Справа № 2-а-655/11

                              П О С Т А Н О В А

                          І м е н е м  У к р а ї н и

м. Донецьк

02 червня 2011 р.  

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя  Владимирська І.М.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про  перерахунок пенсії,-

в с т а н о в и в :

Позивач 03 березня 2011 р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька про перерахунок пенсії. У позові ОСОБА_1 вказав, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька, як отримувач пенсії, продовжує працювати. У грудні 2010 р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, який їй було зроблено 01 квітня 2010 р. із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., з чим він не погодився. Просить суд поновити строк звернення до суду, визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька щодо перерахунку йому пенсії з 01 квітня 2010 року  застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. та зробити йому перерахунок пенсії з 01 квітня 2010 року р. із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2009 рік.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явились, надавши заяви  про розгляд справи за їх відсутності.

Суд,  перевіривши матеріали справи, вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, встановив наступне.

Позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком та продовжує працювати, на нього поширюється вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

  Позивач у 2010 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, але відповідач відмовив йому у перерахунку  пенсії з застосуванням вищевказаного показника з огляду на відсутність підстав та правомірності здійснення такого перерахунку.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел.

Частиною  4  ст.  42  Закону України  «Про  загальнообов'язкове  державне   пенсійне страхування» визначено,  що у разі     якщо застрахована особа після  призначення  пенсії  продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Пунктом 26 ст. 71 Закону України про Державний бюджет на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ч.4. ст..42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № І07-У1 (надалі - Закон 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу ь цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Починаючи з 22.05.2008 р. і станом на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії діяла редакція ч. 4 ст. 42  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р. № 1058-IV, яка не містить в собі вимоги при перерахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

В постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону України від 28.12.2008 р., яка визнана неконституційною і таким чином, умови перерахунку пенсії визначені в п/п 3 п. 11 зазначеної Постанови суперечать цим умовам, викладеним в ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р., яка відновила свою дію з 22.05.2008 р.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у спірних правовідносинах згідно з вимогами ч. 4 ст. 8 ЦПК України застосуванню підлягають ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р., які регулюють умови перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»цей закон регулює відносини, що виникають між суб*єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р., яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені  ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р., яка діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 р.

З матеріалів справи встановлено, що перерахунок пенсії позивачеві з 01.04.2010 р. здійснено із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме врахована його заробітна плата, в тому числі, за даними персоніфікованого обліку по 31.03.2010 р.

Як вбачається з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р. заробітна плата, з якої відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де:

Зп –заробітна плата застрахованої особи, для обчислення пенсії у гривнях;

Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск –сума коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +…+Кзn);

К –кількість місяців страхового стажу, за який розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи.

Якщо перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»здійснюється із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно ч. 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто по цій справі за 2009 рік.

Середня  заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, про яку йдеться в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р. № 1058-IV, та середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, про яку йшлося в ч. 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 28.12.2007 р. № 107-VI та йдеться в п/п 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 не є тотожними поняттями. Перша визначається Державним комітетом статистики України, друга визначається Пенсійним фондом України.

Як вбачається з вимог позивача, він просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2010 рік, що відповідає вимогам ст. 40 та ч. 4 ст. 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09.07.2003 р. і тому вказані позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на Законі.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх  зобов’язань перед позивачем відносно пенсійних виплат у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22-24 Конституції України, ст. 28, 40, 42  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст.  2-15, 17-18,  69-71, 79, 86, 87, 94, 99,  158-163, 167, 185-186 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про  перерахунок пенсії - задовольнити.

Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом  до суду -  поновити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в  Петровському районі м. Донецька щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2011 р. із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік в сумі 1197 грн. 91 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Петровському районі м. Донецька    перерахувати та сплатити ОСОБА_1 з 01 квітня 2010 року пенсію за віком відповідно до ст. ст. 40, ч. 4 ст. 42  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 р. № 1058-IV з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2009 рік.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі  3 (три) грн.40 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

               Суддя                                                                                       І.М.Владимирська

Суддя                                                               І.М. Владимирська