Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

                              Справа № 2-а-960/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді  –Попова В.В.,

при секретарі           –Ладухіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ прапорщика міліції Голомозенко Сергія Васильовича про визнання протиправними дії працівника міліції щодо постанови серії АЕ1 №165241 від 30.03.2011р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, скасування та закриття справи, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно з постановою інспектора ДПС ВДАІ прапорщика міліції Голомозенко Сергія Васильовича від 30.03.2011 року, 30.03.2011 року, о 09 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ»д/н НОМЕР_1, на перехресті вул. Українська та вул. Мопрівська в м. Кривому Розі, при повороті ліворуч не надав дороги транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку і повертав праворуч, чим порушив вимоги п. 16.6 ПДР України, у зв’язку з чим позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. На думку позивача, дана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки 30 березня 2011 року о 10 годині 00 хвилин позивач дійсно керував своїм автомобілем. На перехресті зазначених у постанові вулиць він виїхав на зелене світло світлофора і здійснив поворот в крайній лівий ряд на вулицю Українська. З вулиці Леніна в цей час прямував інший легковий автомобіль, який показав поворот направо. Вони одночасно здійснили цей маневр і, подаючи знаки руками один одному, продовжували рухатися кожний по своїй смузі. Позивачу потрібно було звернути наліво. Через 100м. його зупинив працівник ДАІ, відповідач по справі, при цьому не прийнявши ніяких дій по зупинці автомобіля, відносно якого позивач нібито порушив пункт 16.6 ПДР. Позивач вважає, що ніяких перешкод транспортному засобу, який повертав праворуч він не здійснив, про що заперечив у поясненнях у протоколі. Крім того, відповідач в якості свідка не залучив водія того легкового автомобіля, на що звернув його увагу, але дану вимогу відповідач проігнорував. Таким чином, позивач вважає, що говорити та встановлювати наявність адміністративного правопорушення і винність його в його вчинення неможливо.

В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги уточнив та просить скасувати постанову, а від вимоги щодо закриття провадження відмовляється, уточнені підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, своїх заперечень суду не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу  відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд, оцінюючи відповідно до ст. 159 КАС України, всебічно, повно, об’єктивно досліджені судом докази, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених у судовому засіданні наступних фактичних даних.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

30.03.2011 року інспектором ДПС ВДАІ прапорщиком міліції Голомозенко С.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що 30.03.2011 року, о 09 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ»д/н НОМЕР_1, на перехресті вул. Українська та вул. Мопрівська в м. Кривому Розі, при повороті ліворуч не надав дороги транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку і повертав праворуч, чим порушив вимоги п. 16.6 ПДР України. У розділі Протоколу, відведеного на пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що він не згоден, вважає, що транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, він не чинив ніяких перешкод (а.с.6).

За даним Протоколом, 30.03.2011 року вищевказаним інспектором ДАІ було винесено Постанову в справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1  було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 с. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.2).

Вказана постанова разом з протоколом була отримана позивачем 30.03.2011 року особисто.                 

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З’ясовуючи обставини справи і оцінюючи докази суд виходив з наступного.

Виходячи з положень ст.ст. 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі пояснень сторін та письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Єдиним доказом вчинення позивачем правопорушення є вищевказаний протокол та постанова в справі про адміністративне правопорушення. Інших доказів, які б містили інформацію щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху і на підставі яких суд встановив би наявність цього порушення відповідачем не надано, свідки вчинення позивачем правопорушення відсутні.

У зв’язку з викладеним вище, суд також знаходить, що відповідачем не виконані вимоги статті 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення –скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 6, 10, 11, 86, 94, 122, 128, 158, 160-163, 171-2 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати дії інспектора ДПС ВДАІ прапорщика міліції Голомозенко Сергія Васильовича щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АЕ1 №165241 від 30.03.2011 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - протиправними.

          Скасувати Постанову в справі про адміністративне правопорушення Серія АЕ1 №165241 від 30.03.2011 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп., винесену інспектором ДПС ВДАІ прапорщиком міліції Голомозенко Сергієм Васильовичем.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

              Суддя                                                                                                             В.В.Попов.