№ 2-548\2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року

          Київський районний суд м. Донецька у складі

головуючої судді Чудопаловой С.В.,

при секретарі Трішиной О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розлучення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 одружилися 21 грудня 1991 року. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою розірвати шлюб, оскільки вважає, що спільне життя не склалося внаслідок різності поглядів на життя, повністю втрачені почуття любові та взаємної поваги. Спору про поділ майна у подружжя немає. Примирення вважає неможливим.

У судовому засіданні Позивач підтримав вимоги заяви, в обґрунтування яких зазначив, що з 21 грудня 1991 року Позивач з Відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя з Відповідачем не склалося. З 2007 року вони фактично припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть. Причиною до розірвання шлюбу є те, що між ними відсутні взаємоповага та взаєморозуміння та внаслідок частих сварок та суперечок сторони втратили почуття любові. Неодноразові спроби налагодити стосунки ні до чого не призвели. Вважає, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе.

Посилаючись на наведені обставини, Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідачка у судовому засідання надав суду заяву в якій він просить надати строк для примирення до 10 лютого 2011 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 10 січня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був наданий строк для примирення до 10 лютого 2011 року.

Вислухавши пояснення Позивача, Відповідачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися 21 грудня 1991 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, що є в матеріалах справи (а.с.6).

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного  них, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя , дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Як вибачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні  відносини, не ведуть сумісне господарство, після надання строку для примирення, подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши наданні сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази у їх сукупності, суд приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних відносин та причини розлучення, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2  і збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам Позивача, що має істотне значення, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110 - 113 СК України, ст.ст. 11, 60, 88, 212-215  ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

               Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розлучення  –задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 21 грудня 1991 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління  юстиції м. Донецька за записом № 1209 між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, - розірвати.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: