Справа № 2-а-662/11

                              П О С Т А Н О В А

                          І м е н е м  У к р а ї н и

м. Донецьк

19 травня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя  Владимирська І.М., при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Донецька Музиченко В.М.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Донецька молодшого сержанта міліції Музиченко В’ячеслава Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                   в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 березня 2011 року відносно позивача винесено постанову  по справі про адміністративне правопорушення серія АН № 970230  за ст. 122 ч. 2 КпАП України, згідно якої визнано винним у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Позивач  винним себе в скоєні адміністративних правопорушення не вважає. Крім того позивач посилається на те, що  вказана постанова винесена безпідставно, за відсутності події адміністративного правопорушення, дії відповідача щодо фіксації факту начебто вчиненого правопорушення на прилад СОНІ є протиправними, в зв’язку з чим постанова підлягає скасуванню.  Тому позивач звернувся до суду з заявою про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.  

В судовому засіданні  позивач підтримав позовні вимоги,в обґрунтування яких послався на обставини викладені в позові, просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав,суду пояснив, що вказане правопорушення мало місце, що підтверджується відповідним відеозаписом, в зв’язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд  заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Згідно ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

В судовому засіданні встановлено, що 01 березня 2011 р.  інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Донецька молодшим сержантом міліції Музиченко В.М. було складено протокол про адміністративне  правопорушення відносно ОСОБА_1, згідно якого 1 березня 2011 року  о 16 год. 18 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем ДЕО Ланос державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по пр. Гурова – вул. Артема  в м. Донецьку, повертаючи праворуч не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 Правил Дорожнього Руху України, та вчинив правопорушення передбачене ст. 122 ч. 2 КпАП України.

Згідно ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Судом також встановлено, що 01 березня 2011 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ м. Донецька молодшим сержантом міліції Музиченко В.М. було винесено постанову АН № 970230 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно якої ОСОБА_1  притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно ст.. 288 ч. 3 КпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення.

В протоколі про адміністративне правопорушення позивачем зазначено в поясненнях, що він перешкод для руху пішоходів не робив, коли він проїжджав пішохідний перехід, пішохід не наступив на дорожнє покриття. Суд не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що пішохід не наступив на смугу руху, оскільки згідно вимог  Правил Дорожнього Руху України ця умова не передбачена.

Згідно п.18.1 Правил Дорожнього Руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Як вбачається з наданого до суду відеозапису, позивач не виконав вищевказані дії та повертаючи праворуч не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 Правил Дорожнього Руху України.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача в частині того, що фіксація факту правопорушення на прилад СОНІ є неприпустимою, оскільки не відноситься до затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС, тому що вказані в Переліку, на який посилається позивач,  технічні засоби застосовуються лише для виміру швидкості руху, а згідно Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 року, з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об»єктивного розгяду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кіноз»йомки, відеозапису та звукозаписувальної технікі, а під час оформлення матеріалів ДТП воно є обов»язковим.

В  судовому засіданні встановлено та підтверджується належними доказами, зокрема відповідним відеозаписом, що позивач, повертаючи праворуч, не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку він повертав, що є порушенням Правил Дорожнього Руху України та є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що  в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.  254, 283, 288 КпАП України,  ст.17, 18,  71,  159-163,171-2 КАС України, суд,-

                                                    п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Донецька молодшого сержанта міліції Музиченко В’ячеслава Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                               І.М. Владимирська