ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" вересня 2006 р. | Справа № 3/196 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув матеріали
за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Олександрійському районі Кіровоградської області;
до відповідача: Дочірнього підприємства "Термоізоляція" товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке підприємство "Термоізоляція № 45";
про стягнення 17 203 грн. 80 коп.
Представники:
від позивача головний спеціаліст з юридичних питань управління у Кіровоградській області Чорний О.І., довіреність № 05/022-07 від 04.01.06;
від відповідача - юрисконсульт Шкарбатюк С.В., довіреність № 1 від 22.08.06.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Олександрійському районі Кіровоградської області (далі по тексту - ВД ФСНВ в Олександрійському районі) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Термоізоляція" товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке підприємство "Термоізоляція № 45" (далі по тексту - ДП "Термоізоляція") у регресному порядку виплати по відшкодуванню шкоди у сумі 17 203 грн. 80 коп. Ляшку Василю Івановичу, з яким стався нещасний випадок під час перебування на робочому місці.
Відповідач вимоги заявника не визнає, посилаючись на неправомірність застосування другим п. 1 ст. 1172 та п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, так як вони регулюють правовідносини, що виникають в результаті цивільних відносин; правовідносини, які виникають внаслідок нещасних випадків на виробництві та правовому основу цих відносин регламентують закони України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону праці"; за ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, на підставі ст. 21, п. 1 ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок щодо відшкодування шкоди у повному обсязі покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків, а не на підприємство, яке у встановленому законом порядку і в строки сплачує страхові внески до Фонду.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне:
На підставі постанов начальника відділення ВД ФСНВ в Олександрійському районі від 13.01.05 № 5, від 01.02.05 № 37, від 10.05.06 № 891/5, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ізолювальнику 2 розряду ДП "Термоізоляція" Ляшку В.І., з яким 08.12.03 стався нещасний випадок на виробництві, позивачем були виплачені 7 264 грн. 88 коп. одноразової допомоги, 2 616 грн. 52 коп. щомісячних страхових виплат за період з 29.06.05 по 01.07.06, 322 грн. 40 коп. щомісячних виплат на медичну та соціальну допомогу, 7 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на ч. 1 ст. 1172, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, відділення ВД ФСНВ в Олександрійському районі вважає, що виплачені гр. Ляшку В.І. названі вище суми є шкодою, яка має бути відшкодована за рахунок коштів відповідача.
Вимоги заявника позову не грунтуються на нормах законодавства.
Згідно з ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників; до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
За ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Із дій відділення ВД ФСНВ в Олександрійському районі при виплаті громадянину Ляшку В.І. сум, про які зазначено вище не виникають цивільні права і обов'язки, в тому числі і право звертатися про відшкодування у регресному порядку виплачених такому громадянину сум до ДП "Термоізоляція", та обов'язку останнього - відшкодувати суми на користь заявника позову.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що встановлено ст. 9 Закону України "Про охорону праці".
Статтею 26 Закону України "Про охорону праці" встановлений обов'язок роботодавця відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом, відшкодовувати витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійних захворювань, а також інші витрати, передбачені законодавством.
Тобто про відшкодування сум страхових виплат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві у викладеній нормі Закону не йдеться.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості, та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Викладене грунтується на ст. ст. 1, 2 названих Основ, у яких посилання на Цивільний кодекс України відсутнє.
Згідно ст. 4, частини першої ст. 14, ст. 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності і одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, відносини у якому регулюються окремим законом; страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків. контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами; основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цих Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб, бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначає Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ст. ст. 13, 14 названого Закону нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, є страховим випадком
Страхові випадки мають наслідком страхові виплати - грошові суми, які складаються із видів, зазначених у ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Рішення про страхові виплати оформлюється постановою.
За такою постановою суми виплачуються застрахованій особі.
Обов'язок роботодавця як страхувальника відшкодовувати суми, виплачені потерпілому на підставі рішень Фонду соціального страхування, оформлених постановами у вказаному Закону не передбачений.
Відповідальність роботодавця як страхувальника за невиконання своїх обов'язків встановлена у ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Крім того, до складу системи фінансування та джерел коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не входять кошти, одержані як відшкодування сум, виплачених застрахованим особам за рішеннями про страхові виплати.
До суми вимог заявником позову включені 7 000 грн., рішення про стягнення яких з ВД ФСНВ у Олександрійському районі на користь Ляшка В.І. як моральної шкоди у вигляді одноразової страхової виплати прийнято 28.12.06 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі № 2-1463.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.04 у справі № 1-рп/2004 відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової шкоди передбачено ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"; згідно з частиною першою ст. 25 цього Закону всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок його коштів; укладаючи з роботодавцем угоду про обов'язкове страхування від нещасного випадку, страховик (Фонд соціального страхування від нещасних випадків) тим самим бере на себе зобов'язання надати застрахованим особам передбачені Законом послуги та виплати; до страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; передбачене ст. 237-1 КЗпП України і ст. 1167 Цивільного кодексу України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню; зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на які не поширюється дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Таким чином відшкодування моральної шкоди застрахованим особам здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків та коштів, що надходять від роботодавців у вигляді страхових внесків. Правові підставі для регресного стягнення сум, виплачених застрахованим особам як відшкодування моральної шкоди із страхувальника у господарського суду відсутні.
Господарський суд погоджується із запереченнями ДП "Термоізоляція" на позов і вважає їх обгрунтованими.
З викладених підстав позов задоволенню господарським судом не підлягає.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в межах такого строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя |
| Н. В. Болгар |
20.09.06