Справа №2а-477/11/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
23.05.2011 р. до суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії дітям війни, де просить:
- визнати дії відповідача протиправними у тому, що їй в 2007-2011 роки надбавка до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачувались у розмірі 10% мінімальної пенсії, замість 30% передбачених законодавством;
- стягнути з відповідача розмір недоплаченої їй надбавки до пенсії як дитині війни у сумі 5540, 10грн.;
- зобов’язати відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату їй щомісячно державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії при нарахуванні пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону вона має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак за період з 01.01.2007р. по 30.04.2011р. така допомога виплачувалася їй в неповному обсязі –у розмірі 10%, що позивач вважає незаконним. Сума невиплаченої позивачеві соціальної допомоги за 2007-2011 роки згідно її розрахунку становить 5540,10 грн. Позивач у своєму позові посилається, зокрема, на окремі положення Конституції України як акту прямої дії, а також рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2011р. (ар.с.13), адміністративний позов ОСОБА_1 щодо зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу в частині позовних вимог за період з 01.01.2007р. по 22.11.2010р. залишено без розгляду, тобто предметом судового розгляду є позовні вимоги за період з 23.11.2010 р. по день розгляду справи, а саме по 03.06.2011р.
31.05.2011 р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.12), в яких управління ПФУ з доводами позивача не погоджується та просить в задоволені позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено підвищення пенсії «дітям війни»на 30% мінімальної пенсії за віком, термін «мінімальний розмір пенсії за віком»визначено лише в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. Крім того, відповідно до прикінцевих положень цього Закону надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»«дітям війни» підвищення до пенсії виплачується у таких розмірах: з 01 січня 2008 р. –47,00 грн., з 22 травня 2008 р. –48,1 грн., з 1 липня 2008 р. –48,2 грн. та з 1 жовтня 2008 р. і до сьогоднішнього часу –49,8 грн., отже позивач за період з 01.01.2008 р. по квітень 2011 р. отримала підвищення до пенсії, як «дитина війни», у сумі 1972,60 грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною і тому управління ПФУ діє згідно норм чинного законодавства, тобто його дії не є протиправними.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 із зазначенням статусу «дитина війни»(ар.с.9), довідку управління ПФУ в м.Вільногірську про виплату надбавки дітям війни, виданої на ім’я ОСОБА_1 за 2007-2008 роки (ар.с.10), суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни»відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними. Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто було відновлено дію цієї статті у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2010 році та станом на 03.06.2011 р., тобто на час розгляду справи, вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період шестимісячного строку, що передував зверненню позивача до суду, по день винесення судового рішення по справі.
В той же час суд приймає до уваги, що у своєму позові позивач просить стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу у конкретному розмірі, тобто у сумі 5540, 10грн., однак суд не має можливості задовольнити таку позовну вимогу, оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1, що стане підміною функцій управління Пенсійного фонду та є неприпустимим відповідно до чинного законодавства.
Також суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо подальшого нарахування та виплати соціальних гарантій, передбачених законодавством, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб, у тому числі зобов’язувати суб’єкта владних повноважень до вчинення певних дій у майбутньому.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 23.11. 2010р. по 03.06. 2011р.
При цьому необхідно врахувати, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», повинен обчислюватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме - 2010 р., 2011 р.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. №2195-IV, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 23 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 03 червня 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА