Справа №2-101/11                                                                                                    

РІШЕННЯ   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

12 квітня 2011 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого –судді Іващенко В.М., при секретарі Герко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,– 

ВСТАНОВИВ:   

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.07.2009 року їй були спричинені матеріальні збитки в розмірі 3189 грн. та моральні збитки в розмірі 15000грн. Учасниками ДТП були позивачка та ОСОБА_3, який керував автомобілем, який належить ОСОБА_2 Добровільно ОСОБА_2 відшкодовувати збитки не бажає.

          В судовому засіданні позивачка та її представник доводи позову підтримали, пославшись на обставини, якими обґрунтовують свої вимоги та докази, які їх стверджують, та просять суд ухвалити рішення, яким  позов задовольнити. Вказують на те, що через недбалість ОСОБА_2, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем допустив зіткнення з автомобілем під керуванням позивачки, чим останній були спричинені матеріальні та моральні збитки. Матеріальні збитки пов’язані з лікуванням ОСОБА_1, перевезенням автомобіля з місця ДТП до Світловодського ВДАІ та подальшого перевезення до м.Київ, де проживає позивачка. Моральна шкода полягає в психічних переживаннях, порушенні звичайного стану життя у зв’язку з відсутністю автомобіля, перебуванням на лікуванні в іншому місті, порушенням стану життя та незручностями в зв’язку з вирішенням спору в судовому порядку.

          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що не заперечує проти часткового відшкодування збитків, вважає, що збитки повинен також відшкодовувати ОСОБА_3, який був учасником ДТП. Вважає, що моральна шкода в розмірі 15000грн. є завищеною, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню частково.

          Ухвалою суду від 09 березня 2011 року ОСОБА_3 був залучений до участі в справі в якості співвідповідача.

          В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він без відома ОСОБА_2 заволодів автомобілем Мазда 626, та керуючи вказаним автомобілем 24.07.2009 року на греблі Кременчуцької ГЕС допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 Не заперечує проти відшкодування збитків позивачці, але вважає, що сума моральної шкоди є завищеною.

Суд, врахувавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Світловодського міськрайонного суду від 01 вересня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП , яка мала місце 24.07.2009 року за участю автомобілів Мазда та Мітсубісі під керуванням   ОСОБА_3 та ОСОБА_1(а.с.7).

Постановою від 03.08.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.286 КК України(а.с.25).

Матеріалами справи встановлено, та не заперечується сторонами, що неправомірному заволодінню ОСОБА_3 автомобілем Мазда сприяла недбалість власника даного автомобіля ОСОБА_2

Матеріальна шкода, заподіяна ОСОБА_1 підтверджується розрахунком за евакуацію автомобіля, квитанціями про оплату послуг ДАІ, квитанціями про придбання ліків та платних послуг лікарні, загальна сума яких складає 3189 грн.(а.с.10-14).

На підтвердження моральної шкоди позивачем ОСОБА_1, до суду надано листок непрацездатності, акт судового-медичного обстеження, довідку про пошкодження автомобіля (9,15,23).          

Частиною 4 ст. 1187 ЦК України передбачено, що якщо неправомірному заволодінню транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника(володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що матеріальна шкода заподіяна ОСОБА_1 внаслідок ДТП, спричинена внаслідок недбалості       ОСОБА_2 та порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3, підлягає відшкодуванню з останніх.

Стосовно моральної шкоди у розмірі 15000грн., яку просить стягнути позивачка, то суд приходить до висновку, що вказана сума є завищеною, а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України,  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові
витрати.  Якщо   позов   задоволено   частково,   судові   витрати присуджуються   позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На  підставі викладеного, керуючись ст.1187 ЦК України, ст. ст.  212-215  ЦПК  України,-

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3189(три тисячі сто вісімдесят дев’ять) гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000(три тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та 51(п’ятдесят одну) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .  

Суддя Світловодського

міськрайонного суду                                                            В.М.Іващенко