Справа № 2-а-750-2011

                                   П О С Т А Н О В А                    

              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області І.Д. Дубановська, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання відповідача вчинити певні дії, -  

                                                                                             ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов'янську Донецької області про призначення їй та сплату щомісячної соціальної державної допомоги в менших розмірах ніж передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», віднесений до категорії «дітей війни»і має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Така допомога йому  у 2006-2007 р.р. не виплачувалась, а з 1 січня 2008 р. по теперішній час виплачується не в повному обсязі.   У 2008 році мінімальна пенсія складала  з 01.04.08 р. –481 грн., з 01.07.08 року -  482 грн.,  з 01.10.08 року - 498 грн. Фактично йому у цей період було сплачено 10 % від мінімальної пенсії, тобто у січні - березні по 47 грн. щомісячно, у квітні - червні по 48,10 грн. щомісячно, у липні –вересні по 48,20 грн. щомісячно, у жовтні - грудні по 49,80 грн. щомісячно. Вважає, що з  01.01.2006 року  по теперішній час йому щомісячна  соціальна допомога  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  в повному обсязі  не виплачувалася і не виплачується. Тому просить суд, визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист Дітей війни»з 01.01.2006 року по  день розгляду справи, виходячи з розміру, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до  ст. 183-2 КАС України  в порядку скороченого провадження, суд дослідивши надані докази, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.

Ухвалою  про відкриття провадження були поновленні строки позивачу на звернення до суду.

 Так в суді з достовірністю встановлено, що  ОСОБА_1  відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та відповідною відміткою  (а.с. 8).

 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

 Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 зазначеного закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-IV “Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

 У 2007 році, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(Закон № 489-V) від 19.12.2006 року, було зупинено дію ст. 6 Закону  № 2195-ІУ.

 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині зупинення дії ст. 6 Закону № 2195-ІУ, були визнані такими, що не відповідають Конституції України, неконституційними. Таким чином з дня ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України, положення ст. 6 Закону № 2195-ІУ, повинно було застосовуватись.

 Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»розміри мінімальної пенсії за віком складали: з 01.04.2007 р. - 410,06 грн.; з 01.10.2007 р. - 415,11 грн. Тобто за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., позивач мав право на отримання підвищення до пенсії, на підставі ст. 6 Закону  № 2195-ІУ.

Пунктом 41 підпункту 2 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" текст статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року (Закон №107-VI) визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно рішення Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року. Таким чином з часу ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22.05.2008 року у позивача виникло право на отримання доплати до пенсії відповідно до Закону № 2195-ІУ.

   У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону, а не Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади,          місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування та виплату підвищення пенсії за період з 01.01.2006 року  по дату розгляду справи виходячи з розміру, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідач у справі є структурним підрозділом Пенсійного фонду України, який не є органом місцевого самоврядування, відтак сума судових витрат сплачена позивачем, а саме  судового збору –03 грн. 40 коп. (а.с.1), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з вимогами ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що всі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.   

Керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік»постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 2, 94,159, 161, 162, 163,183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1 –задовольнити повністю.  

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в місті Слов'янську Донецької області стосовно несплати в повному обсязі в період з    09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по   31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по   31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 10.02.2011 року підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Слов’янську Донецької області здійснити  ОСОБА_1 за період часу з  , нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в сумі 03 грн. 40 коп. за рахунок коштів державного бюджету України.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Слов’янську Донецької області у двомісячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звіт про виконання даної постанови.

Постанова набуває чинності з дня закінчення строку на її апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання, до Слов'янського міськрайонного суду, та її копії до апеляційного адміністративного суду Донецької області.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                  І.Д.Дубановська