Справа № 2-208/11.

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  06 травня 2011 року Шевченківський районний  суд м.Чернівці в складі:                        головуючого судді:     Яреми Л.В.

                                                при секретарі:               Скрипій А.А.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення та встановлення порядку користування квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1, яка діє і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення та встановлення порядку користування квартирою.

Посилається на те, що  14 липня 1995 року між нею та відповідачем ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, а 14 червня 2007 року рішенням суду шлюб було розірвано. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народився син –ОСОБА_2 Вони проживали у АДРЕСА_2, придбаної під час шлюбу за спільні кошти. На даний час вона проживає разом із донькою від першого шлюбу та сином в квартирі АДРЕСА_1, яка не відповідає санітарно-технічним нормам. Зазначає, що відповідачка ОСОБА_3 являється матір’ю відповідача, а ОСОБА_5 його дружиною. 21 лютого 2007 року відповідач ОСОБА_4 без її згоди уклав договір дарування спірної квартири із своєю матір’ю, яка зареєструвала за собою право власності. Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 27 серпня 2008 року даний договір дарування визнаний частково недійсним і за нею визнано право власності на ? ідеальної частки даної квартири, але відповідачі не надали їй ключі від квартири. Вказує, що відповідачка ОСОБА_3 в спірній квартирі ніколи не проживала, оскільки їй належить на праві власності АДРЕСА_3 В спірній квартирі зареєстровані, але не проживають відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не користуються нею, уклали договір найму квартири зі сторонніми людьми. Місце дійсного проживання відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй не відомі. Спірна квартира складається із : коридору площею 10,60 кв.м., вбиральні площею 1,20 кв.м., кухні площею 8,70 кв.м., ванної площею 2,60 кв.м., житлової кімнати площею 12,20 кв.м., комори площею 1,60 кв.м., житлової кімнати площею 18,50 кв.м., житлової кімнати площею 8,50 кв.м., лоджії площею 2,20 кв.м., балкону площею 1,40 кв.м., загальна площа квартири –67,50 кв.м., житлова – 39,20 кв.м., підсобна –28,30 кв.м. Просить встановити порядок користування АДРЕСА_2 наступним чином: у її та її неповнолітнього сина користування та розпорядження виділити в даній квартирі –житлову кімнату площею 18,50 кв.м., житлову кімнату площею 8,50 кв.м., лоджію площею 2,20 кв.м., у яку є доступ тільки з кімнати площею 8,50 кв.м., у користування відповідачки ОСОБА_3, виділити  у даній квартирі –житлову кімнату площею 12,20 кв.м., у загальному користуванні залишити приміщення у даній квартирі –коридор площею 10,60 кв.м., вбиральню площею 1,20 кв.м., кухню площею 8,70 кв.м., ванну площею 2,60 кв.м., комору площею 1,60 кв.м., балкон площею 1,40 кв.м., вселити її та її сина у приміщення даної квартири - житлову кімнату площею 18,50 кв.м., житлову кімнату площею 8,50 кв.м., лоджію площею 2,20 кв.м., коридор площею 10,60 кв.м., вбиральню площею 1,20 кв.м., кухню площею 8,70 кв.м., ванну площею 2,60 кв.м., комору площею 1,60 кв.м., балкон площею 1,40 кв.м.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги  уточнила, просила вселити   її та сина в спірну квартиру та визначити порядок користування даною квартирою наступним чином: виділити у користування  їй та сину  житлову кімнату, площею 12,20 кв.м. та житлову кімнату, площею 8,50 кв.м. та  лоджію, площею 2,20 кв.м., відповідачці ОСОБА_3 виділити житлову кімнату, площею 18,5 кв.м., у спільному користуванні залишити коридор, площею 10,60 кв.м., вбиральню, площею 1,20 кв.м., кухню, площею 8,70 кв.м., ванну, площею 2,60 кв.м., комору, площею 1,60 кв.м., балкон, площею, 1,40 кв.м.  Пояснила, що відповідачі спірною квартирою не користуються, в спірній квартирі проживають квартиранти, не може надати доказів, так як працівники ЖРЕП не можуть скласти акт, оскільки сусіди відмовляються підписувати. Відповідачка ОСОБА_3 проживає в трьохкімнатній квартирі по Проспекту Незалежності, а відповідач ОСОБА_4 проживає у м.Києві. Квартира, в якій вона в даний час проживає з сином та донькою не відповідає санітарно-технічним нормам.

          Відповідачка ОСОБА_3  в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в позові позивачці відмовити, оскільки це не її квартира, на дану квартиру гроші заробив син ОСОБА_4 Вона має на праві власності трьохкімнатну АДРЕСА_3 , але збирається переходити проживати в спірну квартиру.

Відповідач ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги  визнав частково, просив суд  позивачці виділити  житлову кімнату, площею 18, 5 кв.м., а син якщо захоче, буде проживати в його кімнаті, а відповідачці ОСОБА_3 виділити дві житлові кімнати, площею 12,20 кв.м. та 8,50 кв.м.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, хоча про дань та час, місце розгляду справи повідомлена належним чином за останнім відомим  місцем проживання,  про причини неявки суду не повідомила.    

          Заслухавши пояснення позивачки, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

          Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження  своїм майном.

          Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

          Відповідно до вимог ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

          У відповідності до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

          Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

          Кожен із співвласників має право на надання йому  у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

          В судовому засіданні встановлено, що  позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2, що підтверджується договором дарування АДРЕСА_2, укладений 21 лютого 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3  та  рішенням Апеляційного суду Чернівецької області  від 27 серпня 2008 року, згідно якого визнано частково недійсним  даний договір дарування та визнано  за ОСОБА_1 право власності на ? ідеальну частку АДРЕСА_2 ( а.с.12-14).  Витягом з реєстру  прав на власності на не рухоме майно підтверджується, що ? частка АДРЕСА_2 зареєстрована 11.09.2008 року за ОСОБА_1 ( а.с.15).

          Спірна квартира складається із : коридору площею 10,60 кв.м., вбиральні площею 1,20 кв.м., кухні площею 8,70 кв.м., ванної площею 2,60 кв.м., житлової кімнати площею 12,20 кв.м., комори площею 1,60 кв.м., житлової кімнати площею 18,50 кв.м., житлової кімнати площею 8,50 кв.м., лоджії площею 2,20 кв.м., балкону площею 1,40 кв.м., загальна площа квартири – 67,50 кв.м., житлова –39,20 кв.м., підсобна –28,30 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на спірну квартиру та  експлікацією внутрішніх площ до плану житлового будинку ( а.с. 33-34).

          Без згоди позивачки, як співвласника квартири, відповідачі  21 жовтня 2008 року зареєстрували у квартирі ОСОБА_5, яка на той момент була дружиною відповідача ОСОБА_4, шлюб між якими розірвано 2 роки тому назад.

          Відповідач ОСОБА_4  з 22 січня 2011 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, яка зареєстрована та проживає в місті Києві.

          Судом встановлено, що позивачка після рішення Апеляційного Суду Чернівецької області бажає вселитися та проживати у спірній квартирі, але відповідачі їй відмовляють, не дають ключі, чого не заперечують ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того,   відповідач ОСОБА_4 свою відсутність у квартирі пояснював постійними відрядженнями, хоча письмових доказів не надав. Також сам відповідач ОСОБА_4  не заперечував, що іноді він дозволяє в спірній квартирі проживати своїм знайомим.

АДРЕСА_1 в якій проживає позивачка з дітьми, складається з двох кімнат, житловою площею 28,2 кв.м. і кухні, площею 3,5 кв.м., яка не відповідає санітарно-технічним нормам, що підтверджується довідкою з місця проживання, списком-додатком №1 до  рішення Ленінського РВК №119/5 та актом ЖРЕП №5 м.Чернівці від 17 вересня 2010 року ( а.с.17-19).

Таким чином, в зв’язку з тим, що порушується право власності позивачки на користування своєю частиною квартири, суд приходить до висновку про можливість вселення позивачки та її неповнолітнього сина ОСОБА_7 в  спірну квартиру.

В зв’язку  з неможливістю поділу спірної квартири на дві ізольовані, що підтверджується  висновком будівельного-технічного дослідження №07/07 ( а.с. 20-32),  та враховуючи, що  співвласники не можуть домовитися про порядок користування спірним майном, суд вважає за можливе визначити наступний порядок користування квартирою: виділити у користування  ОСОБА_1, ОСОБА_2   житлову кімнату, площею 12,20 кв.м. та житлову кімнату, площею 8,50 кв.м. та  лоджію, площею 2,20 кв.м.,  ОСОБА_3 виділити житлову кімнату, площею 18,5 кв.м., у спільному користуванні залишити коридор, площею 10,60 кв.м., вбиральню, площею 1,20 кв.м., кухню, площею 8,70 кв.м., ванну, площею 2,60 кв.м., комору, площею 1,60 кв.м., балкон, площею, 1,40 кв.м.. При цьому суд виділяє у користування позивачці з неповнолітнім сином, площу житлових кімнат на 2,20 кв.м. більше, ніж відповідачці, у якої є  у власності  трьохкімнатна квартира,  визначений розмір житлових приміщень, на думку суду, є максимально  наближеним до  часток їх у спільному майні і такими, що не ущемлюють права та інтереси, як відповідачки так і малолітньої дитини.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України  всі судові витрати, понесені  та документально підтверджені позивачкою, підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного та ст.ст. 317, 319, 358, 391  ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11,  209, 212, 214-215, 218, 223, 294  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву  ОСОБА_1, ОСОБА_2   задовольнити.

          Вселити  ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_7 в квартиру АДРЕСА_2.

          Визначити порядок користування АДРЕСА_2 наступним чином: виділити у користування  ОСОБА_1, ОСОБА_2   житлову кімнату, площею 12,20 кв.м. та житлову кімнату, площею 8,50 кв.м. та  лоджію, площею 2,20 кв.м.,  ОСОБА_3 виділити житлову кімнату, площею 18,5 кв.м., у спільному користуванні залишити коридор, площею 10,60 кв.м., вбиральню, площею 1,20 кв.м., кухню, площею 8,70 кв.м., ванну, площею 2,60 кв.м., комору, площею 1,60 кв.м., балкон, площею, 1,40 кв.м..

Стягнути солідарно з  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1,  17 гривень судового збору   та  37 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

                              СУДДЯ            Л.В.ЯРЕМА