грн. від продажу телефону
Вина н/л ОСОБА_4, н/л ОСОБА_3., в скоєнні ними злочинів, передбачених ст. 186 ч.2 КК України, крім їх пояснень підтверджується наступними доказами:
- потерпілий н/л ОСОБА_6, показав, що 29.09.2007р., приблизно о 16.00 год., він пішов гуляти на вулицю. З собою він взяв його мобільний телефон. Він направився позаду його будинку, де знаходяться бетонні плити. З ним гуляли його знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також проживають в моєму будинку. Біля плит гуляли хлопці приблизно 12 чоловік. Вони стали гуляти в гру «Лов». Він зібрався йти додому і перед цим вирішив зателефонувати до мами, коли він вийняв з кишені його мобільний телефон, до нього підбіг хлопець, який йому представився ОСОБА_5 і вирвав з його руки мобільний телефон і став втікати в напрямку недобудованого будинку, біля магазину «АТБ», і забіг в підвал. За ОСОБА_5 побігли, ще двоє хлопців, один нижчий на зріст, а другий вищий. Він зрозумів, що хлопці разом змовилися забрати у нього телефон, тому що ті хлопці не просто бігли за ОСОБА_5, щоби того догнати, а навпаки втікали разом. Він став кричати, щоб Дмитро повернув йому його мобільний телефон, однак той не відреагував, на його прохання. Він став бігти за хлопцями, але хлопців не догнав. Біля комп'ютерного клубу він побачив свою маму, якій розповів про те, що сталося. В подальшому він взнав від працівників міліції прізвище ОСОБА_5- ОСОБА_5.
В результаті пограбування йому було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 675 грн.
- свідок ОСОБА_5, показав, що 29.09.2007р., в післяобідній час він знаходився в дворі будинку, АДРЕСА_4 в м. Кіровограді, де він мешкає. Там були його знайомої, серед яких були: ОСОБА_3, ОСОБА_4, та інші хлопці. Вони вирішили піти погратися до будинку, вул. Жадова м. Кіровограда. Біля того будинку гуляли двоє малих хлопців, ці хлопці попросилися грати разом з ними, і вони погодилися. Вони стали разом з хлопцями гуляти в гру «ЛОВ». До нього підійшов ОСОБА_9, він стояв з ОСОБА_4, і ОСОБА_9 запропонував йому і ОСОБА_4 забрати в маленького хлопчика мобільний телефон, він зрозумів, що телефон потрібно забрати у хлопчика, щоби в подальшому викрадений телефон продати, а гроші поділити порівну між нами. Він, і ОСОБА_4 погодилися на пропозицію ОСОБА_9. Також, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 і запропонував йому це зробити. ОСОБА_3 вислухавши його і дав згоду. Вони вирішили, що ОСОБА_3 попросить у хлопчика телефон, і коли хлопчик дасть телефон, ОСОБА_3 передасть телефон йому, а він передасть телефон ОСОБА_4, і вони всі втечуть. До хлопчика підійшов ОСОБА_3 і попросив телефон, прослухати мелодії. Хлопчик дав ОСОБА_3 телефон марки «Моторола», ОСОБА_3 прослухав мелодії, і повернув телефон хлопчику. Хлопчик поклав телефон в кишеню. Потім він попросив у хлопчика мобільний телефон, щоби подивитися, хлопчик дав йому телефон, він подивився і передав телефон ОСОБА_3. ОСОБА_4 в цей час стояв поряд, і все бачив, так як той з ними був в змові. Все це відбувалося в підвалі. Потім вони вибігли з підвалу з іншої сторони, і побігли в напрямку СШ №35. По дорозі телефон знаходився в ОСОБА_3. Біля школи вони зупинилися, ОСОБА_3 став витягувати стартовий пакет з мобільного телефону хлопчика, однак в того це не виходило, і ОСОБА_3 передав телефон йому і він відкривши кришку телефону передав телефон ОСОБА_3, після чого той, вийняв з телефону стартовий пакет, більше він не бачив де подівся стартовий пакет.
- протоколом огляду місця події від 29.09.2007р.
а.с.4
- протоколом огляду мобільного телефону „Моторола L-6”, від 04.10.2007р.
а.с.15
- постановою про залучення в якості речового доказу мобільного телефону „Моторола L-6” від 04.10.2007р.;
а.с.16
- висновком експерта №1758/25 від 09.10.2007р., про вартість мобільного телефону „Моторола L-6”;
а.с.22
Таким чином враховуючи доказі по справі та за їх сукупністю суд вважає вину підсудних доведеною та дії правильно кваліфіковані за ч 2 ст 186 КК України - відкрите заволодіння чужим майном, грабіж, за попередньою змовою групою осіб, з насильством яке ні є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,
Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так згідно ст. 12 КК України злочин передбачений ч 2 ст. 186 КК України, відноситься до категорії тяжких, але тяжких наслідків від дії підсудних не настало.
Підсудні вину визнали повністю, в скоєному розкаялись, матеріальну шкоду повернули потерпілому, данні обставини, згідно ст. 66 КК України, суд, визнає обставинами , які пом'якшують покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, обумовлених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Характеризуючи особи підсудних суд, враховує характеристику з місця проживання, згідно яких, вони характеризується позитивно; обидва раніше не судіми, скоїли злочин в неповнолітньому віці..
Враховуючи обставини справи, особу підсудних, наявність пом'якшуючих обставин по справі, суд вважає можливим при призначенні покарання підсудним застосувати ст. 104 КК України, дав шанс виправитись без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. 321- 323, 333-335 КПК України суд
З А С У Д И В
ОСОБА_3визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч 2 ст. 186. КК України, та призначити покарання за ч 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі. Згідно ст.. 76, 104 КК України від покарання звільнити встановив іспитовий строк на 1 рік, зобов'язав засудженого з'являтись на реєстрацію до органів відуючих виконанням покарання.
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч 2 ст. 186. КК України, та призначити покарання за ч 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі. Згідно ст.. 76, 104 КК України від покарання звільнити встановив іспитовий строк на 1 рік, зобов'язав засудженого з'являтись на реєстрацію до органів відуючих виконанням покарання.
Міру запобіжного заходу засудженим залишити підписку про невиїзд.
Речові докази залишити у потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду на протязі 15 днів через суд першої інстанції.
Суддя підпис Ю.О.Солопов
Згідно з оригіналом
Суддя Кіровського районного суду
М. Кіровограда Ю.О.Солопов