Справа № "2-а" -10/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

5 травня 2011 року                                Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:

головуючого судді                                                    Коноваленко М.І.

при секретарі                                                              Янішевська М.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про оскарження дій суб’єкта владних повноважень, та зобов»язанні  вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області /далі Фонд/ про визнання відмови  у нарахуванні державної та додаткової пенсії, як  ліквідатора аварії на ЧАЕС, інваліда 2 групи 1 категорії, неправомірною та просить стягнути 83568,28грн (а.с. 48 -52).

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є постраждалим внаслідок ліквідації аварії Чорнобильської катастрофи, інвалідом 2 групи, 1категорії Після звернення до відповідача з вимогою про перерахунок та нарахування пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому було відмовлено.

          На підставі викладеного, просив суд: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу щодо відмови здійснити перерахунок пенсії у розмірах, що передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі  м. Кривого Рогу здійснити перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до ст. 28 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»починаючи з січня 2005 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у розмірі 70785гривен та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 12783,28грн., з подальшим нарахуванням згідно чинного законодавства.   

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлені належним чином, в наданих до суду письмових запереченнях на позов, вказують, що пенсія позивачу виплачується відповідно до Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», Постанови КМУ №894 від 13.07.2004 Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, єдиним законодавчим актом, що визначає мінімальний розмір пенсії  за віком є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 28 якого даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом. Крім того, відповідач вказує, що ним відповідно до статті 67 Закону № 796-ХІІ зроблено перерахунок пенсій позивачеві в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить в позові відмовити.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає  частковому задоволенню.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.4 вказаного Закону, в усіх випадках розміри пенсій інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим    інвалідам  2 групи, яким є позивач, восьми  мінімальних пенсій за віком.

Крім того, згідно до ст..50 вказаного Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю особам до 1 категорії, призначається інвалідам 2 групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальний розмір  пенсії згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового

Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, що становить 19, 91 гривен.

При розрахунку додаткової пенсій, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначають мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з утратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенню ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 2 постанови “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, всупереч положенням зазначеного Закону , Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких здійснюється розрахунок пенсій, при тому, що вказані  суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсій передбаченої статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої ст. 28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, не є перешкодою для застосування такої величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Але рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України. Зазначеним рішенням встановлено, що згідно ст.ст.21, 22, 92 п.1 Конституції України –права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийняття нових законів, або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Оскільки ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  передбачено виплату додаткової пенсії особам, віднесеним до категорії 1 в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. То посилання відповідача на норми  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»які визнано неконституційними суд вважає незаконними, як і посилання на норми Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки право ОСОБА_1 на додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановлено Законом, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня  прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Отже відповідач –Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу повинно було зробити перерахунок пенсії та здійснювати виплату пенсії та додаткової пенсії позивачу починаючи з 22.05.2008 року. Підстави для перерахунку з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відсутні.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом своїх прав , свобод чи інтересів. Це, насамперед , обумовлено  специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження  таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.  Ці строки обмежують час , протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до ст.. 100 КАС України пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те , що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад справа «Стаббіс та інш. проти  Великобританії» від 22.10.1996 року, «Девсер проти Бельгії»рішення від 27.02.1980 року).

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яке бере участь у справі.

Представник позивача не навела суду поважних  причин пропуску строку звернення до суду про захист порушених прав.

Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо він вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Час ухвалення рішення Конституційним Судом України, на яке посилається позивач у позові, та його опублікування, а також отримання відповіді Управління пенсійного фонду від 30.12.2008 року не ставить в залежність від цього виникнення у позивача права на звернення до суду.

За таких обставин, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (06.02.2009 року) та огляду на те, що відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність відповідача, щодо відмови перерахунку додаткової пенсії за період з  січня 2005 року по 22.05.2008 року  –відмовити.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної  влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачається Конституцією України та Законами України, тому суд вважає відмову відповідача по перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії позивачу, починаючи з  22.05.2008 року, протиправною.   

Таким чином на підставі ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.2, 9, 162 КАС України слід визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 захистити права позивача - зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рога зробити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 22.05.2008 року по 05.05.2011 року.

В частині заявленої позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити  виплату  у розмірі 83568,28 грн.,  тому як Адміністративний суд не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб'єкту владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб'єкту владних повноважень - відповідач.

Вимога позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви також не підлягає задоволенню, оскільки згідно із положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Декрету КМУ "Про державне мито" позивач вже звільнений від сплати судового збору і прийняття судом додаткового рішення в цій частині не потрібно.    

Оскільки позивач  та відповідач звільнені від сплати судового збору, судові витрати віднести на підставі ст.94 КАС України на рахунок Державного бюджету України.   

 На підставі ст. 51 Закону України від 28.02.1991року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»(із змінами та доповненнями), п.2 Постанови Верховної Ради України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», п.1 ст.28 Закону України від 09.07.2003року №1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(із змінами та доповненнями), Законами України «Про державний бюджет України»у 2005-2008 роках, ст.19, 22, 46, 56, 60, 113 Конституції України, рішення Конституційного суду від 09.07. 2007року, керуючись ст.2,11,49,51,69,71, 158-160 ч.1-3, 161-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 В»ячеслава Ілліча задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рога Дніпропетровської області в перерахунку  пенсії ОСОБА_1 В»ячеславу Іллічу відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рога Дніпропетровської області, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», , перерахувати та забезпечити виплату  ОСОБА_1 В»ячеславу Іллічу різницю пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю з 22.05.2008 року по 05.05.2011р., як інваліду другої групи від захворювання пов»язанного ліквідацією наслідків аварій на ЧАЕС, виходячи з розміру восьми прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність –для розрахунку пенсії по інвалідності та 75% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність –для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю.

          В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана всіма учасниками по справі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: