Справа № 0907/2-а-6275/11 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року                                                                                     м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді              Антоняка Т.М.,

з участю секретаря                     Барабаш М.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

25 червня 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. З урахуванням доповнення до позовної заяви просить здійснити перерахунок пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 2007 року по 31 грудня 2010 року.

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не виплачує йому підвищену на 30% мінімальну пенсію за віком, як дитині війни.

 Позивач в судовому засіданні вимоги позову з урахуванням доповнення до нього підтримав в повному обсязі. Просив його задоволити.

Представник відповідача вимоги позову заперечила, свою позицію виклала в письмових запереченнях на позов.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

 Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

       Так, позивач є пенсіонером, народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 р., він набув статусу “дитина війни” (а.с.7), тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Згідно зі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується  на 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком.

        Проте відповідач, в порушення згаданих вище вимог Закону, здійснює виплати позивачу, який має статус “дитина війни”, надбавки до пенсії в розмірі, що передбачений Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року.

         Однак, суд звертає увагу, що та чи інша постанова КМУ не може змінити порядку та розмірів нарахування та виплати таких надбавок до пенсії передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

        Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

  З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 25 червня 2009 року, з урахуванням положення ч.2 ст.11 КАС України, слід задоволити.

    Стосовно виплат підвищення до пенсії за період до 25.06.2009 року то в цій частині вимоги позивача відповідно до ухвали суду від 22.02.2011 року залишені без розгляду у зв”язку з пропуском звернення до адміністративного суду.  

   В той же час суд звертає увагу, що позивач ставив вимогу про зобов”язання відповідача виплатити йому конкретну суму заборгованості, провівши сам її нарахування, але суд вважає, що в цій частині вимогу слід залишити без задоволення виходячи з того, що відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення” нарахування розміру пенсії, яка підлягає до виплати, в тому числі і надбавок до пенсії, проводиться органами Пенсійного Фонду України, у функцію суду проведення та нарахування надбавок, доплат до пенсії не входить. Невиплата спірних сум не може вважатись як шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю. Суд, визнавши протиправною (незаконно ) бездіяльність відповідача в частині невиплати спірних сум, повинен зобов”язати його усунути допущені порушення Закону шляхом зобов”язання до належного виконання вимог Закону.

      На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволити частково.

          Визнати неправомірною відмову Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

          Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1, 1944 року народження, жителю АДРЕСА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 25 червня 2009 року з урахуванням вже виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

            Суддя                                                                                                                            Антоняк Т.М.