Справа 1/0913/10/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2011 року смт.Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді Витвицький В.В.
секретаря судового засідання Коваль В.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Рожнятів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 Івано –Франківської області , українки , освіта повна вища , одруженої , заступника директора Перегінської загальноосвітньої школи № 1 І –ІІІ ступенів Рожнятівського району , не судимої , громадянки України ,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки та жительки АДРЕСА_2 , українки , освіта повна вища , одруженої , на утриманні неповнолітня дитина , вчителя Перегінської загальноосвітньої школи № 1 І –ІІІ ступенів Рожнятівського району , не судимої , громадянки України , обох у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 125 КК України , -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки та жительки АДРЕСА_3 , українки, освіта базова загальна середня , одруженої , пенсіонерки , не судимої , громадянки України , -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця , освіта базова вища , одруженого , на утриманні неповнолітня дитина , приватного підприємця , не судимого , громадянина України , обох у вчиненні злочину , передбаченого ч.1ст.125 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудна ОСОБА_3 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження , які викликали короткочасний розлад здоров»я потерпілій ОСОБА_5 , а підсудна ОСОБА_5 умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3
Злочини вчинено за таких обставин.
26 серпня 2009 року , приблизно о 10 год. 30 хв., виконуючи ухвалу Рожнятівського районного суду про проведення будівельно –технічної експертизи , експерт Івано –Франківської торгово –промислової палати ОСОБА_7 в присутності сторін, підсудних –потерпілих по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , проводила будівельно –технічну експертизу домоволодіння , що розташоване в АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_3 Під час проведення експертизи , між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які тривалий час перебувають у неприязних відносинах , виникав словесний конфлікт . Приблизно о12 год. огляд будинку було закінчено, проте коли вони вже сідали в автомобіль , то ОСОБА_7 заявила , що забула в житловому будинку технічний паспорт на будинок і попросила ОСОБА_5 повернутися за ним . На порозі будинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на грунті неприязних відносин знову виник словесний конфлікт через те , що ОСОБА_5 без дозволу та згоди ОСОБА_3 зайшла до вказаного житлового будинку . Під час даної сварки , яка переросла в бійку , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 схопили одна одну за волосся , почали шарпати одна одну та наносити удари руками по голові, обличчю та інших ділянках тіла . Своїми неправомірними діями підсудна-потерпіла ОСОБА_3 умисно заподіяла потерпілій –підсудній ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я, а підсудна –потерпіла ОСОБА_5 умисно заподіяла потерпілій –підсудній ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження .
Свою винність у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України підсудна-потерпіла ОСОБА_3 . не визнала , а свою скаргу підтримала , суду дала показання про те, що ОСОБА_5 є сестрою її чоловіка. 30 років вони жили добре , часто приїжджали до них , проте в січні 2009 року через спір стосовно поділу спадкового майна між її чоловіком та ОСОБА_5 , між ними склалися неприязні відносини . 26 серпня 2009 року , згідно ухвали Рожнятівського районного суду проводилась будівельно –технічна експертиза житлового будинку її чоловіка , і вона разом з експертом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 проводили огляд житлового будинку . Коли оглядали другий поверх , то вона хотіла показати кожухи та інструменти діда , однак ОСОБА_5 розізлилася на це та сказала їй , що її в цьому будинку нічого немає , і що вона вбила би її , якби змогла . Біля 12 години судовий експерт закінчила огляд та разом із ОСОБА_5 направилася до автомобіля ОСОБА_6, який знаходився на вулиці . Приблизно через 5 хвилин внучка їй сказала , що на подвір»я знову зайшла ОСОБА_5 і вона пішла їй назустріч. ОСОБА_5 повідомила її , що експерт ОСОБА_7 забула технічний паспорт , і вона пішла його шукати в павільйоні . Коли вона знайшла технічний паспорт , то побачила , що ОСОБА_5 в цей момент виходила з її житлового будинку . Вона підійшла до ОСОБА_5 та запитала , чому остання без її відома ходить по кімнатах будинку , на що остання накинулась на неї , почала бити руками по голові і шарпати за волосся. Вона однією рукою оборонялась від ОСОБА_5 , а в іншій тримала технічний паспорт . Вона почала кричати та кликати на допомогу . На її крик прибігли її дочка та внучка . Дочка почала просити ОСОБА_5 , щоб остання відпустила її . Після того прибіг ОСОБА_6 , який почав штовхати її в плечі та обзивати. Її дочка ОСОБА_4 попросила ОСОБА_6 забрати свою матір , на що ОСОБА_6 відштовхнув і її дочку. Після цього прийшов її зять , а ОСОБА_6 взяв свою матір та повів до автомобіля . Стверджує , що вона ОСОБА_5 не била , а тільки оборонялася та захищалася від останньої , а її дочка ОСОБА_4 відтягувала ОСОБА_5 від неї. Оскільки ОСОБА_5 звернулася до суду із своєю скаргою, то вона , ОСОБА_3, також змушена була звернутися до суду. Стверджує, що тілесні ушкодження їй заподіяла саме ОСОБА_5 Свій позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує з підстав, викладених в позовній заяві . Вважає, що проти ОСОБА_5 злочину не вчиняла , тому і не визнає її позову.
Підсудна ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, не визнала та дала суду показання про те , що 26 серпня 2009 року вона разом із своїм сином та дочкою копали картоплю на городі матері , її чоловік в цей час зривав сливи , а в самому будинку в той час проводились обміри за участю експерта та її тети ОСОБА_5 Приблизно о 12 годині вона почула крики: «ОСОБА_4 , ОСОБА_4». Вона побігла на крик разом із дочкою і побачила , що біля сходів , що ведуть у житловий будинок , мама тримає тету за волосся однією рукою, оскільки в іншій в неї знаходився технічний паспорт. Мама кричала: «Забери від мене тету ». Тета в цей час однією рукою тягала за волосся маму, а іншою –наносила удари в обличчя , в груди , по голові . Тета відштовхнула і її та почала наносити їй удари. Після цього прибіг її син та почав кричати : «Відпустіть мою бабу». До них також підійшов ОСОБА_6 , який почав штовхати її та маму у груди , та погрожувати . Через деякий час ОСОБА_6 забрав свою матір із подвір»я . Стверджує , що не наносила ударів ОСОБА_5 , як і не заперечує , що біля житлового будинку ОСОБА_6 штовхав її у груди , однак тілесних ушкоджень їй не заподіяв . Відносно ОСОБА_5 вона жодного злочину не вчиняла, в зв’язку з чим і не визнає її позову.
Підсудна - потерпіла ОСОБА_5 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнала , свою скаргу підтримала і суду дала показання про те , що 26 серпня 2009 року до неї автомобілем приїхав її син ОСОБА_6 разом із експертом ОСОБА_7, і приблизно о 10 год. 30 хв., вони разом поїхали до будинку її батьків , що в АДРЕСА_4 , для проведення огляду та обмірів житлового будинку . Коли вони піднялись на другий поверх житлового будинку , ОСОБА_3 почала її ображати та провокувати на конфлікт , про що експерт неодноразово робила ОСОБА_3 зауваження з приводу її поведінки . В конфлікт із ОСОБА_3 вона не ставала , оскільки являється інвалідом 2 групи та неконфліктною людиною.
Приблизно о12 годині огляд житлового будинку був завершений , і вона разом з експертом ОСОБА_7 пішли до автомобіля її сина ОСОБА_6, який в той час знаходився на вулиці . Коли вони сіли в автомобіль , ОСОБА_7 попросила її принести технічний паспорт , який забула в будинку . Вона підійшла до ОСОБА_3 та попросила дати технічний паспорт , на що остання відповіла , що не знає , де він знаходиться. Після цього вона пішла по кімнатах будинку шукати технічний паспорт , а коли не знайшла , то вирішила повернутись до автомобіля та сказати про це експерту . При виході з будинку , на порозі стояла ОСОБА_3 , яка тримала в руках технічний паспорт . ОСОБА_3 дала їй в руки технічний паспорт , та почала її ображати , вхопила двома руками за волосся та почала наносити удари по голові та тягнути у глиб коридору. Після цього ОСОБА_3 почала кликати з городу свою дочку «ОСОБА_4, ОСОБА_4». Вона почала подаватись назад, до виходу із житлового будинку і дійшла до сходів. Коли прибігла ОСОБА_4 , то , вчепившись руками в її волосся , почала бити її головою до бетонних сходів. ОСОБА_4 також дерла нігтями їй обличчя . Коли ОСОБА_4 наносила їй побої , то ОСОБА_3 стояла збоку і кричала ,щоб вона била її сильніше . Вона кричала та відбивалася , кликала на допомогу свого сина На її крики прийшли чоловік ОСОБА_4 з дітьми , а також її син , який забрав її із подвір»я та відвів до автомобіля . Свій позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує в повному обсязі з підстав , викладених у позовній заяві. Вважає , що щодо ОСОБА_3 вона злочину не вчиняла , тому і не визнає її позову .
Підсудний ОСОБА_6 своєї винності у чиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, не визнав, та дав суду показання про те , що 26 серпня 2009 року, приблизно о 10 год. 30 хв. , він разом з судовим експертом ОСОБА_7 та своєю мамою ОСОБА_5 приїхали до житлового будинку по АДРЕСА_4 , для проведення будівельно –технічної експертизи . Судовий експерт та його мама вийшли з автомобіля та направилися до житлового будинку , а він залишився в автомобілі на них чекати . приблизно через пів години мама та експерт повернулися до автомобіля , і в цей час експерт ОСОБА_7 побачила , що вона забула технічний паспорт на житловий будинок , і попросила маму принести його . Приблизно через 5 хв. він почув крики : «ОСОБА_6, ОСОБА_6 ». Він глянув у дзеркало заднього виду та побачив , що мама схилена , а ОСОБА_3 схопила маму за волосся і намагається її затягнути до житлового будинку. Він швидким кроком направився до житлового будинку . Коли підходив до будинку , то побачив , що ОСОБА_3 тримає маму за волосся , а ОСОБА_4 дряпає своїми руками мамі обличчя і обидві штовхають маму до стіни головою . Коли вони його побачили , то відпустили маму . Він , нічого їм не сказавши , взяв маму під руки та забрав до автомобіля . В автомобілі він побачив , що з правої сторони голови у матері тече кров , а волосся все було розкуйовджене . Він відвіз маму до лікарні . Стверджує , що не наносив ударів ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 не вчиняв щодо них злочину , тому і не визнає позову .
Незважаючи на невизнання підсудними-потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 своєї вини, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а ОСОБА_5 у вчиненні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повністю доказана їхніми ж показаннями, показаннями підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , показаннями свідків, висновками експертиз , іншими матеріалами справи.
Так , Свідок ОСОБА_7 .суду дала показання про те , що вона , працюючи на посаді провідного спеціаліста Івано –Франківської торгово –промислової палати , 26 серпня 2009 року разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поїхала в смт. Перегінськ для огляду житлового будинку , час огляду якого був узгоджений зі сторонами . Огляд житлового будинку вона здійснювала разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Коли вони піднялись на другий поверх , то ОСОБА_5 та ОСОБА_3 стали різко між собою розмовляти і, час від часу, сварилися, проте вона на це не звертала уваги . Завершивши огляд , вона та ОСОБА_5 вийшли з будинку та сіли в автомобіль ОСОБА_6 Тут же вона виявила, що забула технічний паспорт на даний житловий будинок і попросила ОСОБА_5 принести його . Через 10 хв. вона почула крики . ОСОБА_6 подивився в дзеркало автомобіля та швидким кроком направився до житлового будинку. Вона також вийшла з автомобіля та направилась за ним та підійшла до паркана, де зупинилася. Вона побачила, як біля входу в житловий будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчепилися одна в одну та билися руками . ОСОБА_3 була обернута до неї обличчям , а ОСОБА_5 – спиною . Інші родичі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стояли поруч та спостерігали за бійкою . Вони були дуже збуджені та кричали . Коли ОСОБА_6 підбіг до мами, він взяв її під руки та силою забрав її до автомобіля . Родичі ОСОБА_3 та вона стояли та дивилися . Нецензурних слів зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона не чула. Коли вони сіли в автомобіль , то вона побачила , що з голови ОСОБА_5 текла кров . В автомобілі ОСОБА_5 сказала , що їй погано та тошнить . Вона сказала , що ОСОБА_5 потрібно надати медичну допомогу . ОСОБА_6 підвіз її до автобусної зупинки , а сам повіз маму в лікарню . Вона чітко бачила , як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наносили руками удари одна одній. Все це відбувалось на порозі житлового будинку . Коли ОСОБА_6 прийшов забирати свою матір , він не розмовляв із ОСОБА_3 і жодних тілесних ушкоджень їй не наносив . Ні ОСОБА_4 , ні інші родичі ОСОБА_3 участі в бійці не приймали .
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання про те, що 26. 08.2009 року між її двоєрідною сестрою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 була бійка. Про це вона дізналась від ОСОБА_3 , яка цього ж дня їй зателефонувала та повідомила , що вся в синцях, оскільки ОСОБА_5 її побила. Стверджує , що через три дня після конфлікту на базарі в смт. Перегінськ вона бачила ОСОБА_5 і на останній вона не бачила синців, а тому вважає, що та в лікарні не лежала.
Аналогічні показання дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання про те , що 26. 08. 2009 року він був на городі у своєї тещі ОСОБА_3 , де зривав сливи, а його дружина з тещею копали картоплю. Приблизно о 11 год., він побачив, як приїхала експерт та ОСОБА_5 , проте він продовжував зривати сливи . Потім він почув крик та пішов подивитися , хто кричить . Коли він підійшов до житлового будинку , то побачив , що його дружина та теща стоять спиною до нього , а ОСОБА_5 обличчям до нього. Між ними стояв ОСОБА_6 Всі на той час сварились між собою . Через деякий час ОСОБА_6 силою взяв за плечі свою матір та забрав її в автомобіль . Самої бійки він не бачив .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання про те , що 26. 08. 2009року він разом із бабусею та мамою копали картоплю на городі у ОСОБА_3 . Бабуся повідомила йому, що приїхав експерт і вони будуть міряти житловий будинок . Коли він знаходився на городі , то почув крики : «ОСОБА_4 - ОСОБА_4». Він побіг на подвір»я та побачив , як тета ОСОБА_5 б»є бабусю ОСОБА_3 в груди і дряпає обличчя , а бабуся, в свою чергу , захищається від тети ОСОБА_5 однією рукою, оскільки в іншій у неї знаходились якісь документи. Після того підійшла його мама і тета ОСОБА_5 почала бити і бабусю , і маму . Через деякий час підбіг вуйко ОСОБА_6 та почав штовхати руками бабусю та маму. Він почав кликати тата , а коли той підійшов , то всі заспокоїлись. Після того вуйко ОСОБА_6 силою забрав тету ОСОБА_5 в автомобіль.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання про те , що про бійку між його дружиною ОСОБА_3 та його сестрою він дізнався від дружини , яка зателефонувала йому та повідомила , що ОСОБА_5 напала на неї та побила.
Неповнолітній свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дала показання про те , що 26. 08. 2009 року вона разом з бабусею ОСОБА_3 , мамою та братом копали в бабусі картоплю . Туди приїхали тета ОСОБА_5, вуйко ОСОБА_6 та експерт . Бабуся пішла до них . Про що говорили , вона не чула. Потім експерт та тета ОСОБА_5 пішли до автомобіля , бабуся провела їх до воріт , а сама повернулася . Через декілька хвилин тета ОСОБА_5 повернулася назад по документи. Бабуся пішла назустріч теті ОСОБА_5 , оскільки знайшла документи і хотіла віддати їх . Через декілька хвилин вони почули крики . Бабуся кликала її маму. Вона разом зі своєю мамою та братом побігли дивитися, що сталося. Коли вона підійшла, то побачила , як тета ОСОБА_5 тримала бабусю за волосся однією рукою , оскільки в іншій руці вона тримала документи. Коли мама підійшла , вона намагалася відтягнути тету ОСОБА_5 від бабусі за руки та одяг. Коли підійшов її брат , він не вмішувався, а тільки стояв та кричав. Через деякий час тета ОСОБА_5 відпустила бабусю. Вуйко ОСОБА_6 забрав тету ОСОБА_5 в автомобіль. Вона бачила, як вуйко ОСОБА_6 штовхав маму та бабусю в груди .
Згідно висновку експерта № 429/1223 «Е»/09 від 29.12.2010 року у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження : закрита черепно –мозкова травма зі струсом головного мозку; забій з травматичним набряком м»яких тканин голови; садна в ділянках голови та лівої верхньої кінцівки, які утворились від дії тупих твердих предметів , можуть відповідати терміну 26 серпня 2009 року. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень , які викликали короткочасний розлад здоров»я , а решта тілесних ушкоджень відносяться до легких .
Згідно висновку експерта № 430 / 356 «Е» від 29. 12. 2010 року , у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження : синець в ділянці обличчя та лівого передпліччя; , садна в ділянці голови та лівого передпліччя , які утворились від дії тупих твердих предметів , можуть відповідати терміну 26 серпня і відносяться до легких тілесних ушкоджень .
Свідок ОСОБА_16 –лікар-окуліст Рожнятівської ЦРЛ в суді ствердила, що 28 серпня 2009 року в неї на прийомі була ОСОБА_3, яка скаржилась на головні болі і на нижній повіці лівого ока вона виявила синець, про що відмітила в її амбулаторній картці.
Свідок ОСОБА_17 –лікар-невропатолог Рожнятівської ЦРЛ дала в суді показання, що 28 серпня 2009 року в неї на прийомі була ОСОБА_3, яка скаржилась на головні болі у висковій частині, при цьому, заявляла, що її побила родичка, зокрема наносила удари руками по голові, про що вона відмітила в амбулаторній картці. За наслідками огляду вона відправила ОСОБА_3 на рентген черепа.
Свідок ОСОБА_18 –лікар-терапевт Перегінської районної лікарні №2 ствердила, що 26 серпня 2009 року вона була по виклику вдома у ОСОБА_3, яка скаржилась на головні болі. Оглянувши ОСОБА_3, вона встановила різке почервоніння в області обличчя, загострення гіпертонічної хвороби та стенокардії, які могли бути наслідком стресу та отриманих побоїв. Від односельчан їй стало відомо, що в цей день між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 була бійка. Виклик до ОСОБА_3 вона оформила в її амбулаторній картці.
Свідок ОСОБА_19 –завідуючий неврологічним відділом Рожнятівської ЦРЛ дав суду показання, що ОСОБА_5 у вересні 2009 року знаходилась на лікуванні в неврологічному відділі, як з приводу отриманої травми, так і з приводу її захворювань, зокрема помірно вираженої внутрішньої асиметричної гідроцефалії, пневмофіброзу, вентральної невправимої грижі, правобічної пахової грижі та вегето-судинної дистонії. Дані хвороби могли загостритися внаслідок отриманої травми і на придбання лікарств ОСОБА_5 витратила 1500 грн. 68 коп. Вважає, що внаслідок стресу і отриманих тілесних ушкоджень могли загостритися і хвороби в ОСОБА_3, яка на придбання лікарств могла витратити власні кошти в сумі 409 грн.
В судовому засіданні судово-медичний експерт Калуського райвідділення Івано-Франківського обласного бюро СМЕ Сікора Л.М. ствердила, що судово-медичні експертизи на ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вона проводила на підставі актів їх судово-медичного обстеження та медичних документів. Згідно акту судово-медичного обстеження та представлених медичних документів у ОСОБА_5 маються захворювання: помірно виражена внутрішня асиметрична гідроцефалія, пневмофіброз, вентральна невправима грижа, правобічна пахова грижа, вегето-судинна дистонія.
Аналізуючи та оцінюючи детально досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я потерпілій ОСОБА_5, а дії підсудної ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3
Суд критично оцінює показання підсудної –потерпілої ОСОБА_3 про те , що разом з ОСОБА_5 їй наносив тілесні ушкодження і її син ОСОБА_6 Такі показання спростовуються послідовними , як в судовому засіданні так і в процесі зібрання відмовного матеріалу показаннями та поясненнями ОСОБА_6 , який стверджував , що не приймав участь в бійці, показаннями , даними в судовому засіданні самою ОСОБА_3, яка ствердила, що ОСОБА_6 її штовхав біля житлового будинку , проте тілесні ушкодження наносила їй тільки ОСОБА_5, показаннями ОСОБА_5 , яка заперечила причетність сина до нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень , показаннями єдиного незацікавленого свідка ОСОБА_7, яка в категоричній формі підтвердила , що ОСОБА_6 тільки забирав свою матір , участі в бійці не приймав і жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не наносив . Дані показання є послідовними, несуперечливими, такими, що не викликають жодного сумніву в суду.
Суд також критично оцінює показання підсудної –потерпілої ОСОБА_5. про те , що разом з ОСОБА_3 їй наносила тілесні ушкодження і її дочка ОСОБА_4 Такі показання спростовуються послідовними , як в судовому засіданні так і в процесі зібрання відмовного матеріалу показаннями та поясненнями ОСОБА_4, яка стверджувала , що не приймала участь у бійці , а тільки намагалась відтягнути тету від мами; показаннями ОСОБА_3 , яка стверджує , що її дочка тільки відтягувала ОСОБА_5 від неї; показаннями свідка ОСОБА_11 , який підтвердив , що його дружина та теща стояли спиною до нього , а ОСОБА_5 обличчям до нього і всі вони стояли поряд один з одним, а між ними стояв ОСОБА_6 Всі на той час сварились , але не бились. Показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які стверджують , що їхня мама тету ОСОБА_5 не била , показаннями єдиного незацікавленого свідка ОСОБА_7 , яка в категоричній формі підтвердила, що ОСОБА_4 участі в бійці не приймала і жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не наносила, а стояла поряд та спостерігала. Дані показання є послідовними, несуперечливими, такими, що не викликають жодного сумніву в суду.
Аналізуючи та оцінюючи наведені вище судом докази, суд розцінює показання ОСОБА_3 про те, що разом з ОСОБА_5 їй тілесні ушкодження наносив і син останньої ОСОБА_6, а також показання ОСОБА_5 про те, що разом з ОСОБА_3 їй тілесні ушкодження наносила і дочка останньої ОСОБА_4, як недостовірні і такі, що спрямовані на посилення кримінальної відповідальності одне перед одним та спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину.
У відповідності до ст.323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Виправдальний вирок, згідно ст.327 КПК України, постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Проаналізувавши всі зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.125 КК України, а в діях ОСОБА_6 –склад злочину, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а тому відносно них слід винести виправдальний вирок.
Збирання інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, є вичерпним, з чим погоджуються ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Згідно довідок №№102,103,111,112 від 16 березня 2011 року, виданих Рожнятівською ЦРЛ, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на диспансерному обліку в наркологічному та психологічному кабінетах даного лікувального закладу не знаходяться.
Зі сторони потерпілої-підсудної ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з останніх в її користь заподіяної матеріальної шкоди в сумі 3 166 грн. 53 коп., яка складає: 1 571 грн. 68 коп. - вартість медикаментів та 1 500 грн. –витрати по наданню правової допомоги, а також моральної шкоди в сумі 25 000 грн.
Зі сторони потерпілої-підсудної ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення з останніх в її користь матеріальної шкоди в сумі 1500 грн., яка складає: 409 грн. 05 коп. –вартість медикаментів, 90 грн. 95 коп. –витрати на поїздки до лікаря та 1000 грн. –витрати по наданні правової допомоги, а також моральної шкоди в сумі 40 000 грн.
В судовому засіданні позивачі-відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 свої позови підтримали у повному об’ємі, однак позови одне одного не визнали.
Суд, вислухавши сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позови до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення, а позовні вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Довідкою Рожнятівської ЦРЛ №560 від 18 липня 2010 року підтверджено, що ОСОБА_5 в період з 1 по 17 вересня 2009 року знаходилась на стацлікуванні в неврологічному відділі ЦРЛ і на придбання медикаментів витратили власні кошти на загальну суму 1 571 грн. 68 коп., а також на правову допомогу витратила 2500 грн., що підтверджується квитанцією адвоката ОСОБА_1
Заявлений ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення в сумі 1409 грн. 05 коп., оскільки саме така сума підтверджується товарними чеками аптеки від 27 серпня 2009 року та придбані ОСОБА_3 медикаменти. Та квитанцією адвоката ОСОБА_2 про понесені нею витрати по оплаті адвоката.
Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить з вимог ст.1167 ЦК України за змістом якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа завдала у зв’язку з ушкодженням здоров’я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивачка ОСОБА_5 висуває вимогу про стягнення на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 грн., а ОСОБА_3 –40 000 грн., мотивуючи її тим, що внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, вони терпіли фізичний біль, моральні переживання, порушилися життєві зв’язки, погіршився стан їхнього здоров’я.
Суд погоджується з таким обґрунтуванням моральної шкоди, вирішуючи питання про розмір її відшкодування враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань потерпілих, характер діяння, обставини скоєння злочину, істотність і наслідки вимушених змін у життєвих стосунках потерпілих, а також майновий стан підсудних. При таких обставинах суд вважає, що позови в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення, однак в значно менших сумах, ніж вони просять.
Не підлягають до задоволення позови ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення, відповідно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди, які слід залишити без розгляду, оскільки згідно ч.3 ст.328 КПК України, при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину, суд залишає позов без розгляду.
Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючих покарання обставин для обох підсудних не виявлено.
Пом’якшуючими покарання обставинами для підсудної ОСОБА_5 є те, що вона до кримінальної відповідальності притягуються вперше, позитивно характеризуються за місцем проживання, її пенсійний вік та стан здоров’я.
При таких обставинах суд вважає за необхідне призначити підсудній ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.125 КК України.
Пом’якшуючими покарання обставинами для підсудної ОСОБА_3 є те, що вона до кримінальної відповідальності притягуються вперше, позитивно характеризуються за місцем роботи та проживання, її пенсійний вік та стан здоров’я.
За наявності таких обстави, як те, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризуються за місцем роботи та проживання, її пенсійний вік та стан здоров’я, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за необхідне призначити підсудній покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 125 КК України, у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323,234,327 КПК України, суд –
засудив:
ОСОБА_3 визнати винуватою за ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
ОСОБА_5 визнати винуватою за ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3071 (три тисячі сімдесят одна) грн. 68 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 (чотири тисячі) грн.
Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. та 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, виправдати за відсутністю в її діях даного складу злочину.
ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, виправдати за відсутністю в його діях даного складу злочину.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: