Справа № 2-468/11

                                                       РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2011 року                                                                                               м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

                              в складі: головуючої –судді   Сагайдак І.М.

                                          секретаря Загоруйко О.В.

                              з участю:  представника позивачки ОСОБА_1 –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до приватного орендного підприємства «Реал»с. Воронківці Старокостянтинівського району (долі ПОП «Реал») про визнання недійсним договору оренди землі,  

                                                  в с т а н о в и в:

В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПОП «Реал»і просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 23 березня 2006 року між нею та відповідачем.

          В обґрунтування заявленого позову вказує, що вона є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,79 га. В березні 2006 року вона домовилась з відповідачем про укладення договору оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 5 років. Коли у 2010 році вона отримала свій примірник договору оренди, то з»ясувала, що договір  підписано не нею і укладений він не на 5, а на 10 років, і розмір орендної плати у ньому зазначено 1,5%, що суперечить Указу Президента України №725/2008 від 19.08.2008 року.  Крім того, оскаржуваний договір не містить додатків, які є невід»ємною частиною договору оренди землі, зокрема план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання –передачі  об»єкта оренди.

          Оскільки у договорі оренди землі від 23 березня 2006 року відсутні істотні його умови, визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», і на тих умовах, які в ньому зазначено вона договір не укладала, тому просить визнати вказаний договір недійсним.  

          Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 23 лютого 2011 року до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено Хмельницьку регіональну філію ДП «Центр державного земельного кадастру»та управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі.

          В судовому засіданні представник позивачки за довіреністю ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову.

          Відповідач, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника до суду не направив, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, в попередньому судовому засіданні представник відповідача Хвостанцева А.Ф. подала письмові заперечення проти позову, у яких позов не визнала, посилаючись на те, що оскаржуваний договір оренди пройшов державну реєстрацію у Старокостянтинівському відділі Хмельницької філії ДП «Центр державного земельного кадастру», що свідчить про його відповідність усім вимогам діючого на момент реєстрації законодавства, а тому договір є чинним. Вказала, що представником позивача не надано належних доказів, які б свідчили про те, що підпис на договорі оренди вчинено не позивачкою, а іншою особою. Крім того, позивачка кожен рік своєчасно отримувала орендну плату, про що свідчить підпис позивачки у відповідних відомостях. Також позивачка укладала з ПОП «Реал»додаткові угоди про зміну та доповнення оскаржуваного договору оренди в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати. Просить також   при вирішенні даного спору застосувати строк позовної давності.

          Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Хмельницька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», просить розгляд справи проводити у відсутності свого представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі просить розгляд справи проводити у відсутності свого представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.

          Заслухавши представника позивачки, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 013204 від 18.03.2004 року є власником земельної ділянки площею 1,79 га, що розташована на полі АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки –товарне сільськогосподарське виробництво.

          Згідно договору оренди від 23 березня 2006 року ОСОБА_1 надала означену земельну ділянку в оренду ПОП «Реал». Вказаний договір 30 березня 2006 року було зареєстровано Старокостянтинівським відділенням Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»та присвоєно реєстраційний номер 040674700164, що підтверджується відповідною відміткою на оглянутих судом оригіналах примірників договорів оренди, які знаходяться у сторін, а також витягом з книги реєстрації договорів оренди землі.

          Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Істотні умови договору оренди землі визначено у частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі».

          Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, яка діяла на час укладення оскаржуваного договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об»єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

          Невід»ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на час укладення спірного договору оренди) є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання –передачі об»єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.

          На порушення вищезазначених нормативних положень до договору оренди від 23 березня 2006 року не було долучено плану або схеми  земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, акту приймання –передачі об»єкта оренди, проекту відведення земельної ділянки, що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості.

          Факт відсутності цих документів визнано в судовому засіданні представником відповідача (а.с.59-60) та підтверджується оглянутими у судовому засіданні оригіналами примірників договорів оренди позивачки та відповідача, які мають однакову юридичну силу, та у пункті 43 яких відсутній запис про будь-які документи, які додаються до договору, як і відсутні взагалі  будь-які документи, які б додавались до оскаржуваного договору. Наявність Державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 не може замінити зазначених обов»язкових додатків до договору.

          Разом з тим, інформація про об»єкт оренди (місце розташування земельної ділянки) є однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки, визначених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

          Таким чином, оскаржуваний договір оренди землі від 23 березня 2006 року не містить необхідної інформації про об»єкт оренди як одну із істотних умов договору оренди землі, а тому договір не є укладеним. Не укладений договір не породжує для його сторін прав та обов»язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.

          Відповідно до роз»ясень, даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (не укладено). Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, зокрема відсутня згода за всіма істотними умовами договору. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

          Отже, суд вважає, що оскаржуваний договір оренди землі від 23 березня 2006 року не є укладеним, а тому з огляду на вищезазначені нормативні положення в задоволенні позову про визнання його недійсним слід відмовити.

Оскільки суд вважає позовні вимоги недоведеними, що є самостійною підставою для відмови у позові, тому підстав для застосування строку позовної давності за заявою відповідача не вбачається.

          Посилання позивачки на положення ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягають, оскільки суперечать змісту ч.1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.

          Посилання відповідача на те, що оскаржуваний договір оренди зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому він є укладеним суперечить положенням ст. 20 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що вже укладений договір підлягає реєстрації. Отже, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 215 ч.1, 638 ч.1 ЦК України, ст.ст. 15, 20 Закону України «Про оренду землі», п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд

в и р і ш и в:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до  приватного орендного підприємства «Реал»с. Воронківці Старокостянтинівського району про визнання недійсним договору оренди землі відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                             Суддя: