Постанова

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                                                                                                         Справа №  2-а-6126/11  року

  30.05.2011                                                                                         м. Канів Черкаської області

 Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Канів про визнання неправомірними дій, зобов’язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до ст.ст. 39,50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю по ІІ групі інвалідності – 75 % мінімальної пенсії за віком,   пенсію по інвалідності – в розмірі  восьми  мінімальних пенсій за віком, але в порушення Закону відповідач виплачує дані доплати у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою та мінімальною пенсією за віком. В позові вказує, що він  є постраждалої  особою 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом ІІ групи, захворювання пов’язане з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих факторів внаслідок аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі як пенсіонер по інвалідності. В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок і виплату пенсії, тому просить визнати дії УПФУ в м. Каневі неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов’язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до ст.39,50,54,67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» за останні шість місяців та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.  

Ухвалою судді від 06.05.2011 року відкрито скорочене провадження в справі. Копія ухвали направлена сторонам.

Суддя, оцінивши повідомленні позивачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення та в порядку, передбаченому ст. 183-2 ч.4 КАС України без виклику сторін в скороченому провадженні.

При прийнятті постанови суд керується:        

- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,    

-  ст. 1, 13, 50,54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;        

- Законами України «Про державний бюджет України на 2007-2010 р.р.»,    

- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;    

- ст.ст.1,10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;        

-  правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,    

-  ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;    

- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;    

- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.      

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, копією посвідчення серія НОМЕР_1  (а.с. 6) та копією довідки МСЕК № 139138,  що позивач є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 1 категорії та є інвалідом ІІ групи безстроково внаслідок захворювання пов’язаного з проживанням в зоні відчуження ЧАЕС.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку УПФ в м. Каневі як пенсіонер і отримуєте пенсію по інвалідності ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ЧАЕС з 31.10.2005 року (а.с. 3) і звернувся до відповідного управління з заявою про перерахунок пенсії.

Оскільки відповідач визначив та виплачує позивачу основну та додаткову пенсію в розмірі, що не відповідає розміру встановленому ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» і відмовляється здійснити перерахунок та визначити додаткову пенсію та доплату до пенсії позивача у вказаному розмірі, бездіяльність відповідача слід визнати неправомірною.

Згідно ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню, шляхом зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи – 75 відсотків мінімальної пенсії з 05.11.2010 р., доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати з 05.11.2010 р.  та основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 05.11.2010 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія –щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню пенсії.

Отже, виплату позивачу пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежує право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-кого терміну або строку виплати пенсії.

Крім цього, ураховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

У відповідності до ч.2 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження..

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 46 Конституції України, ст.ст. 39 ,50,54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28,46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186,256 КАС України, суд ,   

                                                                           ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Канів про визнання неправомірними дій, зобов’язання перерахування та виплати недосплачених сум пенсії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області з приводу відмови позивачу у здійсненні перерахунку, виплати  основної, додаткової пенсії та доплату до пенсії відповідно до ст.ст. 39,50,54,67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 основну, додаткову пенсію та доплату до пенсії відповідно до ст.ст.39,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи  з 05.11.2010 р ., за виключенням отриманих раніше коштів;

доплату до пенсії у відповідності до ст.ст. 39,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 05.11.2010р., за виключенням отриманих раніше коштів.

пенсію по інвалідності у відповідності до ст.ст. 54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком починаючи з 05.11.2010 р.  за виключенням отриманих раніше коштів.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.

Копію постанови суду направити сторонам.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Головуючий                                                                                О .  М .  Льон