У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа №  285/3720/21

01 березня 2022 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної служби в особі інспектора поліції Андрієвського Юрія Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду апелянт зазначає про те, що апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку, за правилами ст.ст. 293-297 КАС України, як про це відзначено в резолютивній частині оскаржуваного рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів відзначає наступне.

Положеннями ст. 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

За приписами ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Як вбачається із матеріалів справи, апелянт будучи стороною у справі, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи. Оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, що мало місце 28.12.2021 року, за участю представника позивача. Копію рішення отримано представником позивача 11.01.2022 року, що не заперечується апелянтом та підтверджується роздруківкою з інтернет ресурсу "Укрпошта" і копіює поштового конверта.

З апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 09.02.2022 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 286 КАС України.

Відзначаючи про наявність підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги у даній справі, апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні відзначено, що останнє може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 КАС України.

В даному випадку, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, а заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою, в межах строку, встановленого законом.

Щодо доводів апелянта про необхідність обрахунку строку подання апеляційної скарги у даній справ у кількості тридцятиденного терміну, суд останні до уваги не приймає та відзначає, що, по-перше, апеляційна скарга в даному випадку, в тому рахунку і саме клопотання про поновлення строку, подана представником позивача, який будучи адвокатом, має достатній фаховий рівень знань стосовно порядку розгляду справ даної категорії, а по-друге, в резолютивній частині оскаржуваного рішення відзначено, що останнє може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.

В призмі викладеного, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту, в тому числі, фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених апелянтом причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання  про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2021 року необхідно відмовити.  

Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд зазначає, що апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить жодних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б могли бути розцінені судом як поважні, тобто такі, які об`єктивно зумовили зволікання апелянта із поданням належним чином оформленої апеляційної скарги.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2021 року відмовити.

2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2021.

3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної служби в особі інспектора поліції Андрієвського Юрія Валентиновича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

5. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

          Суддя-доповідач                                        Біла Л.М.