Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #158874130

Справа № 569/19829/21

1-кс/569/264/22


УХВАЛА



01 березня 2022 року м. Рівне


Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -


ВСТАНОВИВ:


До слідчого судді Рівненського міського суду надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2021 року на майно, яке було вилучене у ході проведення санкціонованоо обшуку 30.11.2021, у транспортному засобі марки «OPEL VIVARO», а саме на транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», 2002 року випуску, з державним номерним знаком  НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засідання просив клопотання задоволити з підстав викладених у ньому.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Із урахуванням заяви представника, неявки слідчого, відповідно до ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021180000000253 від 04.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.

30.11.2021 проведено санкціонований обшук у автомобілі марки «OPEL VIVARO», в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки «OPEL VIVARO», 2002 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

02 грудня 2021 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду, накладено арешт на вилучене в ході обшуку вищевказане майно, шляхом позбавлення можливості власника та інших осіб користуватися та розпоряджатися будь-яким чином вищевказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», належить на праві власності ОСОБА_4 .

Відповідно до ухвали суду про накладення арешту на майно слідує, що підставою для цього слугувала необхідність збереження речового доказу з метою з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів, в тому числі проведення експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий власнику, крім випадків передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до п. 14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року за результатами аналізу судової практики застосування слідчими суддями такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна встановлено, що слідчі судді мають враховувати співрозмірність обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Під час судового розгляду встановлено недостатність одного лише посилання слідчого на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно підлягає арешту.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися  перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою  повторного слухання справи і постановлення  нового рішення. Відхід від цього принципу можливий  лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі  " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі  "Брумареску проти Румунії"). 

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в ході судового розгляду, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та з моменту вилучення вказаного арештованого майна пройшло вже більше шести місяців, однак будь-яких доказів того, що зазначене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення чи містить на собі сліди вчинення злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження не встановлено. Також відсутні докази причетності ОСОБА_5 до даного кримінального провадження.

Відтак, жодних із ознак, які б характеризували вказане арештоване майно, як речовий доказ, відповідно до ст. 98 КПК України – немає, а тому, підлягає поверненню його власнику.

З На підставі вище викладеного, враховуючи норми Конституції України, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5  " Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для скасування арешту майна.

Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя,-


ПОСТАНОВИВ:


Клопотання задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду віл 02.12.2021 на майно, яке вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку 30.11.2021, у транспортному засобі марки «OPEL VIVARO», а саме на транспортний засіб марки «OPEL VIVARO», 2002 року випуску, з державним номерним знаком  НОМЕР_1 , та повернути його власнику  ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.


Слідчий суддя                                                          ОСОБА_1










  • Номер: 11-сс/4815/104/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.03.2022
  • Дата етапу: 16.03.2022
  • Номер: 11-сс/4815/105/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.03.2022
  • Дата етапу: 16.03.2022
  • Номер: 11-сс/4815/106/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.03.2022
  • Дата етапу: 16.03.2022
  • Номер: 11-сс/4815/107/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.03.2022
  • Дата етапу: 16.03.2022
  • Номер: 11-сс/4815/268/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.08.2022
  • Дата етапу: 11.08.2022
  • Номер: 11-сс/4815/269/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.08.2022
  • Дата етапу: 11.08.2022
  • Номер: 11-сс/4815/270/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.08.2022
  • Дата етапу: 12.08.2022
  • Номер: 11-сс/4815/281/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.08.2022
  • Дата етапу: 24.08.2022
  • Номер: 11-сс/4815/282/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.08.2022
  • Дата етапу: 24.08.2022
  • Номер: 11-сс/4815/283/22
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 569/19829/21
  • Суд: Рівненський апеляційний суд
  • Суддя: Сидорук Є. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.08.2022
  • Дата етапу: 24.08.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація