Справа № 2-а-97/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Загадочного B.C.,
при секретарі Ходюк О.І.,
за участю:
представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Сови Ю.М. , розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А-3283 про визнання незаконною відмови у відновленні в перебуванні на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та про відновлення в цьому обліку, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А-3283 про визнання незаконною відмови у відновленні в перебуванні на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та про відновлення в цьому обліку.
Позов, на задоволенні якого в ході попереднього розгляду справи наполягав представник позивача, обґрунтований тим, що позивач, проходячи військову службу у військовій частині А-2861, у 1996, 2000 та 2002 роках подавав командуванню військової частини рапорти про зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Після того, як військова частина А-2861 була розформована, подавав рапорт аналогічного змісту командуванню військової частини А-3283, яка є правонаступником військової частини А-2861.
Позивач вважав, що його рапорти своєчасно розглянуті і він зарахований на облік з часу подання першого рапорту, але на початку 2007 року позивач дізнався про те, що поставлений на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов тільки з березня 2000 року.
Після цього звертався до відповідача про зміну часу його обліку, але в цьому йому було відмовлено.
Позивач просить суд визнати такою, що не відповідає вимогам Закону, відмову командира військової частини А 3283 у відновленні перебування позивача та членів його сім'ї з 17 липня 1996 року на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, у військовій частині А 3283 та зобов'язати відповідача відновити перебування позивача та членів його сім'ї на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, у військовій частині А 3283, починаючи з 17 липня 1996 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що дії командування військової частини А-3283 відповідають чинному законодавству.
У зв'язку з письмовими клопотаннями сторін справа вирішувалася в ході попереднього судового розгляду.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наДані ними докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, 20 травня 1988 року позивач був призваний на строкову військову службу. У подальшому після закінчення 16 травня 1990 року школи прапорщиків він проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, в тому
числі з 30 червня 1995 року по 21 червня 2003 року у військовій частині А 2861, яка була підпорядкована військовій частині А 3283. Після розформування військової частини А 2861 і по теперішній час проходить військову службу у військовій частині А 3283, має військове звання «старший прапорщик», перебуває на посаді старшого техніка механізованої роти механізованого батальйону.
В січні 1992 року позивачу на сім'ю, до якої входили дружина - ОСОБА_3 та син -ОСОБА_4 1991 р. н., рішенням житлової комісії військової частини А 2891, в якій на той час позивач проходив військову службу, було надане службове жиле приміщення - 2-кімнатна квартира, жилою площею 31, 5 кв. м. , за адресою: АДРЕСА_1, в якій моя сім'я проживає в теперішній час.
З 12 липня 1996 року після народження другої дитини - доньки ОСОБА_5 сім'я позивача складається з 4 осіб. У зв'язку з цим 17 липня 1996 року позивач звернувся з рапортом до командира військової частини А 2861 про зарахування його на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов. Цей рапорт був зареєстрований та розглянутий командиром військової частини А 2861, після чого позивач вважав, що житлова комісія військової частини розглянула його і прийняла позитивне для позивача рішення. 18 січня 2000 року та 16 серпня 2002 року позивачем на ім'я командира військової частини А 2861 були подані такі ж рапорти, які командир передав на розгляд житлової комісії. 25 вересня 2003 року у зв'язку з розформуванням військової частини А 2861, коли облікові документи житлової комісії були передані до військової частини А 3283, позивач подав на ім'я командира військової частини А 3283 рапорт аналогічного змісту.
Позивач вважав, що житлові комісії військових частин своєчасно розглянули рапорти з прийняттям рішень про своєчасне відновлення його в черзі на отримання житла відповідно норм жилої площі.
Але, на початку 2007 року позивач дізнався про те, що за його рапортами від 17 липня 1996 року та 18 січня 2000 року житлова комісія військової частини А 2861 прийняла рішення тільки 14 березня 2000 року (протокол № 381), яким зарахувала його на квартирний облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, лише з 14 березня 2000 року, а рапорт від 25 вересня 2003 року житлова комісія військової частини А 3283 розглянула на своєму засіданні 30 вересня 2003 року (протокол № 2), прийнявши рішення про зарахування в чергу на отримання жилої площі також з 14 березня 2000 року.
Це змусило позивача 07 березня 2007 року звернутися до командира військової частини А 3283 з повторним рапортом про зарахування мене на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов (у відповідності з підставою для цього - забезпеченістю жилою площею нижче за встановлену Житловим кодексом України норму).
20 березня 2007 року позивач отримав відповідь на свій рапорт, з якого вбачається, що йому відмовлено в відновленні на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, починаючи з 17 липня 1996 року.
Встановлені фактичні обставини справи підтверджуються наступними доказами:
Послужним списком позивача, з якого вбачається, що в період з 20 травня 1988 року по теперішній час він проходить військову службу у Збройних Силах України, в тому числі з 16 травня 1990 року у військовому званні «прапорщик».
Рапортом позивача від 17 липня 1996 року на ім'я командира військової частини А 2861 про зарахування на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов.
Рапортом позивача від 18 січня 2000 року на ім'я командира військової частини А 2861 про зарахування на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов.
Рапортом позивача від 16 серпня 2002 року на ім'я командири військової частини А 2861 про зарахування на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов.
Рапортом позивача від 25 вересня 2003 року на ім'я командира військової частини А 3283 про зарахування на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов.
Витягом з протоколу № 381 засідання житлової комісії військової частини А 2861 від 14 березня 2000 року.
Витягом з протоколу № 2 засідання житлової комісії військової частини А 3283 від 30 вересня 2003 року.
Довідкою про перевірку житлових умов позивача від 20 лютого 2007 року.
Копіями свідоцтв про народження дітей позивача.
Рапортом позивача від 07 березня 2007 року на ім'я заступника командира військової частини А 3283 про відновлення мого перебування на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов та наданні відповіді у разі відмови в цьому.
Відповіддю голови житлової комісії військової частини А 3283 про причини відмови в перебуванні позивача на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов.
Відмова військової частини А 3283 у відновленні позивача на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов з 17 липня 1996 року, є незаконною, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства України, про що свідчить наступне:
Відповідно статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Статтею 21 Конституції України закріплено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 47 Конституції України гарантує кожному громадянину право на житло.
Згідно пункту 1 статті 34 Житлового кодексу України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Як вбачається зі статті 40 Житлового Кодексу України, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення.
Пунктами 10, 11 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20, яким затверджено Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, передбачено, що облік військовослужбовців, які потребують полупшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-екслуатаційних частинах районів. Військовослужбовці, зараховані на квартирний облік, заносяться до книги обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень. Військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік.
В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім'ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень, а у випадку відмови в прийнятті на облік - підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства.
Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.
Як вбачається з пункту 13 вищезазначеного наказу, військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.
Таким чином, незважаючи на те, що позивач у встановленому порядку звернувся з рапортом про зарахування його на облік осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, житлова комісія військової частини А 2861 рішення з цього приводу своєчасно зовсім не прийняла, а своїми подальшими рішеннями житлові комісії військових частин А 2861 та А 3283 зарахували позивача на квартирний облік з порушенням передбаченої Законом дати.
Відповідно до вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що в представник відповідача позов не визнав, йому було запропоновано надати суду всі докази правомірності дій відповідача, однак ніяких доказів ним надано не було.
Тому суд визнає, що внаслідок відмови суб'єкта владних повноважень - командира військової частини А 3283 у відновленні перебування позивача та членів його сім'ї з 17 липня 1996 року на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, порушені житлові права позивача, тобто права у сфері публічно - правових відносин, у зв'язку з чим позивач правомірно звернувся до адміністративного суду за захистом і відновленням цих його прав.
Вирішуючи питання про захист порушених прав позивача, виходячи з вимог статті 11 КАС, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги, визнавши неправомірними дії відповідача та зобов'язавши відповідача поновити порушене право позивача, що необхідно для повного захисту прав позивача, про що він просить в позові.
З відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який був сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 86 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до військової частини А-3283 про визнання незаконною відмови у відновленні в перебуванні на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та про відновлення в цьому обліку задовольнити повністю.
Визнати такою, що не відповідає вимогам Закону, відмову командира військової частини А 3283 у відновленні перебування позивача, ОСОБА_2 та членів його сім'ї з 17 липня 1996 року на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, у військовій частині А 3283.
Зобов'язати відповідача, командира військової частини А 3283 відновити перебування позивача, ОСОБА_2 та членів його сім'ї на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, у військовій частині А 3283, починаючи з 17 липня 1996 року.
Стягнути з відповідача, військової частини А-3283 на користь позивача, ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 (три) грн.. 40 коп..
Постанову може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оейфження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,
постанова набирас"'законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.