Справа № 22ц-1540/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Басюр А.М.,
за участю: представника ВТБ Банк в особі Хмельницької філії ВТБ Банк Кривого В.П., представника відповідачів ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу № 22ц-1540 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 листопада 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Хмельницької філії ВТБ Банк до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення,
в с т а н о в и л а :
ВТБ Банк в особі Хмельницької філії ВТБ Банк, звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначало, що між Банком та ОСОБА_4.8 травня 2008 року було укладено кредитний договір на суму 41400 доларів США на строк 7 травня 2013 року. В забезпечення виконання зобов’язання Банком було укладено договір поруки з ОСОБА_3 Посилаючись на те, що позичальник своїх зобов’язань по сплаті кредиту належним чином не виконував, позивач просив стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ВАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором в сумі 40 481,70 доларів США, заборгованість за кредитним договором по комісії - 2549 грн. 31 коп., державне мита - 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу - 120 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29 листопада 2010 року позов ВАТ ВТБ Банк в особі Хмельницької філії ВТБ Банк до ОСОБА_4, ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ВАТ ВТБ Банк заборгованості за кредитним договором в сумі 40 481,70 доларів США, заборгованість за кредитним договором по комісії - 2549 грн. 31 коп., солідарно та по 927 грн. судових витрат з кожного, в рахунок погашення заборгованості, звернуто стягнення на предмет застави: належний ОСОБА_4 _________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Вітушинська О.О. Справа № 22ц-1540
Доповідач: Купельський А.В. Категорія № 19, 27
автомобіль марки DAF, модель –95XF 380, 2000 року випуску, колір –синій, номер шасі (кузова, рами) №НОМЕР_2, тип –вантажний, сідловий тягач –Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною 313 600 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не перевірялась достовірність наданих банком розрахунків, банк не направляв вимогу про сплату кредиту. Крім того, суд першої інстанції не дослідив та не оцінив чинність кредитного договору, порядок його укладення, відповідність його умов вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач свої зобов’язання за кредитним договором виконував не регулярно, внаслідок чого виникла заборгованість по чергових платежах та процентах .
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Так, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між 8 травня 2008 року Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №2536/08 –СК на суму 41400 доларів США на строк до 7 травня 2013 року, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а згідно договору про внесення змін, на період з 28 листопада 2009 року по 30 вересня 2010 но до графіку погашення кредити. В забезпечення виконання зобов’язання Банком 8 травня 2008 року було укладено договір поруки №2536/08-ДП-1 з ОСОБА_3 В банку в травні 2008 року ОСОБА_4 отримав 41400 доларів США.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Умови кредитного договору позивачем були виконанні у повному обсязі, однак взяті на себе зобов’язання відповідачем виконані не були, про що свідчить заборгованість по оплаті отриманого кредиту та нарахованих відсотків.
Заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту станом на 11 березня 2010 року становить: загальна - 40 481, 70 доларів США, що складає 38937,19 доларів США - заборгованість по основному боргу кредиту, 1544.51 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом, пеня 31,54 доларів США , що разом за курсом НБУ 798,24 за 100 доларів США еквівалентно 323392,89 грн.
Згідно п. п. 3.7, 5.3.1, 4.23 позичальник зобов’язаний сплатити банку в період з 28 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 2% річних. Така комісія за несвоєчасне погашення кредиту складає 2435.91 грн.
Відповідно до договорів поруки №2536/08–СК від 8 травня 2008 року ОСОБА_3 є поручителем перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором №2536/08-СК від 8 травня 2008 року. Згідно вказаних договорів поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.
Боржнику та поручителю 27 січня 2010 року направлялась вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту.
За таких обставин, суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про підставність позову у цілому.
Доводи апелянта про те, що розрахунок заборгованості по нарахуванню відсотків та комісії за несвоєчасне повернення кредиту проведено неправильно, не заслуговують на увагу, оскільки підписуючи кредитний договір, відповідач був ознайомлений з його умовами та тарифами кредитора, про що свідчить його підпис на кредитному договорі.
Посилання ОСОБА_4, ОСОБА_3, що їм позивач не направляв письмову вимогу про врегулювання спору спростовується матеріалами справи, в якій такі вимоги наявні.
Не є обґрунтованим посилання апелянта на те, що суд провів стягнення в подвійному розмірі.
Судом прийнято рішення про стягнення з відповідачів зазначених сум коштів. Зазначені кошти будуть стягнені шляхом реалізації заставленого майна.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду А.В. Купельський