Справа № 2-а-5702/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19.05.2011

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області  Букрєй С.П., розглянувши у письмовому провадженні  в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України  в м. Артемівську Донецької області про визнання бездіяльності по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни – протиправною та  зобов’язання здійснити нарахування та виплату не виплаченої щомісячної  соціальної надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008  року по 31.12. 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1, 14.04.2011 року звернулася до  суду з адміністративним позовом  до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську ( надалі УПФУ)  про визнання бездіяльності по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни –протиправною та  зобов’язання здійснити нарахування та виплату не виплаченої щомісячної  соціальної надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008  року по 31.12. 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, в якому  вказала,  що має статус " дитини війни", у зв’язку з чим  у відповідності до ст.6 Закону України  " Про соціальний   захист   дітей війни"  пенсія  повинна підвищуватись на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного  Суду України від  09.07.2007 р. " 1-29/2007   положення статті 71 Закону України  " Про державний бюджет на 2007 рік" , якими  була зупинена дія статті 6  ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни», визнані таким, що не відповідають Конституції.

         Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 року»визнано, також,  неконституційним.

            В судове засідання  позивач, який був  повідомлений  про час розгляду справи, не з’явився,  у особистій письмовій заяві зазначив, що просить  розглянути справу у його відсутність. Просив поновити строк позовної давності.

            Відповідач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи , в судове засідання не з,явився,  надав суду  заяву, зазначивши, що позов не визнає та просить розглянути справу у його відсутність.

             Відповідно до положень  ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється  в порядку письмового провадження.

             У письмових запереченнях  відповідача проти позову зазначено, що порядок надання  пільг, передбачених  ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України  у 2006 р.  не було зроблено. Законом України " Про  Державний бюджет  України  на 2007 рік"  дія ст. 6 ЗУ " Про  соціальний захист дітей війни" була  призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від  09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким  визнан неконституційним п.12 ст.71 ЗУ   "Про  Державний бюджет  України  на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року»визнано неконституційним, видатки на підвищення  дітям війни  не передбачено, як і не визначено,   за рахунок яких  коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати   вказаний розмір. Законодавством України не  передбачено  автоматичного відновлення  дії норми, яка втратила   чинність  на підставі  нормативно-правового акту, який  визнано  у подальшому неконституційним. Згідно ПКМУ № 530 від 28.05.2008 р.  " Деякі питання  соціального захисту окремих категорій  громадян"  підвищення до пенсії   проводиться у твердих розмірах :  з 22 травня –48,10 грн.;  з 1 липня -48,20 та з 1 жовтня -49,80 грн. Також, відповідач наполягає  на застосуванні  строку звернення  до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин. Просить  у задоволенні позову відмовити .

            Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни

( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесено до категорії дітей війни, що підтверджується  відміткою на пенсійному посвідченні позивача  та вона знаходиться на обліку в УПФУ в м.Артемівську Донецької області.

Згідно довідки відповідача  у 2006-2007 роках  позивачу  надбавка по категорії  " Діти війни" не виплачувалась . Зазначене підвищення  виплачувалось позивачу  з 01.01.2008 р.- 47,00 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.;  з 01.07.2008 р.-48,20 грн.; з 01.10.2008 р.-49,80 грн.,  з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. –49,80 грн.

  Відповідно  до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності 01 січня 2006 р.,  дітям війни пенсії або щомісячне  довічне  грошове утримання   чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

 Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

                 Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

                Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року»визнано неконституційним.

          На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

          Згідно ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року –470 грн., з 01.04.2008 року -  481грн., з 01.07.2008 року –482 грн., з 01.10.2008 року –498 грн.

           Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист інвалідів війни”, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у їх частині за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

          Як вбачається із заперечень, відповідачем виплачувалась позивачу підвищення по категорії “Діти війни”   у твердих розмірах: з 22.05.2008 року по 48.10 гривен, з 01.07.2008 року по 48.20 гривен, з 01.10.2008 року по 49.80 гривен.

           Таким чином, враховуючи вимоги вищевказаних законодавчих актів, позивачу повинна бути нарахована надбавка по категорії “Діти війни”  за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно довідки відповідача  у 2009 році  позивачу  соціальна надбавка по категорії  " Діти війни"  виплачувалась у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни  і її розмір становив  10%  мінімальної пенсії за віком: з 01.01.2009 року по 31.12.2009 р. - 49,80 гривень.

            Відповідно  до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності 01 січня 2006 р.,  дітям війни пенсії або щомісячне  довічне  грошове утримання   чи державна  соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

            На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб ,що втратили працездатність.                           

     Статтею  71 ЗУ " Про Державний  бюджет України на 2009 рік"  Кабінету Міністрів України  надано право у 2009 році встановлювати  розміри соціальних виплат , які відповідно  до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними  програмами.

     Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів  лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної  заробітної плати.  Відповідно, її дія не поширюється на спірні  відносини, оскільки розмір   зазначених  соціальних виплат  згідно із Законом України " Про соціальний  захист дітей війни" залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком . Отже, нарахування та виплата у 2009 р.  дітям війни  підвищення до пенсії   або щомісячного грошового  довічного   чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії, повинні були  здійснюватися відповідно до норм ЗУ " Про соціальний захист дітей війни".

            Таким чином, за період  з 01.01.2009 р. по   31.12.2009 р. позивач мав право на  отримання підвищення  до пенсії   на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни" у розмірі 30%  мінімальної   пенсії за віком.  

     Законом України " Про Державний  бюджет України на 2009 рік"  прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений в розмірах, що діяли в грудні 2008 р., тобто , з 01.01.2009 р - 498 гривень.

      Згідно ст.. 1 ЗУ „ Про встановлення прожиткового мінімуму  і мінімальної заробітної плати „ № 1646 від 20.10.2009 року  з 01.01.2010 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб встановлений  у розмірі 695.00 грн., з 01.04.2010 року –706 грн., з 01.07.2010 року –709 грн., з 01.10.2010 року –723 грн., з 01.12.2010 року –734 грн.

           Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» від 23.12.2010 року № 2857-VІ прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01.01.2011 року складає - 750 грн., 01.04.2011 року –764 грн.

              Згідно довідки відповідача  у 2010 - 2011 роках  позивачу  соціальна надбавка по категорії  " Діти війни"  виплачувалась у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни  і її розмір становив  10%  мінімальної пенсії за віком:  з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року –49.80 гривень.

       Враховуючи викладене, оскільки суд  дійшов до висновку   про те, що відповідачем здійснювалась  бездіяльність  щодо не нарахування  та невиплати     підвищення до пенсії  як дитині війни за період  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, тому суд  вважає необхідним  визнати таку бездіяльність протиправною та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Артемівську Донецької області  здійснити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.                         

             Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і на застосуванні вимог ст. 99 КАС України наполягає відповідач.

            В силу ст. 100 ч.1 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою
особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку.

               У відповідності до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений  з   поважних   причин  процесуальний   строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом,  - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
                Суд приймає до уваги похилий вік позивача, його майновий стан і умови життя, що суттєво звужує можливість і знижує ступень реалізації його права, закріпленого ст. 57 Конституції України, його статус, наявність обов’язків держави що до належної охорони прав позивача і в сукупності цих обставин, вважає можливим визнати поважною причиною пропущення строку звернення, що надає суду право розглянути справу і прийняти рішення за суттю заявлений позовних вимог без застосування строків позовної давності, встановлених ч.2 ст. 99 КАС України.

               Оскільки відповідач є Державною установою, суд вважає можливим у відповідно за ст. 88 ч.1 КАС України звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави.                                     Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100,102, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                         ПОСТАНОВИВ:

              Поновити строк звернення до суду з позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України  в м. Артемівську Донецької області про визнання бездіяльності по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни –протиправною та  зобов’язання здійснити нарахування та виплату не виплаченої щомісячної  соціальної надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008  року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року.

              Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України  в м. Артемівську Донецької області про визнання бездіяльності по нарахуванню та виплаті щомісячної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни –протиправною та  зобов’язання здійснити нарахування та виплату не виплаченої щомісячної  соціальної надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008  року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року –задовольнити частково.

              Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України  в м.Артемівську Донецької області   щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_1  підвищення  до пенсії   у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період  з 22.05.2008  року по 31.12. 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року - протиправною.

               Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України  в м.Артемівську  Донецької області здійснити ОСОБА_1  нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, відповідно до вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.

               В решті позовних вимог відмовити.                      

  Звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції прийнятої  у  письмовому  провадженні  подається до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Головуючий суддя                                                  С. П.Букрєй