Справа № 2 - 13/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

22 січня 2008 р. Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді                            Петкова В. П.

при секретарі                                    Бондар Г. В.

за участю :

позивача                                           ОСОБА_1

представника позивача                   ОСОБА_2

представників відповідача              Хмель Р. Г., Соловйова П. П.

представника третьої особи            не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в м. Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції (далі ВДВС), третя особа Державне казначейство України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої громадянинові бездіяльністю державних органів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом і просить постановити рішення яким стягнути з відповідача завдану їй матеріальну шкоду в сумі 6748 грн. 62 коп. і моральну шкоду в сумі 5000 грн.,  а також стягнути судові витрати.

            В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 10819 грн. 14 коп. матеріальної шкоди і 5000 грн. моральної шкоди, а також витрати пов'язані з явкою в суд позивача, і представника позивача.

В обґрунтування позову суду пояснила, що з 31.07.2004 р. державним виконавцем ВДВС було відкрите виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2054 від 03.08.2000 р. виданим Комунарським районним судом м. Запоріжжя, яким стягувалися із ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, щомісячно до повноліття дитини. 20.01.2007 р. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в зв'язку зі смертю боржника, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-ХІV (далі Закон України № 606) у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника. Розмір заборгованості за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Згідно п. 7.5.10 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» заборгованість з аліментів за минулий час може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ст. 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем. Аліменти боржником не сплачувалися і згідно розрахунку складеного державним виконавцем заборгованість по аліментам станом на 24.10.2007 р., тобто по день смерті боржника, становить 8569 грн. 14 коп.

Крім того, боржник продав квартиру і отримав дохід в сумі 9000 грн. і з доходу необхідно стягнути аліменти в сумі 2250 грн. Отже загальна сума заборгованості по аліментам становить 10819 грн. 14 коп.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2007 р. дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції в частині звернення стягнення на майно  та накладення арешту на майно боржника по аліментах ОСОБА_3 визнані неправомірними. Своєю бездіяльністю по стягненню аліментів відповідач завдав їй моральну шкоду, яка полягає в тому, що за таких умов з 2003 р. змушена добиватися справедливості тривалий час, самій утримувати неповнолітнього сина, у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї та її неповнолітнього сина. Завдану їй моральну шкоду оцінює в 5000 грн.

            В судовому засіданні представники відповідача позов визнали частково і просили суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.

            В судове засідання третя особа свого представника не направив. Про час, день і місце розгляду цивільної справи повідомлений у порядку встановленому Законом.

            Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 31.07.2001 р. державним виконавцем м. Знам'янка та Знам'янського району Кіровоградської області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2054 від 03.08.2000 р. виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

В порушення вимог ст. 74 Закону України № 606 державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження тобто з 2001 по 2004 рік не вчинено жодного заходу передбаченого законодавством про виконавче провадження, на виконання зазначеного рішення суду.

Крім того боржник на праві приватної власності мав об'єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1, м. Знам'янка. В зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно був накладений арешт на квартиру, тому дана квартира, згідно договору купівлі - продажу квартири від 17.05.2005 р., боржником була продана за 9000 грн., тобто отриманий доход, але аліменти від продажу квартири в сумі 2250 грн. стягнені не були, як не була погашена і заборгованість по аліментам.

Відповідно до ч. ч. 1, 4  ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем. За весь період аліменти боржником не сплачувалися і згідно розрахунку заборгованості за аліментами, по виконавчому листу № 2-2054 виданого 03.08.2000 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя, складеного державним виконавцем, заборгованість за аліментами на день смерті боржника ОСОБА_3, тобто на 24.10.2006 р., становить 8569 грн. 14 коп.  (а.с.148).

Відповідно до п. 2. ст. 86 Закону України № 606, збитки, заподіяні державним виконавцем громадянину при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку визначену законодавством України.

Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними повноважень.

Виходячи із загальних норм Закону України № 606 про відшкодування заподіяної шкоди, вона відшкодовується при наявності вини в діях посадових осіб відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2007 р. визнано дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції в частині звернення на майно боржника та в частині несвоєчасного, та неповного вжиття заходів примусового виконання рішення суду щодо накладення арешту на майно боржника та оголошення його заборони на його відчуження - неправомірними (а.с.103).

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішення у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. ст. 22, 1177 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дана позиція знаходить своє підтвердження і в роз'ясненнях що містяться в ППВСУ від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», тобто матеріальна шкода (збитки) являє собою додаткові витрати, які змушений нести потерпілий у зв'язку із завданням йому шкоди. Отже, сума матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню становить 10819 грн. 14 коп.

Згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, тому вимога про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. підлягає частковому задоволенню, в сумі 1000 грн.

Таким чином, суд проаналізувавши та оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що державний виконавець ВДВС своїми неправомірними діями завдав ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10819 грн. 14 коп. і моральну шкоду в сумі 1000 грн., які зобов'язаний відшкодувати повністю.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати пов'язані з явкою до суду позивача і його представника в сумі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн. 32 коп., судовий збір в сумі 68 грн. 59 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а також на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 47 грн. 13 коп. і 17 грн.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 61, 85, 88, 213-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Стягнути з відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції, вул. Жовтнева, 21, м. Знам'янка, Кіровоградської області на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2, м. Запоріжжя, в рахунок відшкодування :

Ø матеріальної шкоди 10819 (десять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 14 коп.;

Ø  моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн.;

Ø  витрат пов'язаних з явкою до суду позивача і його представника в сумі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн. 32 коп.

Ø  судового збору 68 (шістдесят вісім) грн. 59 коп.;

Ø  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 30 (тридцять) грн.

            Стягнути з відділу державної виконавчої служби Знам'янського міськрайонного управління юстиції, вул. Жовтнева, 21, м. Знам'янка, Кіровоградської області на користь держави судовий збір в сумі 47 (сорок сім) грн. 13 коп.  і 17 (сімнадцять) грн.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам'янський міськрайонний суд  Кіровоградської області.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                              В. П. Петков