П О С Т А Н О В А

Іменем України

26.09.06                                                                                 Справа № 9/646н-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Антрацит

до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання не дійсним рішення

в присутності представників:

від позивача -ОСОБА_1, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, адвокат, ордер б/н від 01.09.06,

від відповідача -Черевко Н.О., гол.держ.под.інсп., дов. № 2 від 10.01.06, Замула О.В., стар.держ.под.інсп., дов. № 21 від 31.08.06.

          Суть спору: позивачем, СПД ОСОБА_1, заявлені позовні вимоги про: 

-          визнання протиправними дій податкового органу із застосуванням фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.,

-          скасування рішення відповідача від 05.06.06р.,

-          зобов'язання відповідача утриматись від накладання на позивача фінансових санкцій згідно до вищевказаного рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.09.06р.НОМЕР_1 просить у позові відмовити, посилаючись на встановлення факту порушення позивачем ст. 15 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі -Закон 481).

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в:

Податковою службою Антрацитівського району здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у закусочної «У тополя», яка належить відповідачу.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2006р. за НОМЕР_2.

В ході перевірки встановлено порушення, у т.ч.:

- роздрібна торгівля алкогольними напоями (горілка “Nemirovskaya”) без наявності ліцензії  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

У зв'язку з виявленим порушенням податковим органом було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_3 на суму 1700 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Позивач вважає, що порушення, зафіксоване у акті перевірки, не мало місця, а висновки акту не відповідають дійсності, нічим не підтверджуються.

Позивач наполягає, що у матеріалах перевірки взагалі не вбачається, хто з робітників закусочної реалізував горілку, відсутні пояснення винної особи та понятих, крім того, позивач вказує на відсутність речового доказу -пляшки горілки, яку начебто реалізував відповідач.

Позивач зазначає, що судом загальної юрисдикції акт перевірки був визнаний таким, що не відповідає нормам адміністративного права.

Оцінивши доводи позивача і надані докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Перевірка проводилася у присутності бармена ОСОБА_3, та ОСОБА_4(зі слів цієї особи). Як було з'ясовано у судовому засіданні, в момент проведення перевірки ОСОБА_4 перебувала за межами міста Антрацит.

В ході судового засідання представник відповідача Замула О.В. пояснив, що його навмисно ввели в оману щодо присутності при проведенні перевірки ОСОБА_4, оскільки цим прізвищем назвалася одна з співробітниць закусочної. Це підтверджується наявним у матеріалах перевірки письмовим поясненням офіціантаОСОБА_5 від 25.05.06р., яка зазначила, що вона, виконуючи замовлення клієнтів, віднесла їм замовлення після того, як воно було оплачено клиентами в кассу находящуюся у бармена ОСОБА_4. Далі посадовими особами податкового органу був складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 25.05.06р.

У судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_4, яка підтвердила, що дійсно в момент перевірки знаходилася за межами міста Антрацит, та ОСОБА_3, яка пояснила, що після проведення перевірки закусочної працівниками Антрацитівської ОДПІ вони склали акт перевірки, але працівники цієї установи відмовилися отримати один примірник цього акту та не підписали його. Крім цього свідок стверджував, що у закусочній реалізація алкогольних напоїв не здійснюється, а спірна пляшка горілки “Nemirovskaya” з'явилася у осіб, які здійснювали перевірку, вже після того, як офіціант віднесла їм 2 пляшки пива «Хайк»та горішки «Козацька розвага».

Твердження позивача про недоведеність факту реалізації алкогольного напою спростовується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

·          актом перевірки з додатками  від 25.05.06р. (за відсутності заперечень з боку позивача),

·          письмовим поясненням до акту перевірки офіціанта ОСОБА_5,

·          актом відмови від підписання матеріалів перевірки від 25.05.06р.,

поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які не заперечують, що у приміщенні закусочної, яка належить позивачу, вживаються алкогольні напої, а також підтверджують те, розрахункові операції через РРО застосовуються без обов'язкового вручення розрахункового документу встановленого зразку особі, яка здійснює замовлення та без обов'язкового вручення такій особі рахунку за придбані товари, що перешкоджає цій особі надавати докази щодо придбання певних товарів, у т.ч. алкогольних напоїв. 

Відповідно до абз. 5 ст. 17 Закону 481 у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.

Згідно із ст. 17 Закону № 481 та п. 10 постанови КМ України від 02.06.2003 р. № 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Суд вважає, що доказами, які містяться у матеріалах справи, у т.ч. матеріалами перевірки, доведений факт порушення, зазначений у акті перевірки від 25.05.06р., це не спростовано відповідачем, на підставі акту перевірки відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції спірним рішенням у розмірі 1700 грн., тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо помилки, допущеної у тексті рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_3, а саме: за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, суд вважає, що вона ніяким чином не впливає на права позивача з огляду на встановлений факт порушення саме роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.  У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02.10.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов