ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26.09.06 Справа № 15/380н-ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.
розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-сервіс», м. Луганськ до Державної виконавчої служби у м Сєвєродонецьку Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування постанови в присутності представників: від позивача: не прибув; від відповідача: Нечаєв С.Л. представник по довіреності від 25.09.2006р. б/н; від третьої особи: Чередниченко Н.Л. представник по довіреності від 21.01.2006р. №41/1-8-380ю. |
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, відповідно до ст. ст. 2-4, 17, 21, 162, 181 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування повністю постанови Державної виконавчої служби в м Сєвєродонецьку Луганської області про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2006р. ВП №2260950.
Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення –ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 26.09.2006р., вказуючи на законність дій з винесення оскаржуваної постанови та посилаючись зокрема на те, що державний виконавець відповідно до вимог законодавства відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання виконавчого документа.
Крім того, представник відповідача заявив про застосування десятиденного строку звернення до суду встановленого ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України та просить відмовити у задоволенні позову у зв’язку з пропуском даного строку на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник третьої особи проти позову також заперечує, вказуючи на обґрунтованість застосування санкцій до підприємства позивача, пред’явлення до виконання органу державної виконавчої служби –відповідачу та відповідно правомірність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження. Представник третьої особи підтримав заяву представника відповідача про застосування строку на звернення до суду, який було пропущено позивачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа підлягає вирішенню у десятиденний строк з дня відкриття провадження у справі, що унеможливлює відкладення розгляду справи через неявку представника позивача, а тому справа розглянуто по суті у даному засіданні.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
На підставі постанови №028059 від 05.07.2006р. про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій направленою з заявою представника третьої особи у даній справі від 03.08.2006р. №3384 державним виконавцем Державної виконавчої служби у м Сєвєродонецьку винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2006р. ВП №2260950.
Дану оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2006р. позивач одержав 15.08.2006р., про що вказано позивачем у позовній заяві.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 05.09.2006р.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регламентує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З огляду на дату одержання позивачем оскаржуваної постанови, він звернувся з даним позовом до суду з пропуском встановленого ч. 2 ст. 181, з урахуванням ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На застосуванні строку звернення до суду, який було пропущено, та як наслідок на відмові у позові наполягає представник відповідача, що також підтримується представником третьої особи.
Позивач не надав доказів поважності причин пропуску даного строку та не заявив клопотання з цього приводу.
Тому, наведені обставини з пропуску строку на звернення до суду з позовом є підставою для відмови у задоволенні позову враховуючи наполягання на цьому відповідача.
Крім того, слід зазначити, що наведені у позові обставини, відносно відкриття виконавчого провадження за оскаржуваною постановою на підставі заяви органу, який не є юридичною особою, не можуть бути підставою задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в редакції Закону України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV, який набрав чинності 07.04.2006р., порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 29.01.2003р. №143 визначено, що друга копія постанови надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням суб'єкта, яким порушено законодавство про автомобільний транспорт.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»постанови органів Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
Старший державний інспектор –начальник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Лапочкін О.В. є уповноваженим представником Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та наділений повноваженнями на представлення інтересів останньої в органах державної влади, перед суб’єктами господарювання та іншими установами, що підтверджується довіреністю від 11.01.2006р.
Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження регламентовано ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», які у наведеній ситуації були відсутні.
Тому, державним виконавцем Державної виконавчої служби у м Сєвєродонецьку обґрунтовано, на підставі постанови №028059 від 05.07.2006р. про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій направленою з заявою представника третьої особи у даній справі від 03.08.2006р. №3384, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2006р. ВП №2260950.
При цьому, державний виконавець, відповідно до принципу, закладеному у ст. 19 Конституції України, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України.
Судом перевірено та встановлено, що оскаржувана постанова прийнята: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, у суду відсутні підстави для скасування постанови Державної виконавчої служби в м Сєвєродонецьку Луганської області про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2006р. ВП №2260950.
Виходячи з викладеного, у задоволенні даного позову, слід відмовити повністю.
Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду покладаються на нього.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 100, 158 –163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати сплачені при подачі позову покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 29.09.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |