Справа № 2-603/2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.05.2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого –судді Мартинової О.М.
при секретарі судових засідань – Прихненко Г.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що її батько ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.11.1986 року отримав дозвіл на встановлення гаражу за адресою: АДРЕСА_1. У 1986 році ОСОБА_4 побудував за власні кошти гараж АДРЕСА_1 та 1 січня 2000 року ОСОБА_4 уклав договір з виконавчим комітетом Фрунзенської районної ради на право тимчасового користування земельною ділянкою для розміщення гаражу за вищевказаною адресою. Посилається на те, що технічний стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здібність, яка є достатньою для її експлуатації. Вказує на те, що стан будівельних конструкцій гаражу АДРЕСА_1 відповідає архітектурним, будівельно-технічним, санітарним та пожежним нормам. Вважає, що у ОСОБА_4 у 1986 році виникло право власності на гараж площею 21,5 кв.м., побудований у 1986 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 та після його смерті залишилось належне йому майно в тому числі нерухоме –гараж АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який складено 29 лютого 1993 року. Під час підготовки документів для оформлення спадкового майна –гаража, стало відомо, що ОСОБА_4 за життя не оформив право власності та не зареєстрував його в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. При оформленні свідоцтва на право власності в порядку спадкування виникли складнощі. Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1 в порядку спадкування після батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Присутні у судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду відзив на позов у якому просить розглядати справу за наявними матеріалами справи, без участі представника міської ради.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12 листопада 1986 року № 342-27 ОСОБА_4 дозволено встановлення у тимчасове користування металевого гаражу для транспорту інвалідів за адресою: АДРЕСА_1
За договором на право тимчасового користування гаражем укладеного 1 січня 2000 року строком на п’ять років між ГК ПЖРЕП Фрунзенського району та ОСОБА_4, ГК ПЖРЕП передає частину прибудинкової території площею 16,5 кв.м. для розташування гаражу за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення ДВК № 342-27 від 12.11.1986 року.
Відповідно до технічного паспорту на гараж АДРЕСА_1, гараж за вищевказаною адресою є самовільно побудованим у 1986 році, фундамент гаражу монолітно бетонний, стіни цегляні, покриття з руберойду, перекриття залізно-бетонні, підлога бетонна.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис № 2359.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 15 травня 1961 року, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3). Даних щодо відсутності інших спадкоємців після померлого ОСОБА_4 та заповітів на гараж суду не надано.
Посилання позивача на те, що вона є спадкоємцем гаражу за адресою: АДРЕСА_1 за заповітом від 29 листопада 1993 року спростовується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 9 грудня 2003 року згідно якого в переліку спадкового майна на яке видане свідоцтво відсутні посилання щодо гаражу за вищевказаною адресою.
Cт. 100 ЦК України (в редакції 1963 року), в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.
Ст. 4 Закону України “Про власність” від 07.02.1991 року містить положення про те, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник, здійснюючи свої права, зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Ч. 3 ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991 року зазначає, що захист права власності здійснюється судом.
Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що позивачем та його представником не надано доказів щодо наявності у ОСОБА_4 правових документів на побудову цегляного гаражу.
Разом з тим, суду не надано належних доказів відповідності самовільно побудованого гаражу архітектурним, санітарним, пожежним, екологічним нормам та правилам. Наданий позивачем технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації гаражу АДРЕСА_1 не є достатнім доказом відповідності вищевказаного гаражу архітектурним, санітарним, пожежним нормам.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про основи містобудування»від 16.11.1992 року закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.
До 01.01.2009 р. був чинний Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 22.09.2004 р. № 1243, яким визначалися основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва; з 01.01.2009 р. механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів установлено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 08.10.2008 р. № 923.
В судовому засіданні не надано документального підтвердження звернення ОСОБА_4 або позивача до відповідного державного органу з заявам про прийняття побудованого гаража до експлуатації.
Статтею 26 Закону України «Про основи містобудування»спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самовільно побудований гараж повинно мати місце при наявності даних про те, що порушення питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання права власності на гараж не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження наявності спору між сторонами та даних, що відповідач заперечує винести вищевказане рішення.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в п.7 своєї постанови від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»роз’яснив, що якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі.
Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін ті інших осіб, які беруть учать у справі, виникає спір.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 525, 529-534, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 4, 48 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 року, Закону України «Про основи містобудування»від 16.11.1992 року, ст.ст. 100, 529 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.4, 10, 11,37, 60, 209, 213-215, 256 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за законом –відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: