Справа №  2-2816/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року                                                                     Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:           головуючого судді: –Маймур Ф.Ф.,

                         при секретарі: –Чоха К.О.,

за участю :           позивача  –ОСОБА_3,

                             відповідача –ОСОБА_4,

                    третьої особи –ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –ОСОБА_5, про поділ майна та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «Укрсиббанк», про поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

06.07.2009 року  ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя (а.с. 2-4).

20.11.2011 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_5 з заявою про притягнення його в якості третьої особи по даній справі (а.с. 42).

Позивач ОСОБА_3 у своїй позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, та у судовому засіданні посилався на те, що 08.06.1984 року між ним та ОСОБА_4 було укладено шлюб. З  вересня 2007 року позивач та відповідач проживають окремо, а 07.10.2008 року шлюб між ними було розірвано за рішенням суду.  За час спільного життя ними було придбано: автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, грошові кошти на який отримані за кредитним договором, а також гараж у АГК «Лоцманський», розташований за адресою м. АДРЕСА_2. Зазначене майно позивач вважає майном, що було набуто ним та відповідачем у шлюбі, а тому позивач просив суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя виділивши йому у власність автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, відповідачу залишити автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та гараж у АГК «Лоцманський», стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію 5090 грн. та судові витрати по справі (а.с. 4-5, 117-123).

19.03.2010 року у судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 був заявлений зустрічний позов до ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «Укрсиббанк», про поділ майна (а.с. 59-68).

Позивач ОСОБА_4 у своїй зустрічній позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, та у судовому засіданні посилалась на те, що 08.06.1984 року між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб. З  вересня 2007 року позивач та відповідач проживають окремо, а 07.10.2008 року шлюб між ними було розірвано за рішенням суду.  За час спільного життя ними було придбано: холодильник «Мінськ», водонагрівач «Електролюкс», стелаж для книг з 4 полицями, тумба чорна під телевізор, журнальний стіл лаковий з полицею, холодильник «Дніпро»2 МС, пилосос «Електролюкс», шафа з 2 дверима (жовта, не лакова), пральна машина «Океан», 2 ковдри, велосипед «Меріда», комплект м’якої меблі, гараж у АГК «Лоцманський», кондиціонер «Мідеа», диван, кутова шафа, тенісний стіл, магнітофон «АКАІ», фотоапарат «Київ», холодильник «Атлант», 3 шезлонга, велосипед «Джант», навіс на стоянці, фотоапарат «Олімпус», спортивний тренажер, гроші в сумі 2500 дол. США, ноутбук «Асер», факс «Панасонік», принтер, персональний комп’ютер, ноутбук чорного кольору, всього на суму –106 663,00 грн. Зазначене майно позивач вважає майном, що було набуто ним та відповідачем у шлюбі, а тому просить суд поділити зазначене майно, виділивши їй у власність: холодильник «Мінськ», водонагрівач «Електролюкс», стелаж для книг з 4 полицями, тумба чорна під телевізор, журнальний стіл лаковий з полицею, холодильник «Дніпро»2 МС, пилосос «Електролюкс», шафа з 2 дверима (жовта, не лакова), пральна машина «Океан», 2 ковдри, велосипед «Меріда», комплект м’якої меблі, гараж у АГК «Лоцманський», інше майно залишити ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача на її користь 30 000 грн. та 50% доходів від спільного бізнесу за період з вересня 2007 року (а.с. 59-68, 118-119).

У судовому засіданні ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, проти вимог ОСОБА_4 заперечував та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

ОСОБА_4 у судовому засіданні проти заявлених ОСОБА_3 вимог заперечувала у повному обсязі, зустрічний позов просила задовольнити у повному обсязі.

Третя особа –ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 та просив суд  відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог.

Третя особа –ПАТ «Укрсиббанк»у судове засідання представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що з 08.06.1984 року по 07.10.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, фактично шлюбні відносини між сторонами було припинено у вересні 2007 року, дані обставини підтверджується поясненнями сторін у судовому засіданні, копією рішення про розірвання шлюбу (а.с. 5).

Встановлено, що за час перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі ними за спільні кошти 03.03.1999 року було придбано автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та довідкою з відділу ДАІ (а.с. 51, 144, 154).

Також встановлено, що за час перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі ними за спільні кошти було придбано автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3, що підтверджується довідкою з відділу ДАІ (а.с. 144, 154).

У судовому засіданні було встановлено, що грошові кошти на придбання автомобіля CHEVROLET AVEO отримані у кредит відповідно до договору № 693-А-031-В6 від 01 листопада 2006 року, укладеному між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсиббанк», що письмовими доказами (а.с. 149).

Встановлено, що відповідніо до умов кредитного договору № 693-А-031-В6 від 01 листопада 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за час спільного життя було сплачено 3 752,42 дол. США, що за курсом НБУ на дату винесення рішення складає 29 919,92 грн., вказані обставини підтверджуються копіями платіжних квитанцій,  випискою по кредитному договору (а.с. 109-117, 150-151).

Встановлено, що після припинення шлюбних відносин повернення коштів за кредитною угодою здійснюється ОСОБА_4 та третьою особою ОСОБА_5, що підтверджується їхніми поясненнями у судовому засіданні, копіями квитанцій та не заперечувалось ОСОБА_3

Крім того встановлено, що реєстрація права власності на квартиру, яка розташована за адресою:                       АДРЕСА_1, та на гараж № 845 у АГК «Лоцманський», розташований за адресою м. АДРЕСА_2 –не провадилась, дані обставини підтверджуються відповіддю КП «ДМБТІ»(а.с. 153, 168).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За змістом ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні в їх сукупності, та вирішуючи вимоги за основним та зустрічним позовами, суд виходив з того, що при вирішенні даної категорії спорів, зокрема, необхідно встановити обсяг і вартість майна, придбаного подружжям у період шлюбу, а також підстави його придбання.

З огляду на встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що під час спільного життя та за спільні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набуто у власність та належним чином зареєстровано наступне майно: автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, що дозволяє вважати таке майно в розумінні ст. 60 СК України таким, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Стосовно включення до складу спільного майна подружжя гаражу у АГК «Лоцманський», розташованого за адресою м. АДРЕСА_2, то враховуючи, що реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно не провадилась, а також положення  ст. 331 ЦК України, суд не включає гараж до складу спільного майна подружжя.

Суд також, при вирішенні справи не приймає посилання ОСОБА_6 про продаж автомобіля ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки, нею не надано належних доказів, на підтвердження даного факту.

Також, враховуючи, що ОСОБА_4 не надано належних доказів на підтвердження обсягу, вартості та часу придбання переліченого нею у зустрічному позові майна, суд також не включає зазначене майно до складу спільного майна подружжя.

Враховуючи, що автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який є об’єктом поділу, є спільною сумісною власністю подружжя, та зареєстровано за ОСОБА_4 на праві приватної власності, суд приходить до висновку про те, що форма власності на таке майно має відповідати його характеру та призначенню, а отже приватна форма власності на таке майно має бути припинена за ОСОБА_4 та має бути визнано право спільної сумісної власності на зазначене майно.

Приймаючи до уваги те, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт відсутності між позивачем та відповідачем домовленості з приводу розподілу майна та між ними не укладався шлюбний договір, суд виходить із рівності часток співвласників та вважає за необхідне розподілити рівними частками, тобто по 1/2 частці кожному із подружжя наступне спірне майно: автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Також, суд враховує ті обставини, що автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, придбано сторонами під час шлюбу за кошти отримані у кредит, частину внесків за яким було сплачено сторонами під час спільного ведення господарства, а також, той факт, що після припинення сторонами шлюбних відносин даний автомобіль знаходиться у фактичному володінні третьої особи –ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_4 сплачує кошти за кредитом.

Тому, враховуючи вищенаведене, та ті обставини, що ОСОБА_6 сплачено більшу частину кредиту, суд приходить до висновку, що необхідно визнати за ОСОБА_6 право власності на автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, при цьому стягнувши з нею на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування коштів сплачених за кредитною угодою № 693-А-031-В6 від 01 листопада 2006 року –14959,96 грн. (29 919,92 грн. / 2), тобто 1/2 частину коштів сплачених за кредитом під час спільного життя з ОСОБА_3, та припинивши право власності останнього на даний автомобіль.

Вирішуючи питання судових витрат, та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне покласти витрати на сторони які їх понесли.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 356-358, 368, 37 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Визначити частки в праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобіль ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 по 1/2 частки кожному.

Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на:

-          1/2 частину автомобіля ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Припинити право приватної власності ОСОБА_3 на автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування коштів сплачених за кредитною угодою № 693-А-031-В6 від 01листопада 2006 року –14 959,96 грн.

Визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на:

-          1/2 частину автомобіля ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1

-          автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 у задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                  Ф.Ф. Маймур