Справа №  1-202/11  

                                                              В И Р О К

                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

9 червня  2011 року                                                                                             м.Коломия

           Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого –судді   Веселова В.М.

cекретаря       Максим’юк М.А.

прокурора      Лікаренко А.М.

захисника       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, не судимого, у вчиненні злочину,передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, не судимого,  у вчиненні злочину,передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-.

                                                            ВСТАНОВИВ :

             Підсудні  вчинили таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

             Злочин було вчинено за таких обставин.

Підсудний ОСОБА_3  28 січня 2011 року приблизно 21.00 год.  за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до будинку потерпілої ОСОБА_4, що в АДРЕСА_3, де скориставшись відсутністю власника, переконавшись у відсутності посторонніх осіб, діючи умисно, таємно викрали майно ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_2 залишився на сторожі на вулиці, а підсудний ОСОБА_3 реалізуючи спільний умисел спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_4, шляхом пошкодження дверей, а саме зриву дерев'яних планок, якими вони були забиті, проник в приміщення житлового будинку, звідки викрав 160 м мідного кабелю діаметром 2,5 мм, вартістю 880 грн., після чого місце вчинення злочину покинули, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду.

            Свою вину в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2    визнав  в повному обсязі  і пояснив,що часто працював у потерпілої ОСОБА_4,за що вона платила йому коштами або давала продукти харчування і  знав ,що у потерпілої зберігається  мідний кабель. 28.01.2011 року ввечері він зустрівся  з підсудним  ОСОБА_3, випив з ним по 100 гр. горілки і  запропонував піти з ним, і вчинити крадіжку з будинку потерпілої ОСОБА_4 мідного кабелю. Біля 21.00 год. вони з  підсудним ОСОБА_3 підійшли до будинку потерпілої ОСОБА_4, переконалися, що нікого немає, та він  залишився на вулиці, а підсудний ОСОБА_3 пішов до дверей із задньої сторони будинку,звідки повернувся з  мідним кабелем. В подальшому вони хотіли   обпалити вказаний кабель та здати його в пункт прийому металобрухту і виручені гроші поділити пополам,однак до нього додому  прийшли працівники міліції, які знайшли кабель і він у всьому зізнався.

            Свою вину в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3    визнав  в повному обсязі  і пояснив,що 28.01.2011 року ввечері він   зустрів підсудного ОСОБА_2, з яким розпив по 100 гр. горілки. Під час розпиття  той запропонував йому викрасти мідний кабель з будинку  потерпілої ОСОБА_4, на що він погодився. Біля 21.00 год. вони  підійшли до будинку потерпілої ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_2 залишився на вулиці, щоб дивитися чи ніхто не йде, а він пішов до задньої сторони будинку, де були двері, зачинені дерев’яною планкою, руками зірвав ці планки з дверей, зайшов в кімнату та взяв мідний кабель,який там був.Після цього  разом з підсудним ОСОБА_2 відніс цей кабель до ОСОБА_2 додому. На наступний день вони мали намір підготувати кабель до здачі в металобрухт,однак не встигли цього зробити,оскільки працівники міліції знайшли в помешканні підсудного ОСОБА_2 цей кабель.

           У вчиненому злочині підсудні щиро каються і просять суворо не карати.

           Суд з”ясував,що підсудні та учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи і суть пред’явленого обвинувачення, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій і визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи згідно ч.3 ст.299 КПК України.

          Вина підсудних  знайшла своє підтвердження в судовому засіданні  і їх дії слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

          При обранні міри покарання підсудним, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, та дані про  особу та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудних є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Обставини,що пом’якшують покарання підсудних  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд визнає, їх щире каяття та сприяння розкриттю злочину, вперше судяться, за місцем проживання  характеризуються позитивно, відшкодування шкоди в повному обсязі.

         В матеріалах справи є акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 28.03.2011 року у відповідності до якого зазначено,що підсудний ОСОБА_3 має ознаки легкої розумової відсталості –олігофренія в стадії легко вираженої дебільності,що не позбавляє його  здатності осмислювати свої вчинки та прогнозувати їх наслідки.

         Враховуючи наявність зазначених декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винних, суд вважає,що при призначенні  покарання  підсудним  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3   слід застосувати ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185  КК України.               

          Речові докази в справі слід  вирішити у відповідності до ст.81КПК України.

          Керуючись ст.ст.323,324  КПК України,-

                                                                 ЗАСУДИВ:

            ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ст.185 ч.3 КК України і ,застосувавши ст.69 КК України,  призначити покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

            ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ст.185 ч.3 КК України і ,застосувавши ст.69 КК України,  призначити покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

          Запобіжний захід  засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –підписку про невиїзд –залишити без змін до набрання вироком  законної сили.

           Речовий доказ –мідний дріт, який зберігається у камері зберігання речових доказів Коломийського МВ УМВС повернути потерпілій ОСОБА_4

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

                                   Суддя                                   Веселов В.М.