Справа №2-1524/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2011 року         Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:           головуючого                             Процько Я.В.,

                    з участю секретаря                        Сесик Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем спільне життя не склалось. Сторони –люди різних характерів та поглядів на життя; між ними припинені шлюбні стосунки, з березня 2007 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть; вони стали чужими людьми та втратили почуття любові, тому просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, та з мотивів, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд встановив наступні обставини:

Між сторонами шлюб зареєстровано 12.08.1995 року в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області, про що 12.01.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області повторне видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за №78.

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із пояснень позивача вбачається, що збереження сім’ї суперечитиме її інтересам, оскільки подальше існування шлюбу лише формально, не захищає нічиїх інтересів, а навпаки суперечить засадам та принципам, на яких ґрунтується існування шлюбу та сім’ї.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї суперечитиме інтересам одного з них.

Згідно ч.4  ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що вжиття заходів для примирення сторін є недоцільним, оскільки між сторонами припинені шлюбні стосунки, протягом тривалого часу спільного господарства не ведуть, з березня 2007 року проживають окремо, подальше збереження сім’ї суперечитиме інтересам позивача, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між сторонами розірвати.

Крім цього, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита при одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на сторін порівно.

Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12.08.1995 року в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис №78.  

Витрати, пов’язанні з оформленням розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян покласти на позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 порівно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий                                                                        Процько Я.В.