РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

4 червня 2007 року                                                                                                                       м. Рівне

Рівненський районний суд - суддя Коробов CO., з участю позивача ПавелкаМС, при секретарі судового засідання Пашковській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Відповідачка в судове засідання не з'явилась вдруге, хоча належним чином була повідомлена про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло повідомлення про причини неявки. Письмових заперечень на позовну заяву відповідачка суду не представила.

Позивач пояснив, що 1 вересня 2001 року він уклав шлюб з відповідачкою. Вказав, що від цього шлюбу вони дітей не мають. Показав, що під час спільного проживання в сім'ї часто виникали непорозуміння, що і стало причиною розпаду сім'ї. Також вказав, що тривалий час вони з дружиною разом не проживають, спільного бюджету не мають, що перешкоджає збереженню шлюбу і негативно впливає на його інтереси.

Суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 1 вересня 2001 року, шлюб був зареєстрований управлінням ЗАГС адміністрації міста Сургута Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, Росія, актовий запис Ш1834. Від цього шлюбу сторони дітей не мають.

З'ясувавши всі обставини по справі та дослідивши докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає задоволенню і при прийнятті рішення виходить з наступних мотивів:

Як визначено ч. 2 ст. 104 СК України, підставою припинення шлюбу є його розірвання.

Ч. З ст. 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

За положеннями ст. 112 СК України підставою для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя є встановлення судом факту того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За положеннями ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, шлюб, за відсутності вільної згоди на його збереження, підлягає розірванню в судовому порядку, а його збереження суперечить, у даному випадку, інтересам позивача, що мають істотне значення.

Справа № 2-637// 2007 р.                                                                                                    Суддя Коробов С.О.

Категорія: розірвання шлюбу

На підставі ч. 1 ст. 24, ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ст. 112 СК України, керуючись ст.ст. 3, 10,11,60,61,212,215,224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 1 вересня 2001 року управлінням ЗАГС адміністрації міста Сургута Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, Росія, актовий запис № 1834.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 суму державного мита у розмірі сімнадцяти гривень, Павелко Ольгу Муратівну від сплати державного мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області. Заява про оскарження рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Рівненського районного суду. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про оскарження та апеляційна скарга мають відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.