Справа № 0907/2-3366/2011 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого – судді Антоняка Т.М.
секретаря Барабаш М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Станім” до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Станім” в користуванні земельною ділянкою площею 0.25 га по АДРЕСА_1 та про зобов'язання відповідача демонтувати встановлену ним огорожу на зазначеній земельній ділянці.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з мотивів викладених в позовній заяві. Просили позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив. Просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Станім” є постійним користувачем земельної ділянки площею 0.25 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для розміщення виробничих приміщень і споруд, на підставі державного акта ІІ-ІФ №002309 15/04-000223, виданого Івано-Франківською міською радою 08 квітня 1998 року, реєстровий номер 223 (а.с.5).
Вимогами ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Однак як встановлено, в супереч ст. 319 ЦК України починаючи з 2008 року суміжний землекористувач ОСОБА_1 чинить підприємству перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а саме, самовільно відгороджено частину належної позивачу земельної ділянки площею 0,0054 га, встановлено огорожу, яка перешкоджає проїзду і не допускаються працівники підприємства до користування землею.
Згідно акту обстеження земельної ділянки, складеного управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області від 07лютого 2009р. № 26 дійсно встановлено факт самовільного захоплення відповідачем землі та вчинення ним перешкод в користуванні землею ТзОВ СП«Станім» (а.с.7).
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
У відповідності до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) , одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Стаття 126 ЗК України до документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою відносить державні акти, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач - ОСОБА_1 не тільки користується земельною ділянкою без правових підстав, але і створює перешкоди законному користувачеві землі в здійсненні його прав на землю.
Стаття 152 ЗК України вказує, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до вимог ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а способом захисту цивільного права є, зокрема припинення дії, яка порушує право.
Таким чином, судом встановлено, що в порушення встановлених вимог, відповідачем проведено самочинне відгородження частини належної позивачу земельної ділянки площею 0,0054 га, що порушує права позивача, а тому є всі підстави відновлення зазначеного права в суді.
Заперечення відповідача проти позову суд не вважає обгрунтованими з огляду на не представлення доказів, які спростовують факти, наведені позивачем.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.15,16, 377, 391 ЦК України, ст.ст. 11,57,60,213-215 України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Станім” в користуванні земельною ділянкою площею 0,25 га по АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати встановлену ним огорожу на земельній ділянці Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Станім” площею 0,25 га по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне українсько-німецьке підприємство “Станім” 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Антоняк Т.М.