ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

02.10.06                                                                                 Справа № 15/379.

 

Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом

 

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області

 

до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Рубіжанського відділення НОМЕР_3, м. Рубіжне Луганської області

 

про стягнення 588 грн. 68 коп.

 

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Баймухамедова Т.І. -пров. юрисконсульт по довіреності № 3698 від 30.12.05р.

         

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

 

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення майнової шкоди у розмірі 588 грн.  68 коп. Заявлена вимога мотивована тим, що відповідач необґрунтовано зняв грошові кошти з рахунку фізичної особи -підприємцяОСОБА_1 на підставі постанов державної виконавчої служби.  Позивач пояснила, що стягнення коштів з банківського рахунку фізичної особи-підприємця є неправильним, оскільки боржником є фізична особа.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

 

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 18.09.2006р, посилаючись зокрема на те, що здійснив списання коштів на підставі постанов органу державної виконавчої служби, в яких чітко вказано номер рахунку.

 

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

 

Постановою державного виконавця Рубіжанського відділу державної виконавчої служби управління юстиції від 30.03.2004р. накладено арешт на кошти у сумі 470 грн. 95 коп., що містяться на рахунку НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, Інд. код НОМЕР_1. Дана постанова направлена для виконання до Рубіжанського відділення Ощадбанку НОМЕР_3.

Постановою державного виконавця Рубіжанського відділу державної виконавчої служби управління юстиції від 16.04.2004р. постановлено зняти кошти у сумі 470,95 грн. з арештованого рахунку ОСОБА_1, інд. код НОМЕР_1, а саме НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перерахувати їх на рахунок Рубіжанського ВДВС.

Так, постановами органу державної виконавчої служби чітко визначено реквізити рахунку з якого підлягають списанню кошти.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осібна території України.

Тому, відповідач зобов'язаний був виконати вимоги державного виконавця наведені у постановах від 30.03.2004р. та від 16.04.2004р.

Позивач не оскаржував вказані постанови органу державної виконавчої служби про накладення арешту на кошти на певному рахунку та про зняття коштів з даного рахунку, доказів їх скасування (визнання недійсними, тощо) суду не надано.

 

Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, майновою шкодою є шкода  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Притягнення  до  цивільно-правової  відповідальності  можливо лише при наявності певних,  передбачених  законом  умов.  Їх  сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової  відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання  відповідальності  у формі відшкодування шкоди, є об'єктивна сторона, яку  утворюють:  наявність шкоди (збитків)  у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача;  причинний  зв'язок  між протиправними діями відповідача та шкодою.

При  цьому,  важливим  елементом  об'єктивної  сторони правопорушення є причинний зв'язок  між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною,  а шкода (збитки) -наслідком протиправної дії.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів всіх складових  правопорушення.

 

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, У  разі  несвоєчасного  зарахування  на  рахунок  грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення  банком  розпорядження  клієнта  про перерахування  грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну  суму  на  рахунок клієнта   або   належного   отримувача,   сплатити   проценти   та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Списання коштів з банківського рахунку здійснено відповідачем на підставі постанов державного виконавця, в яких чітко зазначено реквізити рахунку.

Позивачем не доведено безпідставність списання банком коштів з рахунку, оскільки, як вже зазначалося вище, вимоги державного виконавця є обов'язковими для банківських установ, і відповідно відповідач зобов'язаний був виконати вимоги державного виконавця вміщені у постановах від 30.03.2004р. та від 16.04.2004р. При цьому, вказані постанови органу державної виконавчої служби про накладення арешту на кошти та про списання коштів з даного рахунку, не скасовано (не визнано недійсними, тощо), позивач взагалі їх не оскаржував.

 

Крім того, доводи позивача є необґрунтованими по суті, оскільки фізична особа відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли при здійсненні нею діяльності як підприємцем усім належним на праві власності майном та зокрема коштами, як і навпаки доходи та інше майно, набуте особою при здійсненні нею підприємницької діяльності є засобами розрахунку за зобов'язаннями цієї фізичної особи.

 

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу України  цивільну правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Здійснення підприємницької діяльності є одним з прав фізичної особи з повною цивільною дієздатністю, що зокрема закріплено у ст. 50 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.  Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Також, згідно ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Так, фізична особа відповідає за зобов'язаннями, що виникли при здійсненні нею підприємницької діяльності, усім майном належній цій фізичній особі.

Норми статей 68, 69 Закону України «Про виконавче провадження»регламентують порядок стягнення (відрахувань) із заробітку боржника фізичної особи (громадянина).

У статті 69 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає звернення стягнення на інші доходи боржника вказується, що зазначені у статтях 67 і 68 цього Закону правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення зокрема на доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Так, виходячи з системного аналізу норм цивільного, господарського законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що доходи одержані фізичною особою від підприємницької діяльності та відповідно містяться на банківських рахунках можуть бути стягнуті в ході виконавчого провадження відносно боржника - цієї фізичної особи.

 

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

 

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: 102 грн. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

В И Р І Ш И В:

 

1.          У  задоволенні позову відмовити повністю.

 

2.          Судові витрати у складі: 102 грн. державного мита, а також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

 

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 04.10.2006р.

 

 

Суддя

Є.Ю. Пономаренко