Справа №  22а-3830/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 травня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

                в складі : головуючого –судді Ярмолюка О.І.,

          суддів : Власенка О.В., Юзюка О.М.,

діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула в порядку письмового провадження справу № 22а-3830 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40    до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення щомісячної недоплати дітям війни,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

          ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначали, що відповідно до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” вони мають статус дітей війни. На підставі ст. 6 цього ж Закону пенсія дітям війни підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем така допомога виплачувалась не в повному обсязі.

__________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: П’єнта І. В.                                                  Справа № 22а-3830

Доповідач: Власенко О. В.                                                                                Категорія № 10.3.1

          Позивачі просять стягнути з відповідача недоплачену щомісячну надбавку до пенсії дітям дитині війни за 2007- 2009 роки.

          Рішенням Ізяславського районного суду від 15 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачам щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відповідно до ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі нарахувати та виплатити для позивачів підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” : ОСОБА_1 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_2  за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22

31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_3 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_4 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_5 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_6 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_7 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_8 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_9 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_10 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_11 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_12  за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_13 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_14 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_15 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_16 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_17 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_18 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_19 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_20 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_21 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_22 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_23 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_24 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_25 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_26 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_27 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_28 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_29 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_30 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_31 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_32 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_33 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_34 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_35 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_36 за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_37 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_38 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_39 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, ОСОБА_40 за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням виплачених сум. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області на користь позивачів по 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, сплачених ними при подачі позову, на кожного. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі відповідач  просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

          Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на законодавчому рівні не визначено джерела фінансування виплат щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни, порядок нарахування та органи, які повинні здійснювати ці виплати. Також вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування”,  застосовується  виключно  для  визначення  розмірів  пенсій, призначених згідно з цим Законом, у зв'язку з чим, питання, з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії слід здійснювати перерахунок пенсії, є невизначеним.

          При винесенні рішення судом не враховано, що Пенсійний фонд України дії на підставі Положення "Про Пенсійний Фонд України", яким визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які виключно використовуються за призначенням і вилученню не підлягають.

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі слід залишити без задоволення з наступних мотивів.              

         У відповідності з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Судом вірно встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком, відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте управлінням Пенсійного фонду України в Ізяславському районі позивачам така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.

          Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.

          Статтею 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до вимог ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 –IV ”Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону ”Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

          Пунктом 41 розділу II Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” і статтю 6 викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія положень статті 6 Закону № 2195 –IV у попередній редакції.

          Законом України ”Про Державний бюджет України на 2009 рік” положення ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” не змінювались.

          Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення

Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачі мають право на отримання доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року.

          Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачам відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

          Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на її отримання. Крім того, відсутність механізму реалізації закону не є підставою для його невиконання.

          Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія  суддів  

     у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі залишити без задоволення.

          Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий: (підпис)                              

          Судді: (підписи)

          З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                              О.В.Власенко