Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 22 квітня 2011 року                                                                                                                    Справа № 2-108/11

          Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:   

          головуючого судді                                    Шаповала Г.І.

                                        при секретарі                                                 Кудіній Н.І.

                                                    з участю:  позивача                                  ОСОБА_1

                                        відповідача                                                ОСОБА_2                                        

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та стягнення  неотриманого доходу,

У С Т А Н О В И В:

          Згідно позову, який надійшов до суду 27.11.2009 року, та змінам до нього від  21.10.2010 року, від  06.12.2010 року, від  21.01.2011року, позивач  прохає:

- зобов’язати ОСОБА_2, повернути  їй  безпідставно  набуте майно  у вигляді корови по кличці «Калина», ідентифікаційний номер UA НОМЕР_1, дата  народження 02.01.2002 року, код породи № 31 (українська  червона степова).

- стягнути на користь позивача з відповідача, вартість безпідставно набутої та втраченої корови по кличці  «Манюня»ідентифікаційний номер  UA НОМЕР_2, дата народження 03.05.1998 року, код породи № 31 (українська  червона степова), яка складає –8000.00 гривень;

- стягнути на її користь з ОСОБА_2, - 14666,08 грн. в рахунок  відшкодування доходів які вона не одержала від використання належних їй двох корів в період з 14.01.09 року по 16.10.2010 року, та 9984.00 грн. з 16.10.2010 року по 20.01.2011 року;

- стягнути  на її користь з ОСОБА_2, - 3460.00 грн. в рахунок  відшкодування вартості безпідставно набутих 10 індиків та 10 гусей;

- стягнути з відповідача на користь позивача 2000.00 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно набутих двох теляток  - молодняку великої рогатої худоби;

- стягнути з відповідача на користь позивача –2400.00 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно набутої свині;

- стягнути з відповідача на користь позивача, всі витрати які  позивач зазнала  за цим позовом.

          В обґрунтування позову зазначено,  що ІНФОРМАЦІЯ_4 року, помер  батько позивача, ОСОБА_3, який на час смерті проживав в АДРЕСА_3  07.03.01 року батько зробив заповіт на  ім’я позивача про те, що все майно яке  буде належати  батькові на час його смерті, він заповідає їй.

          Згідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.07.09 року, виданого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, вона прийняла  спадщину після смерті  батька  (їй належить спадщина) у вигляді житлового будинку АДРЕСА_3 На час своєї смерті  батько мав у приватній власності, крім житлового будинку, також наступне рухоме майно: корову по кличці «Манюня»ідентифікаційний номер  UA НОМЕР_2, дата народження 03.05.1998 року, код породи № 31 (українська  червона степова), корову по кличці «Калина», ідентифікаційний номер UA НОМЕР_1, дата  народження 02.01.2002 року, код породи № 31 (українська червона степова), що  підтверджується довідкою Управління ветеринарної медицини в Верхньодніпровському районі  Дніпропетровської області від 31.08.2009 року, № 78. Також на час  своєї смерті, батько мав у приватній власності згідно до довідки Боровківської  сільської ради Верхньодніпровського району, від 18.08.09 року  № 898: двадцять одиниць  птиці, з яких десять індиків та десять гусей.

          Згідно  ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавці на момент відкриття  спадщини і не припинилися внаслідок  його смерті. Таким чином вона згідно  ч.1 ст.1297 ЦК України, (спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний  звернутися до нотаріуса за видачею йому  свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно), отримала свідоцтво про право на  спадщину на нерухоме майно, оскільки  цей обов’язок встановлений законом. На підставі викладеного, вона з часу смерті  батька з 13.09.09 року, є власником належного йому за життя рухомого і нерухомого майна.

          Відповідач, в порушення  її права власності, безпідставно,  не маючи на це  жодного права, привласнила собі належне  їй за законом рухоме майно у вигляді: двох корів, десяти індиків та десяти гусей. На її вимогу повернути  їй безпідставно придбане вище вказане майно, відповідач відповідає  категоричною відмовою. Те, що відповідач безпідставно заволоділа належним позивачу майном, може бути підтверджено:  показаннями свідків, матеріалами Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області стосовно заяв позивача, щодо  неправомірного заволодіння відповідачем належним  позивачу на праві  власності майном.

          Згідно  ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла  його у себе за  рахунок іншої особи (потерпілого)  без достатньої правової підстави (безпідставно набуте  майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа  зобов’язана повернути майно і  тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Згідно  ч.1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому  безпідставно набуте майно в натурі.

          Таким чином відповідач повинна повернути їй в натурі  двох корів.

          Згідно  ч.1 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе  без достатньої правової підстави, зобов’язана відшкодувати  всі доходи, які вона одержала або  могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про  володіння цим майном без достатньої правової підстави.

          Приймаючи до уваги те, що згідно  довідки Верхньодніпровської районної державної  адміністрації від 07.09.09 року № 4/5-316, продуктивність корови червоної степової породи  за лактацією складає –3700 кг. на рік, відповідач також крім повернення корів в натурі, повинна відшкодувати їй не отриманий нею дохід у вигляді вартості молока двох корів,  починаючи з 14.01.09 року (часу належності їй корів) до цього часу (20.11.09 року). Розмір не отриманого нею доходу складає –7115 грн. 68 коп. виходячи з наступного.

3700 кг молока: 365 днів в році = 10,4 кг молока на добу від  однієї корови.

Вартість 1 кг молока коров’ячого складає = 1,10 грн. (довідка Верхньодніпровської районної  державної адміністрації від 08.10.09 року № 4/5-365).

10,4 кг х 1,10 грн. = 11,44 грн. (вартість молока за добу).

311 днів х 11,44 грн. = 3557,84 грн. (вартість молока від однієї корови).

3557,84 грн. х 2 корови = 7115,68 грн.

          Крім того, оскільки на цей час у відповідача вже не має десяти індиків та  десяти гусей, які  належали батьку  і які перейшли до позивача в порядку спадкування, відповідач повинна відшкодувати їй вартість птиці в грошовому вимірі, як це  передбачено ч.2 ст. 1213 ЦК  України  (уразі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна). Згідно довідки Верхньодніпровської районної державної адміністрації від 08.10.09 року № 4/5-356, середня маса одного індика  складає 10 кг, середня маса одного гусака складає 7 кг., при цьому вартість 1 кг. індика складає –22 грн., а вартість 1 кг. гусака складає –18 грн.

          Таким чином вартість 1 індика складає  220 грн., 220 грн. х 10 індиків = 2200 грн.; вартість 1 гусака складає = 126 грн., 126 грн. х 10 гусей = 1260 грн. Загальна вартість індиків та гусей складає –3460 грн.

Вартість  двох корів згідно  довідки –7280 грн.

          Згідно змін до позову, що надійшли до суду  21.10.2010 року, позивач змінила позовні вимоги, зазначила вимогу про повернення їй одної корови по кличці «Калина», та, відповідно до довідки директора госпрозрахункового ринку м. Верховцево № 83 від 16.10.2010 року, заявила про повернення їй           вартості корови «Манюня» в  сумі 8 000.00 грн., оскільки, як стало відомо в судовому засіданні, відповідач цю корову продала. Інші позовні вимоги позивач залишила без змін.(а.с.75)

          Згідно змін до позову, що надійшли до суду  06.12.2010 року, позивач, відповідно до довідок директора госпрозрахункового ринку м. Верховцево № 81 та № 82 від 16.10.2010 року, та відповідно до показань свідка ОСОБА_4, про те, що відповідач продала йому та ОСОБА_5 двох телят у віці 3 місяців, та підтвердив про наявність в господарстві батька –порося білої великої породи віком до року, яке відповідач вивезла,  збільшила  позовні вимоги, включивши до них вимогу про відшкодування вартості свині великої білої породи –2400.00 грн. та вартість двох телят - молодняка великої рогатої худоби –2000.00 грн., залишивши інші позовні вимоги без змін. (а.с.93)

          Згідно змін до позову, що надійшли до суду  21.11.2011 року, позивач, враховуючи, що розмір не отриманого нею доходу збільшився (вартість молока),  збільшила  позовні вимоги, та зазначила вартість молока від двох корів за період з  14.01.09 р. по 16.10.2010 р. –14666.08 грн., та за період з 16.10.2010 р. по 20.01.2011 р. –9984.00 грн.,  залишивши інші позовні вимоги без змін. (а.с.103)

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві та змінах до неї підтримала в повному обсязі. Із її додаткових пояснень витікає,  що відповідач та її батько –ОСОБА_6 з січня 2003 року по день смерті батька –ІНФОРМАЦІЯ_4 року проживали разом в АДРЕСА_3  та вели спільне господарство.  Батько в іншому шлюбі не перебував, його дружина померла 10.09.1999 року. Відповідач вимагала від батька переписати на неї будинок, а батько на це не погоджувався. Після смерті батька відповідач протягом квітня 2009 року  самовільно вивезла з домоволодіння батька  в с. Василівку, Криничанського району, майже все майно, в тому числі те, стосовно якого йде спір. Допомагав їй сусід ОСОБА_7. В зв’язку з цим фактом позивач 6 разів зверталася в міліцію. Коли батько та відповідач стали проживати разом, то відповідач надала в її розпорядження свою квартиру АДРЕСА_1, робила на неї заповіт на цю квартиру. Позивач зробила в квартирі ремонт, але після смерті батька відповідач змусила її покинути квартиру. Згідно свідоцтва про право на спадщину від 15.07.2009 р. позивач оформила своє право власності на зазначений будинок. Повернути інше майно, зокрема вугіль -5 т., дрова –6 куб. м., сіна –6 т. та інше, всього на суму близько 15 тис. грн., позивач не вимагає.

          Відповідач позов не визнала в повному обсязі та пояснила, що з січня 2003 року по день смерті   ОСОБА_6 –батька позивача, вона проживала спільно з ним в с. Вільні Хутори, Верхньодніпровського району. Коли вона прийшла, то в його господарстві була одна корова «Манюня», після чого вона вигляділа двох корів «Калину»і «Мальвіну», яку продали за життя ОСОБА_8 Також  була первістка «Ласуня», яку разом з телям віддали сестрі ОСОБА_8 безоплатно в  Царичанку.  ОСОБА_8 був хворобливою людиною, тому утримання та ведення всього господарства здійснювала вона, а також наймала для цього людей.  Весь догляд за ОСОБА_8 до дня його смерті, а також похорони та всі поминки здійснювала вона. ОСОБА_8 за свого життя в присутності позивача  говорив, що господарство належить їй, а  домоволодіння –йому. На день смерті ОСОБА_8 в господарстві було дві корови, 6-7 індиків, 7-8 гусей, кури, одне  порося. В лютому 2009 року корови отелилися, через деякий час  теличку вона продала за 500 грн. ОСОБА_4,  а бичка –ОСОБА_9 за 800 грн. Птиця була використана на м’ясо на поминальний обід в день похорон,  на  поминки 9 днів, 40 днів, та півроку. Також на півроку частково було використано м’ясо поросяти. Корову по кличці «Манюня»відповідач здала на м’ясо за 1500 грн.

          Із показань свідка на боці позивача, її дочки ОСОБА_10 витікає, що її дід ОСОБА_6 мав велике господарство: корів, птицю. Після його смерті залишилося 2 корови, порося, гуси –10-15 шт.,  кури –близько 20 шт.,  індики –10-15 шт.  Дід хоч і хворів, але дбав про господарство, наймав людей. ОСОБА_2 приймала участь у веденні господарства. Також вона надавала її матері свою квартиру, а після смерті діда вигнала її із квартири.

          Із показань свідка на боці позивача, ОСОБА_11, витікає, що  він знав давно ОСОБА_6, який мав будинок, 2 гаража, літню кухню, 2 корів, телят, курей, гусей, індиків. Після смерті дружини він продовжував утримувати господарство. Свідок та його мати іноді допомагали йому. Йому відомо із розмов в селі, що спадщина, яка повинна була дістатися позивачу, кудись ділася.

          Із показань свідка на боці відповідача,  ОСОБА_12, витікає, що з ОСОБА_2 вона дружила сім’ями. ОСОБА_8 вона також знала, оскільки вчила його дітей в школі. Приблизно в 2001 році ОСОБА_2 та ОСОБА_8 стали проживати разом. Все господарство ОСОБА_2, яке складалося з гусей, курей, кози, індиків, чотирьох поросят, що утримувалися в двох сараях поблизу дитячого закладу № 5 в м. Вільногірську, було перевезене в с. Вільні Хутори. Свідок була частим гостем в Вільних Хуторах і допомагала пасти корів, косити сіно. З боку позивача за 7 років допомоги по господарству не було. Один раз вона попасла корів і сказала, що більше цього робити не буде.  Допомогу по господарству ОСОБА_2 надавали її племінники.

          Із показань свідка на боці  відповідача, ОСОБА_13, витікає, що вона є сусідкою ОСОБА_2 та покійного ОСОБА_8, які спільно проживали близько 7 років. Вона особисто допомагала їм по господарству. Коли ОСОБА_2 прийшла, то у  ОСОБА_8 господарства практично не було. Господарством займалася тільки  ОСОБА_2, ОСОБА_8 сильно хворів, практично ніякої допомоги у веденні господарства не надавав. Коли він помер, в господарстві були корова, кури, гуси, індики.

          Із показань свідка на боці відповідача, ОСОБА_4, витікає, що він проживає в с. Вільні Хутори з липня 2008 року. Через тиждень познайомився з ОСОБА_8. Приблизно через півроку хотів купити у нього корову.  ОСОБА_8 йому сказав, що ніякого відношення до корів не має, що корови належать  ОСОБА_2 Після цього він допомагав їм косити та згрібати сіно. ОСОБА_8 не міг працювати, у нього була астма, задишка, все робила ОСОБА_2 Їй допомагали її племінники і вона також наймала людей. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_8 помер. На цей час в господарстві було 2 корови, гуси, індики, кури, порося –скільки сказати не може. Весною 2009 року ОСОБА_2 повідомила йому, що поскандалила з  дочкою ОСОБА_8 –ОСОБА_14, тому буде переїзжати до сестри в с. Биково. Він допомагав перевозити порося, гусей і курей. ОСОБА_2 забрала також свої меблі та корів. Він купив у ОСОБА_2 теля за 500 грн., а ОСОБА_5  купив теличку за 900 грн.

          Із показань свідка на боці відповідача,  ОСОБА_15, витікає, що вона, як соціальний працівник,  знає ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з 2004 року. Вона бачила, що вони все господарство вели вдвох, поки ОСОБА_8 для цього годився. Після цього всю роботу виконувала  ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_8 в господарстві було 2 корови, індики, гуси, кури. Куди ділося майно, їй невідомо.

          Із показань свідка на боці відповідача, ОСОБА_7, витікає, що з 1999 року він став проживати в с. Вільні Хутори по сусідству з ОСОБА_8, якому допомагав ремонтувати його автомобіль, а також разом зі своїми синами допомагали по господарству. Приблизно, в 2002 році він та його сини з ОСОБА_8 перевезли у Вільні Хутори ОСОБА_2 з її господарством: курей, індиків, гусей, двох поросят, двох кіз. Перевозили автомобілем ОСОБА_8 з причепом.  На момент смерті ОСОБА_8 в господарстві було 2 корови, гуси, індики, але їх порізали на поминальний обід. Він особисто це робив, зарізав 6-7 гусей та 4-5 індиків. На наступних поминках він не був. Ще за життя ОСОБА_8 одну корову з телям він віддав своїй сестрі в Царичанку. До приходу ОСОБА_2  у ОСОБА_8 не було  практично господарства.

          Із показань свідка на боці відповідача, ОСОБА_16, витікає, що вона є дочкою ОСОБА_8 та сестрою позивача. Вона не знає , яке було господарство, коли батько зійшовся з ОСОБА_2, але він сказав, що дворище його, а господарство – ОСОБА_2 Корову батько відразу віддав своїй рідній сестрі. Спільно проживати вони стали приблизно з 2002 року. Від ОСОБА_2 перевезли кіз, свиней, шифер, інші матеріали. Весь догляд за батьком здійснювала ОСОБА_17, все господарство було на її руках. Похорони  батька здійснювала відповідач. Свідок була  на похоронах, і поминках 9 днів, 40 днів, півроку. Людей було багато. Батько при житті неодноразово казав про те, щоб розписатися з ОСОБА_2 та переписати на неї пів будинку. Між ОСОБА_2 та батьком відносини були добрі, як між рідними людьми. Її сестра - позивач у справі проживала в м. Вільногірську в квартирі, належній ОСОБА_2

          Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.07.2009 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем житлового будинку садибного типу АДРЕСА_3 Верхньодніпровського району, що належав спадкодавцеві ОСОБА_8. (а.с.5)

          Згідно копії заповіту від 07.03.2001 р., ОСОБА_8 все майно на випадок своєї смерті заповідав ОСОБА_1. (а.с.6)

          Згідно довідки Боровківської сільської ради, Верхньодніпровського району від18.08.2009 року № 898, в період з 01.01.2000 р. по 01.01.2009 р. у домогосподарстві АДРЕСА_3 зазначено щорічно  наявність худоби та птиці. Станом на 01.01.2009 р. було 2 корови, 1 теля, 20 шт. птиці ( без зазначення виду). (а.с.7)

          Згідно копії довідки Управління ветеринарної медицини в Верхньодніпровському районі, Дніпропетровської області, від 31.08.2009 р. № 78, корови  по кличці Манюня та Калина обліковуються за господарством, що належить ОСОБА_6. (а.с.9).

          Згідно копії довідки  Управління Агропромислового розвитку Верхньодніпровської районної державної адміністрації (РДА), Дніпропетровської області, від 07.09.09 р. № 4/5-316,  повідомляється, що середня ринкова ціна на цю дату по живій масі складає: доросла велика рогата худоба (корови) –7 грн. за 1 кг., молодняк великої рогатої худоби –10 грн. за 1 кг. Стандарт корів червоної степової породи з третьою лактацією і старше по живій масі становить –520 кг., по продуктивності за лактацію –3700 кг. (а.с.9)

          Згідно копії довідки   Управління Агропромислового розвитку Верхньодніпровської районної державної адміністрації (РДА), Дніпропетровської області, від 08.10.09 р. № 4/5-356,  повідомляється, що середня маса свиней великої білої породи у віці один рік складає 150 кг., ринкова ціна на цю дату по живій масі складає –16 грн. за 1 кг. Середня маса індиків бронзової широкогрудої породи у віці 10 місяців становить 9-11 кг., ринкова ціна на цю дату складає –22 грн. за 1 кг. живої маси.  Середня маса гусей великої сірої породи у віці 10 місяців становить 6-7 кг., ринкова  ціна на цю дату складає 18 грн. за 1 кг. живої маси. Середня закупівельна ціна на 1 кг молока коров’ячого на 01.10. 2009 р. становить 1.1 грн. (а..с. 10)

          Згідно довідки лабораторії ветеринарної медицини Верхньодніпровської РДА від 14.05.2010 р. № 148,  22.04.2009 року для проведення лабораторних досліджень сироватки крові корів «Манюня»віком 10 років та «Калина»віком 7 років, корів для дослідження надала ОСОБА_2, яка проживала в с. Вільні Хутори. (а.с.42)

          Згідно копії довідки Директора госпрозрахункового ринку м. Верховцево від 16.10.2010 р. № 83, повідомляється, що середня вартість корови «Манюня»породи червона степова, згідно стандартної ваги ВРХ 520 кг., на 16.10.2010 р. становить 8 000.00 грн. (а.с.76)

          Згідно копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи  від 06.02.2009 р. по факту того, що ОСОБА_18 забрала без згоди ОСОБА_1 свідоцтво про смерть їхнього батька, в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України.(а.с.86)

          Згідно копії довідки Директора госпрозрахункового ринку м. Верховцево від 16.10.2010 р. № 81, повідомляється, що роздрібні ціни на госпрозрахунковому ринку станом на 16.10.2010 р. складає:  на молоко коров’яче: 5 грн. за 1 літр, м’ясо свинини: 50 грн. за 1 кг.(а.с.94)

          Згідно копії довідки Директора госпрозрахункового ринку м. Верховцево від 16.10.2010 р. № 82, повідомляється, що середня вартість молодняка ВРХ, віком 3-4 місяців, породи червона степова, на 16.10.2010 р. становить  1 000.00 грн. (а.с.95)

          Згідно оглянутих в судовому засіданні відмовних матеріалів  № 965, № 978,1498  в порушенні кримінальної справи відмовлено згідно постанов органу дізнання Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 17.06.2009 р., від 19.06.2009 р., від 03.09.2009 р. Постановами установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_19 вели спільне господарство, відносини між сестрами та ОСОБА_2 мають характер майнового спору. В діях ОСОБА_2 формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

          Згідно оглянутого в судовому засіданні відмовного матеріалу  № 591, в порушенні кримінальної справи відмовлено згідно постанови органу дізнання Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 17.04.2009 р за фактом крадіжки тисків з домоволодіння по АДРЕСА_3

          Згідно оглянутого в судовому засіданні відмовного матеріалу  № 150, в порушенні кримінальної справи відмовлено згідно постанови органу дізнання Верхньодніпровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06.02.2009 р за фактом спору між ОСОБА_1 та її сестрою ОСОБА_18 стосовно свідоцтва про смерть їхнього батька ОСОБА_8

          Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли із  спору щодо поділу спадкового майна між спадкоємцем та жінкою, яка проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з спадкодавцем до відкриття спадщини та має право на частину цього майна  відповідно до положень ст. 74 Сімейного Кодексу України.          

          Відповідно до цих правовідносин, пояснень позивача, відповідача, та внаслідок  дослідження в судовому засіданні  всіх  представлених доказів і оцінки їх в сукупності, керуючись законом,  суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає  задоволенню  частково з наступних підстав.

          Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Відповідач  та спадкодавець –ОСОБА_8 з січня 2003 року  до його смерті –ІНФОРМАЦІЯ_4 року проживали однією сім’єю та вели спільне господарство за місцем проживання спадкоємця в домоволодінні АДРЕСА_3  При цьому  не перебували у зареєстрованому  шлюбі між собою, а також кожен із них  не перебував у шлюбі   з іншими особами. Даний факт визнається як сторонами так і підтверджується показаннями всіх свідків.

          Згідно заповіту та згідно свідоцтва про право на спадщину (а.с.5,6) позивач  належним чином оформила  своє право власності в порядку спадкування за заповітом  на нерухоме майно в виді  житлового будинку садибного типу АДРЕСА_3 Верхньодніпровського району, що належав спадкодавцеві ОСОБА_8, і відповідно ст. 1218 ЦК України також має право на успадкування рухомого майна, належного за життя спадкодавцеві.                                                                                          Згідно ст. 74 СК України,  1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

          Згідно ст. 60 СК України, 1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). 2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

          Згідно ст. 62 СК України, 1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

          Суд вважає, що відповідно до положень  зазначених норм права,  відповідач,  здійснюючи протягом довгого часу, близько 7 років,  догляд за худобою та птицею, належними спадкодавцю ОСОБА_8, внаслідок чого мали  місце приплід та інші доходи від цього майна,  та залучивши до спільного майна своє особисте майно в виді свиней, кіз, птиці, стала співвласником  спірного майна за життя спадкодавця ОСОБА_8, яке їм належало в  рівних частках          по ? частині кожному.                                                                                                    Згідно ст. 70 СК України, 1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

          Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом  не встановлена спільна сумісна власність на майно.

          Згідно ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

          Згідно ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

          З врахуванням вищезазначених норм права, суд доходить висновку про  відмову в задоволенні позовної вимоги про повернення позивачу корови по кличці «Калина», оскільки відповідач  має право власності  на ? частину зазначеної корови, як жінка, яка проживала однією сім’єю без шлюбу з спадкоємцем до дня відкриття спадщини. Вимоги про відшкодування половини вартості корови чи про інший порядок поділу майна  позивач не заявляла. Суд же розглядає  обставини справи та  приймає рішення в межах заявлених позовних вимог.

          Суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості неотриманого доходу в виді неотриманого молока від двох корів тому, що  розрахунок кількості молока та його  вартість зроблено на припущеннях, а не реальних обставинах. Зокрема, даних про те, що спірні корови дійсно давали такий надій молока, як середньостатистична корова аналогічної породи та віку,  позивач не надала; доказів того, що відповідач продавала молоко на ринку чи здавала його на молокоприйомний пункт, чи отримувала інший дохід від використання молока, також не надано;  позивач  на підставі довідки про вартість  молока в літрах (а.с.9) для розрахунку вартості молока взяла не літри молока, а кілограми, в той же час, відомо, що питома вага та об’єм  молока не співпадають, внаслідок чого такий розрахунок неможливо визнати обґрунтованим та правильним; не враховано, що 1/2 частина молока належить відповідачу, як співвласнику корів.

          Суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості птиці - 10 індиків та 10 гусей тому, що не встановлена дійсна їх кількість: відповідно до довідки Боровківської сільської ради (а.с.7) станом на 01.01.2009 року зазначено загальну кількість птиці –20 шт. без відокремлення  птиці по виду, в той же час, в судовому засіданні всі свідки і сторони стверджували, що окрім індиків та гусей були ще і кури; окрім того  із показань свідків витікає, що майже вся птиця була використана на м’ясо під час поминального обіду та подальших поминок, тільки частину птиці забрала відповідач, при цьому кількість та вид птиці, яких забрала відповідач, в судовому засіданні сторони не довели;  даних про те, що спірна  птиця дійсно була тієї породи та ваги, яка зазначена  в довідці  Управління агропромислового розвитку (а.с.10)  про середньостатистичну вагу індиків бронзової широкогрудої породи та гусей великої сірої породи, позивач не довела; даних про те, що птиця була продана відповідачем  за  ринковими цінами, не представлено;  при розрахунках не враховано, що 1/2 частина птиці  належить відповідачу, як співвласнику.

          Суд доходить висновку, що позовні вимоги  про відшкодування вартості корови «Калина», вартості свині, вартості двох телят - молодняка великої рогатої худоби, слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача ? частину від вартості зазначеного майна в позовній заяві, тобто, стосовно корови - 4 000 грн., стосовно свині –1200 грн., стосовно двох телят –1000 грн., враховуючи, що відповідач  була співвласником зазначеного майна  з спадкодавцем перед відкриттям спадщини.

          Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд доходить  висновку, що позивач має документально підтверджені судові витрати на загальну суму - 298.55 грн., із яких: 178.55 грн. –судовий збір, 120.00 грн. –витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (ІТЗ). Загальна сума позовних вимог складає -  48 510.08 грн.,  судовий збір  у розмірі одного відсотка складає  - 485.10 грн.,  з цієї суми та суми оплати ІТЗ –120 грн. на відповідача слід покласти суму пропорційно задоволених позовних вимог, а на відповідача –пропорційно суми позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено повністю чи частково; загальна сума задоволених позовних вимог складає –6 200.00 грн., від яких один відсоток – 62.00 грн. слід покласти на відповідача; загальна сума позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, складає –48 510.08  –6200 = 42 310.08 грн., від яких один відсоток  –423.10 грн. слід покласти на позивача за мінусом різниці: 423.10 –(178.55 –62.00) = 306.55 грн. Суму 120.00 грн. оплати витрат на ІТЗ слід розділити пропорційно сумам задоволених та незадоволених вимог, що складає для відшкодування відповідачем на користь позивача  –15.34 грн., та на позивача слід покласти –104.66 грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3,212-215,217, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити  частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає  по АДРЕСА_4 –6 200 грн.(шість тисяч двісті гривень 00 копійок), із яких:

          4000.00 грн. - для часткового відшкодування  вартості  безпідставно набутої та втраченої корови по кличці «Манюня», ідентифікаційний номер UA НОМЕР_2, дата народження –03.05.1998 року, код породи № 31 (українська червона степова);  

          1200.00  грн. –для часткового  відшкодування вартості безпідставно набутої свині;

          1000.00 грн. –для часткового відшкодування вартості набутих двох телят –молодняка великої рогатої худоби.

          В задоволенні решти позовних вимог на загальну суму –42 310.08 грн.  відмовити, в тому числі:  

- в зобов’язанні ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1, безпідставно набуте майно у вигляді корови по кличці «Калина», ідентифікаційний номер UA НОМЕР_1, дата народження –02.01.2002 року, код породи № 31 (українська червона степова), вартістю 8000 грн.;  

- в стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

- 14 666.08 грн. в рахунок відшкодування  доходів, які позивач не отримала від використання належних їй двох корів в період з 14.01.09 р. по 16.10.2010 р., та 9984 грн. за період з 16.10.2010 р. по 20.01.2011 р.;

- 3460 грн. в рахунок відшкодування вартості безпідставно набутих 10 індиків та 10 гусей;

- 4000.00 грн. –решти вартості корови по кличці «Калина»;

- 1200.00 грн. –решти вартості свині;

- 1000.00 грн. -  решти вартості  двох телят –великої рогатої худоби.  

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 –77.34 грн. для відшкодування судових витрат в виді: судового збору –62.00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи –15.34 грн.

          Судові витрати  в виді судового збору  на суму 423.10 грн.  та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи –104.66 грн.,  всього на суму 527.76 грн. –покласти на позивача - ОСОБА_1, додатково стягнувши з неї в дохід держави України судовий збір в сумі –306.55 грн.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Заява про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подана до суду апеляційної інстанції через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області,  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Головуючий суддя                                           Шаповал Г.І.