Справа № 2-а-1001

                                                                                                                                 2011р.                                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку письмового провадження)

16 березня 2011 року. Старобільський районний суд    Луганської області

головуючого  - судді             Зайцева Л.М.,

за участі  позивача                не з’явився,

          представників відповідача    не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження  в залі суду в м.Старобільську адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок та стягнення державної пенсії,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі (далі УПФ) про перерахунок та стягнення державної пенсії,  у якому просить суд зобов’язати УПФУ в Старобільському районі Луганської області збільшити йому державну пенсію у 2,5 рази згідно п.1 Постанови КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005р. №1293 і яку нараховано відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991р. №796-12, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії –інваліду 2 групи та виплатити йому донараховану державну пенсію за період з 01.11.2006 року по 01.12.2010 року з урахуванням виплачених сум державної пенсії за вказаний період. Також просить суд допустити постанову суду до негайного виконання в частині стягнення перерахованої суми за 1 місяць.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом війни 2-ї групи по захворюванням, пов’язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймав у 1986 році. Згідно п.1 Постанови КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005р. №1293 відповідач повинен був збільшити йому державну пенсію як особі, яка відноситься до 1-ї категорії і є інвалідом 2-ї групи у 3,5 рази, яку нараховано відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991р. №796-12. Відповідач пенсію нарахував відповідно до рішень Старобільського районного суду від 20.02.2009р. та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2009р., але при перерахунку пенсії не застосував вимоги чинної Постанови КМУ №1293. З таким нарахуванням він не згоден та вважав, що відповідач державну пенсію нарахував застосовуючи тільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2006,2007,2008,2009,2010 роки», а постанову КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005р. №1293 не застосував, та вважав, що цими діями відповідач грубо порушив ст.ст.8,22,46 Конституції України та не виконав вимог ч.4 ст.54 Закону України №796-12 та п.1 Постанови КМУ №1293 від 27.12.2005р. У зв’язку з чим просив суд дії УПФУ в Старобільському районі Луганської області в питанні не проведення йому збільшення державної пенсії у 3,5 рази згідно п.1 Постанови КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005р. №1293 і яку нараховано відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991р. №796-12 та недоплаті державної пенсії з 01.06.2008 року визнати протиправними, зобов’язати УПФУ в Старобільському районі Луганської області збільшити йому державну пенсію у 3,5 рази згідно п.1 Постанови КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005р. №1293 і яку нараховано відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991р. №796-12, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії –інваліду 2 групи та виплатити йому донараховану державну пенсію з 01.06.2008р. з урахуванням виплачених сум державної пенсії, допустити постанову суду до негайного виконання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився. Подав суду заяву про розгляд справи у його  відсутності.

Представник відповідача –УПФ в судове засідання не з’явилася.  В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у її відсутності. Надала суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов  не обґрунтованим і таким,  що не підляглає  задоволенню  з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:

  Позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи(а.с.14-18, знаходиться на обліку в УПФУ Старобільського району, де отримує пенсію як інвалід 2 групи захворювання пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС(а.с.23).

Позивач  звертався до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до п.1 Постанови КМУ від 27.12.2005р. №1293 та отримав відмову у задоволенні його вимог (а.с.8-10).

Згідно ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 розділу VIII вказаного Закону встановлено пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-VІ, було змінено положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-VІ. Згідно п.5 вказаного рішення положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 6 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний  бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Позивач не заперечує, що  йому на підставі постанови Старобільського районного суду від 20.02.2009 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2009 року   УПФУ в Старобільському районі зобов’язано зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії з 01.04.2007 року, виходячи з законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом на відповідний період.  

Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-12, у 3,5 раза –пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Також п.п. 2 п. 2 Постанови Кабінету міністрів України №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір пенсії громадянам, які подають заяву щодо призначення пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначається з урахуванням цієї ж Постанови.

   Як убачається з матеріалів справи / а.с.9-10/ позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, також в подальшому проведено перерахунок пенсії і розмір її на теперішній час становить 6766 гривень 10 копійок, в тому числі основний розмір пенсії –5872 грн. 00 коп.

         Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до Преамбули Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, цей Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, і зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, а частиною 2 статті 5 даного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком визнається виключно цим Законом.

Згідно ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Частиною ч.5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Терміни «визначення порядку»та «встановлення розміру»не є тотожними, і, аналізуючи вказані норми Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та статтю 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає, що виключно законами України встановлюється розмір пенсій.

Виходячи з принципу верховенства закону, яким є Конституція України, Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, над підзаконним актом, яким є Постанова КМУ №1293 від 27.12.2005р., суд вважає, що при нарахуванні пенсії позивачу ОСОБА_1 слід застосовувати положення ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і саме так відповідач УПФУ в Старобільському районі нараховує пенсію позивачу ОСОБА_1 відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30.03.2009р. та ухвали колегії суддів Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 року  і у даних судових рішеннях не вказано про застосування при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 положень п.1 Постанови КМУ від 27 грудня 2005 року №1293, а згідно ч.5 ст.124 Конституції України судове рішення є обов’язковим для виконання на всій території України, а тому посилання позивача ОСОБА_1 на те, що при нарахуванні пенсії відповідно до вказаних судових рішень мало застосуватися саме підвищення, передбачене п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293, суд вважає необґрунтованим.

У зв’язку з викладеним, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ПФУ необґрунтованими та у задоволенні яких слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно ч.4 Декрету КМУ «Про державне мито», і у задоволенні його позову відмовлено, то суд вважає за необхідне відповідно до ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок віднести на рахунок держави.

На підставі ст.92 Конституції України, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  керуючись ст.ст.2,4,5,8,11,12,17,94,ч.1ст.158,ст.159, ч.1,2,3 ст.160, ст.ст.161,162,163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про перерахунок та стягнення державної пенсії відмовити.

Судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок - віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано 16 березня 2011 року.

              Суддя                                                            Л.М.Зайцев