Справа №2-689/2011р.

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Судді                                         - Ходасевича О.В.,

При секретареві                        - Ребізант Ю.В.,

Позивача                                   - ОСОБА_1,

Відповідача                               - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та завданої моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

            До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська звернувся позивач з позовом про відшкодування збитків та завданої моральної шкоди до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що 08 вересня 2009 року з вини відповідача сталася ДТП, в результаті якого власнику автомобіля «Рено Меган», державний номер НОМЕР_1, значні технічні пошкодження.

Згідно з висновком спеціаліста авто товарознавця матеріальна шкода, завдана автомобілю, становить 39979,03 грн., але оскільки страхове відшкодування становило 25500 грн, позивач просить стягнути з відповідачки у відшкодування матеріальної шкоди, завданої автомобілю - 14479,03 грн, що лишилися не відшкодованими, а також 2304,94 грн. втрати товарної цінності.

Внаслідок ДТП позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних переживаннях з приводу неможливістю використовувати автомобіль та отримувати дохід, неможливістю здійснення оздоровлюючих поїздок, відвідувати батьків в іншому місці.

Завдану йому моральну шкоду, позивач оцінює у 5000 грн, які і просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та, посилаючись на підстави позову, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, суду пояснив, що його не було повідомлено про час проведення авто товарознавчого дослідження, тому він не мав можливості бути присутнім під час його проведення, ставити запитання, оскаржити його. Крім того позивачем не надано жодного доказу понесених ним витрат на відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля, а також доказів спричинення моральної шкоди.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Постанова від 07.10.2009 р. про встановлення вини відповідача у скоєнні ДТП та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не була оскаржена у встановленому законом порядку та набрала чинності.

В ході судового засідання позивач пояснив, що яких-небудь витрат на відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля «Рено Меган», державний номер НОМЕР_1 він не поніс. Пошкоджений автомобіль передав у власність іншій особі.

Згідно платіжного доручення №7165 від 22.01.2010 р. АТ «Страхова Група ТАС»відшкодувала ОСОБА_1 суму матеріальних збитків відповідно до договору страхування №ВЕ 0166716 в розмірі 25 500 грн.

Згідно висновку авто товарознавчого дослідження №210902-1 від 30.09.2009 р. встановлено суму матеріальних збитків 42283,97 грн. (а.с.7-9).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач  не був повідомлений про час та дату проведення авто товарознавчого дослідження №210902-1 від 30.09.2009 р., внаслідок чого він не мав можливості брати участь під час проведення дослідження, ставити питання експерту, оскаржувати його висновки. Про існування зазначеного висновку та суми спричиненої матеріальної шкоди йому стало відомо з позовної заяви та додатків до неї.

Згідно ч.1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Суд вважає належним доказом підтвердження спричиненої матеріальної шкоди завданої позивачу внаслідок ДТП - призначити по справі судову авто товарознавчу експертизу з приводу встановлення вартості спричиненої матеріальної шкоди.

Однак, з пояснень позивача витікає, що пошкоджений автомобіль вже реалізовано, що позбавляє суд можливості призначити зазначену експертизу.

Внаслідок чого суд не може брати до ували висновок експерта-автотоварознавця, який проведений з порушенням чинного законодавства, та використовувати його в якості належного доказу по справі. Інших доказів що підтверджують розмір причинений матеріальних збитків позивач не надав.

Тому, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними доказами суми спричиненої йому шкоди.

 Згідно ч.1 п.3 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв’язку з знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.   

Саме з урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими і до задоволення не підлягають, а посилання позивача на перенесений психологічний стрес, відсутність можливості користуватися своїм автомобілем, необхідність «судитися», звертатися за юридичною допомогою, не можуть слугувати підставами, які би свідчили про спричинення відповідачем позивачеві саме моральної шкоди.   

Керуючись, ст.ст.10, 11, 59, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.1187, 1188 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та завданої моральної шкоди –відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                         О.В.Ходасевич