Справа №  2-253/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 травня 2011 року   смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний  суд, Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді Курочкіної О.М.

при секретарі: Лукіній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петропавлівка  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності  на домоволодіння,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1  звернулася до Петропавлівського районного  суду Дніпропетровської області з позовом до до ОСОБА_2 про визнання права власності  на домоволодіння, а саме житловий  будинок АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог  позивач зазначила , що навесні 2010 року вона домовилась із відповідачем, ОСОБА_2, про придбання домоволодіння АДРЕСА_1. Для виконання умов правочину відповідач зі своєї сторони надав 23.03.2010 року нотаріально посвідчену довіреність на ім’я ОСОБА_3 для представництва його інтересів під час оформлення такого правочину. Так як у позивача  була відсутня повна сума вартості вищенаведеного домоволодіння, то вони  відклали укладення правочину до невизначеного часу.

23.10.2010 року між позивачем  та відповідачем особисто було складено письмову розписку про виконання умов договору купівлі-продажу домоволодіння за вищевказаною адресою. Відповідно до цієї розписки вона передала відповідачу грошову суму у розмірі 15 900,00  гривень, а відповідач відповідно передав їй у власність домоволодіння за вищезгаданою адресою, де вона  на цей час проживає та веде господарство. Договір купівлі-продажу між ними згідно діючого законодавства нотаріально посвідчено не було в зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сторін, тому між ними було складено розписку про виконання умов договору купівлі-продажу, домовившись через деякий  час після  поліпшення  матеріального стану сторін укласти такий правочин.

На початку 2011 року, після зібрання відповідної суми, вона  звернулась до відповідача із проханням оформити правочин купівлі-продажу. У відповідь останній повідомив, що він надав довіреність на ОСОБА_3 і тому його особиста присутність під час укладення правочину не є обов’язковою. Позивачка  звернулась за консультацією до нотаріуса , яка їй підтвердила що для укладення правочину купівлі-продажу достатньо представника продавця з належним чином посвідченою довіреністю. Тому вони  разом із повіреною особою відповідача звернулась до нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу вищенаведеного домоволодіння надавши нотаріусу відповідний пакет документів. Ознайомившись із пакетом документів нотаріус їм повідомила про неможливість посвідчення правочину через те, що спірне домоволодіння належить батькові відповідача ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на споруду № 3123 від 06.12.1988 року виданого виконкомом Петропавлівської селищної ради на підставі рішення виконкому № 102 від 25.11.1988 року та зареєстрованого в Павлоградському МБТІ 06.12.1988 року за реєстровим № 29-43. Батько відповідача помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідач після його смерті не переоформив на себе спадщину.

Позивачка  звернулась до відповідача в телефонному режимі з проханням оформити спадкове домоволодіння після смерті свого батька на себе  з метою подальшого укладення договору купівлі-продажу між ними. Але відповідач на її звернення відповів відмовою. Він повідомив, що зі своєї сторони він виконав усі умови правочину і попрохав його більше не турбувати своїми дзвінками. Позивачка  не одноразово намагалась з відповідачем знову поговорить . але він не відповідає на її дзвінки, тобто він ухиляється від нотаріального посвідчення правочину між ними.

Тоді вона  звернулась до сестри відповідача ОСОБА_5, якій було відомо про їх домовленість із її братом щодо придбання мною домоволодіння. Вона спробувала допомогти позивачці в цьому. 10.02.2011 року вона звернулась до нотаріуса з ціллю оформлення спадкового домоволодіння на своє ім’я, як другого спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4. Нотаріус сестрі відповідач відмовив у вчиненні нотаріальних дій посилаючись на той факт, що відповідач фактично вже розпорядився спадковим майном, адже в державному реєстрі нерухомого майна є довіреність від його імені на право продажу спадкового домоволодіння третьою особою. Також нотаріус направила відповідачу рекомендований лист з пропозицією щодо спадкування майна після смерті батька, але останньому такий лист не було доставлено та повернуто за закінченням строку зберігання. В результаті цього нотаріус нам запропонувала звернутись до місцевого суду за вирішенням питання так як  всі умови договору купівлі-продажу домоволодіння нею виконано , але вона  не має можливості розпорядитися своєю власністю у повному розмірі, так як відповідачем не було оформлено свідоцтво про право на спадщину на придбане нею ю домоволодіння відповідно до діючого законодавства, а також на цей час він ухиляється від укладення правочину між ними і тому вона вважає що не можливо врегулювати даний спір без судового втручання.

Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала  в повному обсязі, зазначила , що всі умови виконала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи був належним чином повідомлений, від відповідача не надійшло повідомлення про причини  неявки. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що є рідною сестрою відповідача, підтвердила факт укладання і виконання сторонами договору купівлі-продажу, підтвердила, що інших спадкоємців після смерті батька немає, а вона не  бажає приймати спадщину.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт укладання і виконання сторонами договору купівлі-продажу, підтвердив, що у нього дійсно була довіреність на продажу дому, але відповідач не бажає оформляти спадок і він не може виконати його доручення..

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги викладенні в заяві доказаними і такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до  статті 15 ЦК України кожна особа  має право  на захист свого цивільного права.

Домоволодіння АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності  ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом  про право приватної власності.

Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 21.12.2010 року підтверджується, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 підтверджується що він є сином і спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4

Довіреністю  від 23.03.2010 року підтверджується, що відповідач  надавав право 3 особі ОСОБА_3 право продати домоволодіння АДРЕСА_1.

Листом завідуючої Пет ропавлівської державної нотаріальної контори  №71/02-14 від 10.02.2011 року підтверджується, що  третя особа ОСОБА_5 і    відповідач є єдиними спадкоємцями і спадкова справа не відкрита і що відповідач фактично розпорядився домоволодінням АДРЕСА_1.

Розпискою від 23.10.2010 року підтверджується що відповідач отримав від позивачки  кошти в сумі 15900 грн. за проданий будинок за адресою домоволодіння АДРЕСА_1.

Посвідченням серія НОМЕР_2 підтверджується, що позивачка є інвалідом 2 групи і відповідно до чинного законодавства звільнена від сплати судових витрат.

                  Відповідно до ч.3  ст.1268 ЦК України  спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦПК України спадкоємець за законом або за заповітом  має право відмовитися прийняття спадщини.

У відповідності до  ч. 2 ст. 220 ЦК України  - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується  письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.

Стаття 212 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Суд повно і всебічно з’ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і прийшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ч.3  ст.1268, ч. 1 ст. 1273,  ч.2ст.220 ЦК України , ст.212-215, 228 ЦПК України   суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про визнання права власності  на домоволодіння задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1   право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя    О. М. Курочкіна