23.05.2011Справа № 2-643/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:   

головуючої судді                             Худіної О.О.   

при секретарі                                   Соколовой О.В.

за участю позивача                          ОСОБА_1

представника відповідача               Крапивиной М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»про відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди, в якому вказав, що він працював на підприємствах вугільної промисловості. Згідно висновку МСЕК № 1157 від 18.06.2009 року йому було встановлено первинно 40% ступеня втрати працездатності по підтвердженому профзахворюванню - пневмоконіозу, інвалід 3 групи. Позивач вважає, що моральна шкода, яка йому заподіяно внаслідок ушкодження здоров’я, в зв»язку з чим він  переживає фізичні та  моральні страждання, і яку він оцінює в 12 000 грн., повинно сплатити йому підприємство, працюючи на якому він  втратив здоров»я.

 У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву.   

 Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснила, що згідно наказу МПЕ України № 589 від 21.11.2001 року ДП «Шахтоуправління «Олександрівське» В/О «Орджонікідзевугілля»було перейменоване у державне підприємство «Шахта №3 шахтоуправління «Олександрівське»В/О «Орджонікідзевугілля». П. 6 цього наказу встановлено, що ДП «Шахта №3 шахтоуправління «Олександрівське»                                           В/О «Орджонікідзевугілля»є правонаступником ДП «Шахтоуправління «Олександрівське»В/О «Орджонікідзевугілля». Наказом Міністерства палива та енергетики України № 200 від 02.04.2002 року ДП «Шахта №3 шахтоуправління «Олександрівське»В/О «Орджонікідзевугілля»передана для подальшої ліквідації                                                                   ДК «Укрвуглереструктуризація», а тому дане підприємство є самостійною юридичною особою, в зв»язку з чим ДП «Орджонікідзевугілля»не може відповідати за його зобов»язаннями.

 Суд, вислухав сторони, дослідив матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає    задоволенню з наступних підстав.   

 Судом встановлено, що позивач дійсно працював на підприємствах вугільної промисловості, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 2-7). При виконання трудових обов’язків одержав профзахворювання, відповідно за висновком МСЕК № 1157 від 18.06.2009 року позивачу було встановлено первинно 40% ступеня втрати працездатності по підтвердженому профзахворюванню - пневмоконіозу, інвалід 3 групи (а.с.8-9).

 Згідно ст. 237-1 КЗПП України , якою було доповнено Кодекс, згідно із Законом                         N 1356-XIV (1356-14) від 24.12.99, позивач має право на відшкодування вчиненої моральної шкоди, яку забов»язаний відшкодувати відповідач, оскільки порушення його прав призвело до моральних страждань .   

 Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я  призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.  

 Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичній болі та стражданнях, які фізична особа  отримала внаслідок  каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, що дає  підстави суду вважати про  заподіяння позивачеві моральної шкоди.

 Відповідно до ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, заподіяна  фізичній чи юридичній особі  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла при наявності  її вини.

 Відповідно до ст. 2 КЗпП України позивач, працюючи у відповідача мав  право здорові та безпечні умови праці, має право на матеріальне забезпечення  на випадок повної або часткової втрати працездатності.   

 Ст. 8 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що на роботах  із шкідливими і небезпечними умовами праці,  працівникам видаються спеціальний  одяг, спеціальне взуття, та інші засоби індивідуального захисту. Роботодавець зобов»язаний забезпечити придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору, з пояснень сторін випливає, що  роботодавець не забезпечив позивача означеними засобами захисту.

 Суд зазначає, що ОСОБА_1 згідно запису у трудової книжки знаходився у трудових правовідносинах з шахтоуправлінням «Олександрівське», яка входила до складу виробничого об»єднання «Орджонікідзевугілля», а у подальшому державного підприємства «Орджонікідзевугілля», та звільнений у 1995 році з шахтоуправління «Олександрівське»В/О «Орджонікідзевугілля». Тобто шахтоуправління «Олександрівське»на час звільнення ОСОБА_1 входила у склад                                                 В/О «Орджонікідзевугілля». Таким чином, судом було встановлено, що головне підприємство, до складу якого входила шахтоуправління «Олександрівське»під час роботи ОСОБА_1 існує і на теперішній час.

 Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців №  210965 Державне підприємство «Шахта № 3 «Шахтоуправління «Олександрівське»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців не значиться.            

 Згідно роз’яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової)  шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.   

 При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.   

 Суд задовольняє позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у грошовій сумі                           12 000 гривень і бере до уваги втрату професійної працездатності, обґрунтовану висновком МСЕК  № 1157 від 18.06.2009 року, яким було встановлено 40 % ступеня втрати працездатності по підтвердженому профзахворюванню –пневмоконіозу.

 Посилання позивача на те, що ушкодженням здоров’я йому заподіянні моральні страждання є обґрунтованими і підтвердженні доказами.   

Керуючись ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.233, 237-1 КЗпП України, суд , -   

В И Р І Ш И В :

 Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити.     

 Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 12 000 гривень.  

 Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.  

                Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя