Справа № 0907/2-а-6229/11 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Антоняка Т.М.,
з участю секретаря Барабаш М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про перерахунок пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
В С Т А Н О В И В:
22.07.2010 року позивач звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з вимогами про перерахунок пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року в розмірі 3725 грн. 32 коп.
Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не виплачує їй підвищену на 30% мінімальну пенсію за віком, як дитині війни.
Позивач в судове засідання не з”явилася, однак, подала суду заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. А тому суд вважає, що відповідно до змісту ст.128 КАС України справа може бути розглянута по суті без участі представника відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Так, позивач є пенсіонером, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 р., вона набула статусу “дитина війни” (а.с.10), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте відповідач, в порушення згаданих вище вимог Закону, здійснює виплати позивачу, який має статус “дитина війни”, надбавки до пенсії в розмірі, що передбачений Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року.
Однак, суд звертає увагу, що та чи інша постанова КМУ не може змінити порядку та розмірів нарахування та виплати таких надбавок до пенсії передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 22 липня 2009 р., з урахуванням положення ч.2 ст.11 КАС України, слід задоволити.
Стосовно виплат підвищення до пенсії за період до 22.07.2009 року то в цій частині вимоги позивача відповідно до ухвали суду від 14.02.2011 року залишені без розгляду у зв”язку з пропуском звернення до адміністративного суду.
В той же час суд звертає увагу, що позивач ставила вимогу про зобов”язання відповідача виплатити їй конкретну суму заборгованості, провівши сама її нарахування, але суд вважає, що в цій частині вимогу слід залишити без задоволення виходячи з того, що відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення” нарахування розміру пенсії, яка підлягає до виплати, в тому числі і надбавок до пенсії, проводиться органами Пенсійного Фонду України, у функцію суду проведення та нарахування надбавок, доплат до пенсії не входить. Невиплата спірних сум не може вважатись як шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю. Суд, визнавши протиправною (незаконною) бездіяльність відповідача в частині невиплати спірних сум, повинен зобов”язати його усунути допущені порушення Закону шляхом зобов”язання до належного виконання вимог Закону.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську задоволити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську провести ОСОБА_1, 1940 року народження, жительці АДРЕСА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 22 липня 2009 року з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Антоняк Т.М.