Справа № 2-6597/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Сребняк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Україна» про стягнення пайового внеску,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить стягнути на його користь з Кредитної спілки «Україна» пайові внески на загальну суму 45000 гривень та проценти в сумі 2060 грн.

При цьому посилається на те, що він з 04.01.2007 року є членом Кредитної спілки «Україна» при цьому він сплатив вступний та обов’язковий пайові внески.

04.01.2007 року між нім та відповідачем було укладено угоду оформлену як свідоцтво про внесення додаткового пайового внеску до кредитної спілки № МЛ-040107К на суму 31500 грн. За умовами цього договору відповідач зобов’язався сплачувати їй 27 % річних, з нарахуванням доходів щомісячно і виплатою їх до 4-го числа. Кінцевий строк повернення було визначено до 04.01.2008 року, по закінченні якого 04.01.2008 року він уклав з відповідачем додаткову угоду та отримав доповнення до свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску № МЛ-040107К від 04.01.2008р. на суму 35800 грн. В подальшому він збільшував суми додаткового пайового внеску, яка в загальному розмірі склала 45000 грн.

З листопада 2008 року позивач перестав отримувати належним чином нараховані відсотки, по закінчені строку дії договору звернувся до відповідача з заявою про повернення депозитних внесків та відсотків, але відповіді або внесків не отримав.

Згідно умов договору та діючого законодавства основний, додатковий та інші пайові внески, а також нараховані відсотки є власністю члена кредитної спілки «Україна». Тому вважає, що дії відповідача порушують її право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 04.01.2007 року позивач є членом Кредитної спілки «Україна» при цьому він сплатив вступний та обов’язковий пайові внески.

04.01.2007 року між ним та відповідачем було укладено угоду та оформлено як свідоцтво про внесення додаткового пайового внеску до кредитної спілки № МЛ-04007К в розмірі 31500 гривень. За умовами цієї угоди відповідач зобов’язався сплачувати йому 27 % річних, з нарахуванням доходів щомісячно і виплатою їх 4-го числа кожного місяця. Кінцевий строк повернення було визначено до 04.01.2008 року, по закінченні якого 04.01.2008 позивач продовжив строк дії угоди на 12 місяців та отримав доповнення до свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску до кредитної спілки № МЛ-040107К від 04.01.2007 року на суму 35800 грн. на тих же умовах.

Крім того, протягом року позивач неодноразово збільшував суми додаткового пайового внеску № МЛ-040107К від 01.04.2007 року, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с. 6-7).

Позивач перестав отримувати належні йому відсотки з листопада 2008 року, тому по закінченні строку дії угоди 04.01.2009 року, звернувся до відповідача з заявою про повернення додаткових пайових внесків на загальну суму 45000 грн. та несплачені відсотки в сумі 2030, 66 грн., але відповіді або внесків не отримав. Кредитна спілка «Україна» належним чином не виконала своїх зобов’язань, а саме не повернула додатковий пайовий внесок та не виплатила відсотки.

Вищезазначене також підтверджується членською книжкою позивача, квитанціями, свідоцтвами..

Звернення позивача до кредитної спілки «Україна» про повернення додаткових пайових внесків відповідач ігнорує.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Частина 7 ст. 10 Закону України „Про кредитні спілки" передбачає, що повернення обов’язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 8, 9 вищезазначених угод передбачено, що по закінченню строку дії договору, спілка зобов’язується виплатити члену спілки суму його обов’язкового пайового внеску та додаткових внесків в повному об’ємі в строк, встановлений Статутом спілки, але не більше 10 днів. Відсотки, нараховані на суму його обов’язкового пайового внеску по закінченню терміну дії Договору виплачуються в перебігу першого кварталу року, наступного за звітним, але не пізніше 31 березня. Пунктом 3.5 цього договору передбачено також, що у разі дострокового або повного повернення суми внеску відсоткова ставка по достроково виданої суми перераховується із розрахунку 1 % річних, при цьому ця сума сплачується не пізніше 30 банківських днів з моменту реєстрації відповідної заяви вкладника.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Своїми діями відповідач, порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов’язання за договором, відмовивши позивачці у виплаті відсотків та депозитного внеску, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень, та судові витрати за сплату державного мита в розмірі 470 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 8, 41, 64 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93, ст. 2 Закону від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», ст. ст. 81, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з кредитної спілки «Україна» на користь ОСОБА_1 суму внеску в розмірі 45000 гривень та несплачені відсотки в сумі 2060 грн., а разом 47060 (сорок сім тисяч шістдесят) гривень.

Стягнути з кредитної спілки «Україна» на користь держави витрати по сплаті державного мита в розмірі 470 (чотириста сімдесят) грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 (тридцять) грн.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.