Справа №  2-а-396/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          30 травня 2011 року суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Тарабан Є.О. розглянувши у письмовому провадженні в сел. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до головного спеціаліста з інспекторської діяльності по використанню та охороні земель у Царичанському районі Дніпропетровської області Задої Миколи Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та про визнання нечинним припису про усунення порушень чинного законодавства,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся із даним позовом, посилаючись на наступні обставини:

- 10 березня 2011 року відповідачем в даній справі винесена постанова про притягнення його (позивача в даній справі) до адміністративної відповідальності за ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі –КУпАП) та накладення на нього стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн.;

- в той же день, 10 березня 2011 року, відповідачем в даній справі було винесено також припис про усунення порушень чинного законодавства, яким йому (ОСОБА_1) приписано в 30-ти денний термін усунути порушення вимог чинного законодавства;

- він (ОСОБА_1) просив у позовній заяві скасувати вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та визнати вказаний вище припис нечинним з наступних підстав:

1. протокол про адміністративне правопорушення складено тією ж посадовою особою, що і винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності –відповідачем в даній справі, що є порушенням чинного законодавства;

2. він (позивач в даній справі) є фізичною особою –підприємцем (надалі –ФОП) на спрощеній системі оподаткування, сплачуючи єдиний податок, а тому згідно чинного законодавства він звільняється від плати за землю (земельного податку);

3. припис щодо усунення порушень чинного законодавства виконати неможливо, оскільки в ньому не зазначено способу усунення допущених порушень чинного законодавства;

4. дії відповідача є такими, що порушують норми Конституції України, оскільки будь-яка особа може бути визнана винуватою у вчиненні правопорушення виключно за вироком (постановою) суду, а відповідач в даній справі не є представником судової гілки влади.

Позивач та його представник у судове засідання не з’явився, надіславши заяву з проханням про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з’явився, також надіславши заяву з проханням про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги не визнав у повному обсязі.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи про притягнення позивача в даній справі ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, будучи ФОП, земельну ділянку, яка надана йому для обслуговування нежитлової будівлі, використовує для комерційних цілей, тобто не за цільовим призначенням. Вказана обставина, по суті не заперечується і самим позивачем. Поняття «обслуговування нежитлового приміщення»та «комерційне призначення»не є аналогічними, оскільки обслуговування приміщення передбачає можливість утримання приміщення у належному стані, а комерційне призначення - отримання прибутку.

На думку суду, в діях позивача в даній справі дійсно є склад правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП. Відповідач а даній справі, складаючи протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 та виносячи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, діяв в межах своїх повноважень, в порядку, встановленому чинним законодавством, а тому його дії є правомірними.

Підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про притягнення позивача в даній справі до адміністративної відповідальності, на думку суду, відсутні.

У приписі № 3 від 10 березня 2011 року відповідачем в даній справі зазначено, що «… земельна ділянка сільськогосподарського призначення під будівлею комори використовується не за цільовим призначенням а саме під комерційне використання», що відповідає дійсності, однак в резолютивній частині припису зазначено лише термін усунення виявлених недоліків (30 днів), але не зазначено способу їх усунення –припинення користування земельною ділянкою, зміна цільового призначення чи інший спосіб. Таким чином, припис не можливо виконати у будь-якому разі.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що такий припис не може бути визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому, на думку суду, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 1832 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до головного спеціаліста з інспекторської діяльності по використанню та охороні земель у Царичанському районі Дніпропетровської області Задої Миколи Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та про визнання нечинним припису про усунення порушень чинного законодавства задовольнити частково.

          Припис головного спеціаліста з інспекторської діяльності по використанню та охороні земель у Царичанському районі Дніпропетровської області Задої Миколи Миколайовича від 10 березня 2011 року № 3 про усунення фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 порушень чинного земельного законодавства визнати нечинним.

          В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова в частині визнання нечинним припису про усунення порушень норм чинного законодавства може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

          Головуючий:                                                                                Є. О. Тарабан.