Справа № 2а-1723/2011р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27  травня  2011 року                                                                                                                                    м. Брянка

Суддя Брянківського міського суду Луганської області Крупинська О.Ю.,  розглянувши в  порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання діяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії,

в с т а н о в и в  :

      Позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши, що має статус дитини війни, оскільки народився у 1931 році. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 р. пенсія йому  має бути підвищена на суму, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України у м. Брянці таке підвищення не призначає і не виплачує. Просить суд визнати неправомірною діяльність відповідача в частині підвищення розміру пенсії на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплатити на її користь щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 01.01.2009 року і довічно (безстроково), виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії.

      Перевіривши матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

       Ухвалою суду від 05.05.2011 р. вимоги позивача про перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року  до 28 жовтня 2010 р. залишено без розгляду у зв’язку з ненаданням позивачем доказів поважності пропуску строку звернення за захистом своїх прав, свобод та інтересів, та відкрито скорочене провадження в даній справі в частині вимог за період з 28.10.2010 року.

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки народився у 1931 році,  суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».    Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управлінь ПФУ в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення №10-рп від 22 травня 2008року.

       Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»затверджено прожитковий мінімум на одну особу та  для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли з 1 січня 2010 року - 695  гривень,  з  1  квітня  - 706 гривень,  з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

      Законом України  «Про Державний бюджет на 2010 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювались. Таким чином ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2010 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

Посилання УПФУ на те, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, суд оцінює критично, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішення Конституційного суду №10-рп від 22 травня 2008року.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

     Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»на Пенсійний фонд України покладено обов’язок здійснення виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для нарахування підвищення до пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

На думку суду, при вирішенні даного спору необхідно  керуватися тим, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

     Суд вважає доцільним не зазначати кінцевої дати періоду, за який має бути здійснено перерахунок пенсії, тому що норма закону, яка гарантує таку виплату, є діючою не зважаючи  на те, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік –з 01 січня до 31 грудня кожного року, оскільки в межах бюджетного року визначається тільки розмір мінімальної пенсії за віком, як величини, з якої обраховується підвищення пенсії на 30 відсотків.  

     Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 28.10.2010 року (з урахуванням проведених починаючи з 01.01.2008 року виплат підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму) виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії і в подальшому здійснювати нарахування пенсії керуючись чинним законодавством.

     Відповідно до п. 8 ч. 6 ст.183-2 КАС України суд допускає негайне виконання постанови.

     Керуючись Конституцією України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 158-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання діяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, зобов’язання здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії,  задовольнити частково.

       Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у місті Брянці щодо нарахування ОСОБА_1  підвищення до пенсії за період з 28 жовтня 2010 року по 27 травня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправною.

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 28 жовтня 2010 року (з урахуванням проведених виплат),  виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії.

       Постанова підлягає негайному виконанню.

       Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

       Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Брянківський міський суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

       Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк апеляційну скаргу подано не було.

Суддя:                                                                                                    О.Ю. Крупинська