Справа №1-н-3/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 року                                                      м.Калуш    

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді      Мигович

секретарі    Брусак С.В.  

за участю: прокурора  Штонь Н.Й.

                                              захисників: ОСОБА_1 ОСОБА_2

                                               законного представника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші  постанову про закриття кримінальної справи та направлення її до суду  для застосування  заходів виховного характеру відносно :

       ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, учня 7-г класу Калуської ЗОШ № 3, несудимого, громадянина України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинили суспільно-небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого  ст.190 ч.1  КК України за таких обставин.

                  В жовтні 2010 року, ОСОБА_6 розповів своєму  знайомому малолітньому ОСОБА_5 про те, яким чином він шляхом шахрайства заволодівав мобільними телефонами громадян.

                  Почувши це, на прикладі ОСОБА_6, у малолітнього ОСОБА_5 виник злочинний намір на заволодіння чужим майном, шляхом шахрайства.

            Після цього, 27 жовтня 2010 року, приблизно о 13.00. годині, малолітній ОСОБА_5, спільно із своїм товаришем неповнолітнім ОСОБА_7, знаходились в м.Калуші, по вул.Каракая, неподалік ДНЗ «Журавлик». Там вони зустріли неповнолітню ОСОБА_8. В цей момент в ОСОБА_5, знаючи, що в неповнолітньої ОСОБА_8, є мобільний телефон марки «Нокіа 6300», виник злочинний намір на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою. З цією метою, ОСОБА_5, нічого не повідомляючи про свій намір ОСОБА_7 та виконуючи свої злочинні наміри, підійшов до ОСОБА_8 та попросив її передати свій мобільний телефон для того, щоб зателефонувати. Не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_5, ОСОБА_8 добровільно передала ОСОБА_5 свій мобільний телефон марки «Нокія- 6300», вартістю 1099 гривень. Тоді ОСОБА_5 взявши даний телефон, скориставшись тим, що ОСОБА_8розмовляла із ОСОБА_7 та не звертала на нього уваги, переставивши картку мобільного оператора із телефону ОСОБА_8, обміняв мобільний телефон ОСОБА_8 на неробочий мобільний телефон та передав даний мобільний телефон ОСОБА_9 Нащо остання не підозрюючи про шахрайські дії ОСОБА_5, взявши даний мобільний телефон, пішла.

           Того ж дня, ОСОБА_5 зустрівся із гр.ОСОБА_6, якому розповів, про те, при яких обставинах він шляхом шахрайства заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа 6300». Після цього ОСОБА_5 попросив ОСОБА_6 збути мобільний телефон здобутий ним злочинним шляхом. У відповідь ОСОБА_6,  усвідомлюючи, що даний мобільний телефон завідомо одержаний злочинним шляхом, погодився його реалізувати. Після цього ОСОБА_5 передав здобутий ним в результаті злочину мобільний телефон марки «Нокіа 6300»ОСОБА_6, а той отримавши мобільний телефон згодом збув його невстановленій слідством особі.    

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 вину у скоєному визнав  повністю та підтвердив обставини вчиненого суспільно-небезпечного діяння відповідно до викладеного.   У вчиненому розкаюються.

        Факт вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння доводиться сукупністю таких доказів.

  Показаннями неповнолітньої потерпілої  ОСОБА_8 на досудовому слідстві про те, що в жовтня 2010 року малолітній ОСОБА_5 обманним шляхом заволодів її мобільним телефоном.

   Оголошеними показами в судовому засіданні неповнолітнього свідка: ОСОБА_7  

        Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне діяння з приводу якого проводилося досудове слідство, а саме: заволодіння чужим майном, шляхом обману.

        При обранні ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру, суд враховує обставини справи, дані про його особистість, а саме те, що більша частина навчальних та виховних позитивних впливів здійснюється на дитину в межах сім”ї.

      За таких обставин, суд вважає, що до малолітнього ОСОБА_5 слід застосувати такий  примусовий захід виховного характеру, як передача його під нагляд матері.

      На підставі наведеного, керуючись ст.105 КК України, ст.ст. 7-3,447-449 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до  ОСОБА_5 примусовий захід виховного характеру - передати неповнолітнього під нагляд матері ОСОБА_3 строком на один рік.         

        Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її проголошення.

         Головуючий: