П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24.05.2011 Справа №2-а-8068/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                        головуючого                      Ломакіна В.Є.

за участю секретаря          Мельник М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області, третя особа на стороні відповідача інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Ковель Віник Олександр Віталійович про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України у Волинській області, третя особа на стороні відповідача інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Ковель Віник О.В. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії АС1 №038535 від 20 березня 2011 року, якою його визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за порушення правил зупинки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що правил дорожнього руху України він не порушував, оскільки зупинку транспортного засобу здійснив вимушено, в місці де відсутні дорожні знаки чи розмітка, які б вказували про наближення до перехрестя. З цих підстав, позивач вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, просить оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та суду пояснив, що зупинка його автомобіля була вимушеною, а саме викликана технічними несправностями транспортного засобу, що унеможливлювало його подальший рух. Здійснивши вимушену зупинку, він ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. А тому, позивач просить оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати, так як вважає, що вимог ПДР України він не порушував.

Представник відповідача УДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду письмові заперечення щодо позову, згідно яких просить розгляд справи проводити у його відсутності та відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Третя особа на стороні відповідача інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування м. Ковель Віник О.В. –будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності та вирішення справи на підставі наявних в ній доказів

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії АС1 №038535 від 20.03.2011 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.

Оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серії АС1 №131615 від 20.03.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 20 березня 2011 року о 14 год. 30 хв. в м. Ковель по вул. Київській, керуючи транспортним засобом, марки "ВАЗ 21061" державний номерний знак Ж8485ТЕ, здійснив зупинку за 2,5 метри від перехрестя, чим порушив вимоги п. 15.9 ПДР України.

Відповідно до п. 15.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинна здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) –п.15.2 ПДР України.

Вимушено зупинкою, згідно п.1.10 розділу 1 "Загальні положення" вважається, припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

Правила поведінки водія  у разі вимушеної зупинки на дорозі регламентовано п. 15.14 ПДР України у відповідності до якого, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити-діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР правил, тобто, разом із увімкненням аварійної світлової сигналізації встановити також знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і  40 м поза ними у випадку вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.

На вимогу суду, доказів того, що позивач порушив правила зупинки на перехресті, відповідач суду не представив.

Таким чином суд приходить до переконання, що зупинка ОСОБА_1 була вимушеною, викликана технічними несправностями транспортного засобу, що вимагало зупинки автомобіля та унеможливлювало його подальший рух. Водій, здійснивши вимушену зупинку, ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. А тому, відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії АС1 №038535 від 20 березня 2011 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись п.п. 1.10, 9.9 –9.11, 15.1, 15.2, 15.9 ПДР України, ст.ст. 7, 122, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 128, 158 –163, 171-2, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

                  Позов –задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії АС1 №038535 від 20 березня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Є. Ломакін