Справа № 22-ц-79 Головуючий у 1-й інстанції Євдокімова О.П.
Категорія 5 Суддя-доповідач Ведмедь Н.І.
У Х В А Л А
іменем України
24 січня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
та осіб, які беруть участь у справі : ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6 та представника органу опіки та піклування - Гайтини В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 листопада 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : ОСОБА_3, нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шосткинської міськради, ОСОБА_5
про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 10976 грн.
Зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1 в м. Шостка Сумської області.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову судові витрати у сумі 139 грн. 76 коп. та витрати на юридичну допомогу у сумі 100 грн.
В апеляційній скарзі апелянт не погоджується з рішенням суду, посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що позивачка укладаючи угоду усвідомлювала, що позбавляє сина права користування житлом та що вона не надала доказів, які підтверджували, що угода була вчинена на вкрай невигідних для неї умовах.
Крім того, апелянт не погоджується з зазначеною вартістю квартири, вважає, що на час укладення угоди реальна вартість двокімнатної квартири в центрі міста перевищувала в п'ять разів від інвентарної оцінки цього житла у нотаріуса.
З цих підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивачки на користь відповідача судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 мала в приватній власності квартиру АДРЕСА_1 в м. Шостка Сумської області, в якій з 28.12.1999 року вона разом з сином ОСОБА_5 була зареєстрована (а.с. 5, 39).
02 листопада 2004 року позивачка уклала з відповідачем договір купівлі-продажу зазначеної квартири (а.с. 6) і 20 лютого 2006 року останній зареєстрував за собою право власності на дану квартиру в Шосткинському міськрайонному БТІ ( а.с. 56).
Судом також було встановлено, що даний договір був укладений без дозволу органів опіки та піклування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Посилання апелянта на те, що позивачка при укладенні договору купівлі- продажу квартири усвідомлювала, що позбавляє свого сина на користування житлом не дають підстав вважати укладений правочин правомірним , оскільки відповідно до ст. 17 Закону України “Про охорону дитинства”, батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Виходячи з викладеного, вбачається, що права неповнолітнього сина позивачки на день укладення договору купівлі-продажу є порушеними і підлягають захисту.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що на час укладення договору купівлі-продажу вартість двокімнатної квартири була набагато більшою ніж та сума, що зазначена в договорі, оскільки відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу квартири вчинено за 10976 грн. ( а.с. 5). Дана ціна в договорі була встановлена за домовленістю сторін і при укладенні правочину ОСОБА_2 проти зазначеної ціни не заперечував.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
За таких обставин рішення суду першої інстанції узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, і тому підстав для його зміни або скасування колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 листопада 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -