Справа № 2-а-2/11

П О С Т А Н О В  А

 17.05.2011 року                                  Тельманівський районний суд              Донецької області

у складі: головуючого судді                                                                     Попека О.В.,

при секретарі                                                                                 Туровській Л.І.,

з участю представника позивача: адвоката                                       ОСОБА_1

представників відповідача:                                                                 Юнусовій Г.І.

                                                                                                              ОСОБА_6

                                                                                                          Романовській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом ОСОБА_5 до Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області про скасування рішення органа місцевого самоврядування та залишення іншого у законній силі, зобов’язання ухвалення рішення

В С Т А Н О В И В :

     20.08.2010 року позивач звернувся до Тельманівського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області про скасування рішення органа місцевого самоврядування та залишення іншого у законній силі, зобов’язання ухвалення рішення, посилаючись на те , що він є власником будинку АДРЕСА_1. Згідно його заяви Тельманівська селищна рада винесла рішення № V|4-62 від  04.10.2006 року, згідно якого йому було надано дозвіл на розробку проекту приватизації земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови , а саме для обслуговування вищевказаного будинку 0,15 Га, для ведення особистого селянського господарства 0,13 Га, загальна площа склала 0,28 Га. У серпні 2010 року, йому стало достовірно відомо, що згідно рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року , на підставі  протесту прокурора рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від 04.10.2006 року було скасовано та у провадженні Тельманівського районного суду Донецької області знаходиться справа за позовом прокурора, де відповідачем є він, про повернення самовільно занятої ділянки. Вважає рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року не законним, так як це рішення приймалося без його відома та присутності, його думку з цього приводу заслухано не було, чим самим було грубо порушено його права. Просить суд скасувати  рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року, рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від 04.10.2006 залишити у законній силі, а також зобов’язати Тельманівського  селищну раду Тельманівського району Донецької області  відхилити протест прокурора Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури Донецької області від 08.07.2009 року.

          У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 підтвердили обставини, що викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував та пояснив, що він працює головою Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області. Згідно  заяви ОСОБА_5  Тельманівська селищна рада винесла рішення № V|4-62 від  04.10.2006 року, згідно якого йому було надано дозвіл на розробку проекту приватизації земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови , а саме для обслуговування будинку АДРЕСА_1 - 0,15 Га, для ведення особистого селянського господарства - 0,13 Га, загальна площа склала - 0,28 Га. Згідно протесту прокурора Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 08.07.2009 року № 521, були встановлені порушення вимог земельного законодавства при винесенні вищевказаного рішення та  згідно рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року дане рішення було скасовано без присутності ОСОБА_5. Вважає позовні вимоги позивача не законними, оскільки  Тельмановська селищна рада Тельманівського району Донецької області діяла на законних підставах та не могла проігнорувати протест прокурора.

У судовому засіданні представники відповідача Юнусова Г.І та Романовська В.О. підтвердили обставини, що викладені ОСОБА_6 та просили відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову  , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій  чи бездіяльності  суб'єктів  владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно рішення  Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від  04.10.2006 року, ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку проекту приватизації земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови , а саме для обслуговування будинку АДРЕСА_1 - 0,15 Га, для ведення особистого селянського господарства 0,13 Га, загальна площа склала 0,28 Га.

Згідно рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від 04.10.2006 року було скасовано.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Судом встановлено, що згідно рішення  Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від  04.10.2006 року, ОСОБА_5 було надано дозвіл на розробку проекту приватизації земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови , а саме для обслуговування будинку АДРЕСА_1 - 0,15 Га, для ведення особистого селянського господарства 0,13 Га, загальна площа склала 0,28 Га та згідно рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року,  на підставі протесту  Маріупольскої міжрайонної природоохоронної прокуратури № 521 від 08.07.2009 року , рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від 04.10.2006 року було скасовано. Дане рішення було прийнято без повідомлення та присутності ОСОБА_7. Дії Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області суд вважає такими, що суперечать принципам Конституції України  та при цьому  були суттєво порушені права позивача , так як згідно рішення Конституційного суду України №7рп-2009 від 16.04.2009 року у  Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, та інші закони України, зокрема "Про столицю України - місто-герой Київ", згідно з частиною третьою статті 8 якого рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру"). У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку з одночасним зверненням до суду. При цьому Конституційний Суд України зазначає, що право прокурора оскаржувати до суду рішення органів місцевого самоврядування не є абсолютним, оскільки у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55).

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача в частині залишення рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від 04.10.2006 року у законній силі та скасування рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року такими, що підлягають задоволенню.

Позовну вимогу позивача , щодо зобов’язання Тельманівської селищної ради Тельманівського району Донецької області  відхилити протест прокурора Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури Донецької області від 08.07.2009 року, суд вважає такою, що не ґрунтуються на законі та  не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування,його посадова чи службова особа).

 Таким чином, сума судового збору, яка відповідно до ч. 1 ст. 94  КАС України повинна бути стягнута з Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області на користь позивача, складає 3 гривні 40 копійок.

      На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 19, 22 Конституції України , рішенням Конституційного суду України №7рп-2009 від 16.04.2009 року, ст. ст. 2, 18, 19, 71, 160, 163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                         П О С Т А Н О В И В :   

Позов  ОСОБА_5 до Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області про скасування рішення органа місцевого самоврядування та залишення іншого у законній силі, зобов’язання ухвалення рішення –задовольнити частково.

Рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|30-85 від 05.08.2009 року –скасувати.

Рішення Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області № V|4-62 від 04.10.2006 року - залишити у законній силі.

                    Стягнути з Тельмановської селищної ради Тельманівського району Донецької області на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.

          В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

          Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга, подана після закінчення строку залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя