Справа № 22ц-2217/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.
за участю: помічника прокурора Хмельницької області з питань захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин Павлишина В.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2217 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нетішинського міського суду від 5 квітня 2011 року по справі за позовом прокурора м. Нетішина в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а :
Прокурор м. Нетішина в інтересах ОСОБА_2, звертаючись 4 лютого 2011 року до суду з вказаним позовом, зазначав, що по зверненню ОСОБА_2 прокуратурою м. Нетішина проведено перевірку щодо невиконання рішення суду ОСОБА_3 Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,70 га, розташованої біля будинку №62 по АДРЕСА_1. По сусідству з нею у житловому будинку №64 проживає ОСОБА_3 Їхні земельні ділянки розділяє дорога, яку з 2007 року самовільно займає ОСОБА_3 і побудував на цій дорозі будівлю для збереження особистого майна. В наслідок незаконних дій відповідача, ОСОБА_2 позбавлена права користуватись дорогою загального користування за її основним призначенням. Крім того, ОСОБА_3 наприкінці дороги в місці її примикання до земельної ділянки ОСОБА_2 поставив паркан і ворота, які замкнув на свій замок. Рішенням Нетішинського міського суду від 13 жовтня 2009 року ОСОБА_3 зобов’язано протягом 20 днів після набрання рішенням законної сили демонтувати будівлю під дрова та сіно, демонтувати паркан, ворота, 5 стовпів для зведення огорожі, що збудовані на дорозі, яка розділяє будинок №62 та №64 по АДРЕСА_1, усунувши перешкоду у користуванні земельною ділянкою загального користування (дорогою). Також ОСОБА_3 зобов’язано не чинити будь-яких перешкод в користуванні цією земельною ділянкою. 16 грудня 2009 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області рішення Нетішинського міського суду від 13 жовтня 2009 року залишено без змін.
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Ходоровський Б.В. Справа № 22ц-2217
Доповідач: Купельський А.В. Категорія № 45
Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач демонтував стовпи та ворота та 27 липня 2010 року знову збудував паркан на цій же земельній ділянці. Тому права ОСОБА_2 надалі порушуються.
У зв’язку з цим, позивачка просила суд першої інстанції усунути перешкоду у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 шляхом зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати вищезгадану споруду, зобов’язати відповідача в подальшому не чинити будь-яких перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування (дорогою).
Рішенням Нетішинського міського суду від 5 квітня 2011 року позов прокурора в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Зобов’язано ОСОБА_3 на протязі 20 днів після набрання рішенням законної сили демонтувати паркан, встановлений на дорозі, усунувши таким чином перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування і зобов’язано відповідача в подальшому не чинити будь-яких перешкод у користуванні цією дорогою.
На таке рішення надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апелянт посилається на те, що рішення є незаконним і таким, що порушує його права, гарантовані ст. ст. 21, 22 Основного Закону України, оскільки не з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння будинку №62 по АДРЕСА_1 і земельної ділянки за даною адресою площею 0,7037 га, з якої: 0,1000 га призначено для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,6037 га –для ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_3 належить домоволодіння будинку №64 по АДРЕСА_1, за яким закріплена земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2320 га.
27 липня 2010 року ОСОБА_3 повторно самовільно зайняв земельну ділянку загального користування (частину дороги) площею 0,01 га, яка розділяє домоволодіння сторін, і самочинно збудував на ній паркан внаслідок чого було перекрито в’їзд до гаражу ОСОБА_2
Відсутність права на забудову зазначеної земельної ділянки визнаються сторонами, а також підтверджуються: правовстановлюючими документами на домоволодіння будинку №62 по АДРЕСА_1, і земельну ділянку за цією адресою; рішеннями Нетішинської міської ради про передачу земельних ділянок у приватну власність від 19
вересня 2000 року № 15 і 30 вересня 2008 року № 19; фотокартками і кадастровими планами земельних ділянок; довідками та висновками щодо землекористування сторін і самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки загального користування.
Відповідно до ст.152 ч.2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною 2 статті 158 цього Кодексу визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що діями відповідача, пов’язаними із самовільним захопленням земельної ділянки загального користування та зведенням на ній паркана, ОСОБА_3 чиняться перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою.
Покладаючи на ОСОБА_3 зобов’язання з усунення цих перешкод, суд вірно обрав спосіб захисту порушеного права ОСОБА_2
Посилання ОСОБА_3 на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не узгоджуються з її матеріалами.
Не знайшли свого підтвердження посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка виділена його матері ОСОБА_6 Належних доказів цього ним суду не надано.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський