Справа № 22ц-1750/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року м. Хмельницький
4 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Пастощука М.М., Купельського А.В.,
при секретарі: Басюр А.М.,
за участю: представників позивача-відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача-позивача ОСОБА_4, - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1750 за апеляційними скаргами ОСОБА_4 на заочне рішення та ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 9 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про виділення їй кімнати, встановлення порядку користування будинковолодінням, хлівом, літньою кухнею, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будівлями, про зобов’язання відповідача не чинити позивачу перешкод у вільному проході та проїзді через металеві ворота та хвіртку на земельну ділянку по АДРЕСА_1, до хліва, літньої кухні, надати ОСОБА_1 ключі від хліва та літньої кухні та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування будинковолодінням, усунення перешкод у користування земельною ділянкою та будівлями по АДРЕСА_1,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначала, що на підставі рішення Красилівського районного суд від 24 грудня 1997 року вона є власником 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1, власником 2/3 частини даного будинку є ОСОБА_4 Житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0.16 га. З цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. Земельна ділянка не розділена між ними та неприватизована, оскільки є спір. Надвірні будівлі та літня кухня без її на те згоди перебувають в одноособовому володінні та користуванні відповідача і він відмовляє їй у праві на спільне володіння. Крім того, відповідач не дозволяє їй користуватись єдиним існуючим в’їздом і проходом не земельну ділянку, чим позбавляє права доступу до земельної ділянки та будинку. Просила встановити порядок користування будинковолодінням по вулиці _____________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції Федишина І.В. Справа № 22ц-1750
Доповідач: Купельський А.В. Категорія №19,21
АДРЕСА_1, виділивши їй у користування з житлового будинку житлову кімнату, позначену у плані №3. Літню кухню та хлів залишити в спільному користуванні, зобов’язати ОСОБА_4 не чинити їй перешкод у користуванні вище зазначеної земельної ділянки та будівлями, надати їй ключі від хліва та літньої кухні. ОСОБА_4, звертаючись до суду з зустрічним позовом просив припинити право ОСОБА_1 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на цю частину будинку.
Ухвалою Красилівського районного суду від 9 грудня 2010 року зустрічний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду, у зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Заочним рішенням Красилівського районного суду від 9 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Виділено для користування ОСОБА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 житлову кімнату площею 9,9 м2, позначену на плані, що знаходиться в технічному паспорті будинку під №3. Літню кухню та хлів залишено у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4 Зобов’язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному проході та проїзді на земельну ділянку по АДРЕСА_1 через існуючі з південо-західної сторони земельної ділянки металеві ворота шириною 3 м. та хвіртку 0.8 м., користуванні подвір’ям будинковолодіння, хлівом, літньою кухнею, надати їй ключі від хліву та літньої кухні. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з заочним рішенням відповідач подав заяву про його перегляд.
Ухвалою Красилівського районного суду від 25 лютого 2011 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування будинковолодінням, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будівлями, про зобов’язання ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод у проході та проїзді на земельну ділянку по АДРЕСА_1, користуванні подвір’ям будинковолодіння, хлівом, літньою кухнею, про зобов’язання надати їй ключі від хліва та літньої кухні залишено без задоволення.
ОСОБА_4 не погодившись з ухвалою Красилівського районного суду від 9 грудня 2010 року про залишення його позову без розгляду та з заочним рішенням Красилівського районного суду від 9 грудня 2010 року про задоволення позову ОСОБА_1 подав на них апеляційні скарги в яких просить їх скасувати, продовжити розгляд за його позовом, в задоволені позові ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не повідомляв його про розгляд цивільної справи за його позовом і не прийняв до уваги рішення судів, що набрали законної сили, про те, що господарські будівлі були побудовані після смерті спадкодавця і не являються спадковим майном. Суд виділивши позивачці кімнату не дослідив яким чином вона зможе нею користуватись, не дослідив суд висновок судово-будівельної експертизи, де зазначено, що будинковолодіння не розділено в натурі, не враховано судом неприязнені стосунки між сторонами.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін на підтримку доводів апеляційних скарг та їх спростування, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають відхиленню з наступних підстав.
Пунктом З ч.1 ст. 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справа до розгляду призначалася 8 вересня, 1 жовтня, 10 листопада, 9 грудня 2010 року.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
З розписок, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_4 належно повідомлявся про день і час розгляду справи. При цьому, 29 вересня та 9 листопада 2010 року (а. с. а. с. 55, 60) він подав до суду заяву про перенесення справи призначеної на 1 жовтня та 10 листопада 2010 року, у зв’язку з важким станом здоров’я. Вказані заяви відповідач подавав до суду раніше, без надання належно завірених медичних документів про стан здоров’я. Про судове засідання 9 грудня ОСОБА_4 був повідомлений під розписку, в судове засідання не прибув, з причин, які суд вірно визнав неповажними та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
За ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Таким чином , на момент постановляння оскаржуваної ухвали у суду були наявні всі законні підстави до залишення позовної заяви без розгляду. Посилання апелянта на неможливість прибути в судове засідання 1 жовтня та 10 листопада 2010 року через хворобу належними доказами не підтверджено, оскільки суд не може прийняти як доказ поважності причин неявки заяву самого ОСОБА_4
Оскільки залишення заяви без розгляду з підстав п.3 ч. 1 ст. 207 ЦІЖ України можливе лише за умов повторної неявки належно повідомленого позивача, колегія суду приходить до висновку що ухвала суду постановлена у відповідності до норм процесуального права, тому підстав до її скасування колегія суддів не вбачає.
Заява ОСОБА_4 про те, що суд не повідомляв його про судові засідання розгляду його позову спростовується вище наведеними доказами.
Задовольняючи позовні вимоги про встановлення порядку користування будинковолодінням, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і будівлями, про зобов’язання ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вільному проході та проїзді на земельну
ділянку по АДРЕСА_1 через існуючі з південо-західної сторони земельної ділянки металеві ворота та хвіртку, користуванні подвір’ям будинковолодіння, хліва, літньою кухнею, надати їй ключі від хліва та літньої кухні суд виходив з наступного.
Зокрема судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 матері ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 фактично вступили в управління спадковим майном і передали його своєму брату по матері ОСОБА_9, який помер в 1997 році. Рішення Красилівського районного суду від 24 грудня 1997 року встановлено факт належності ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності по 1/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1. На підставі договору дарування ААК №842622 від 19 січня 1998 року ОСОБА_8 подарував ОСОБА_4 1/3 частину зазначеного будинку. Красилівською міською радою ОСОБА_1 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,05 га. та 0,03 га. відповідно: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд та для ведення особистого селянського господарства. Будинок та прибудинкова земельна ділянка перебуває у їхньому спільному користуванні. Надвірні будівлі (хлів та літня кухня) перебувають в одноособовому користуванні ОСОБА_4 Сторони не дійшли згоди щодо спільного користування будинком, хлівом, літньою кухнею, єдиним існуючим в’їздом та проходом на земельну ділянку.
Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на наступні докази рішення Красилівського районного суду від 24 грудня 1997 року, витяг з Красилівського БТІ про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на присадибний житловий будинок по АДРЕСА_1, рішення Красилівської міської ради №6 від 124 грудня 2002 року, попередження ОСОБА_4 від 30 вересня 2009 року, висновок судово-будівельної експертизи від 22 лютого 2010 року, актом обстеження будинку від 12 січня 2010 року, висновком Красилівського РВ УМВС від 5 липня 2010 року
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
ОСОБА_1 не ставила питання про виділення частини спільного майна в натурі, просила встановити порядок користування земельною ділянкою та будівлями.
За таких обставин суд правомірно виділив ОСОБА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 житлову кімнату площею 9,9 м2, позначену на плані, що знаходиться в технічному паспорті будинку під №3. В зазначену кімнату ОСОБА_1 побудувала окремий вхід. Що якраз спростовує заяву апелянта про те, що суд не дослідив яким чином ОСОБА_1 зможе користуватись виділеною кімнатою.
Суд також, зобов’язав ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вільному проході та проїзді на земельну ділянку по АДРЕСА_1 через існуючі з південо-західної сторони земельної ділянки металеві ворота шириною 3 м. та хвіртку 0.8 м., користування подвір’ям будинковолодіння, оскільки, як видно з висновку судово-будівельної експертизи №5-15 від 22 лютого 2010 року, влаштування другого заїзду до житлового будинку по вул. АДРЕСА_1 є технічно неможливим. Зазначене спростовує посилання ОСОБА_4 що суд не досліджував зазначеного висновку.
Вірним на думку колегії суддів є і рішення суду про залишення у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4 літньої кухні та хліва, зобов’язання ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні ними та надати їй ключів від них.
Як видно з технічного паспорту на присадибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 та експлікації до плану садибного (індивідуального) будинку (а.с.8,9) житловий будинок побудовано в 1950 році, хлів –1988 році, а літня кухня у 1991 році, в період коли в будинку жив ОСОБА_9 За таких обставин, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_4 мають рівні права на користування цими будівлями (хлівом та літньою кухнею).
Крім того, саме враховуючи неприязнені стосунки між сторонами, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, а суд прийняв рішення про виділення кімнати, зобов’язання ОСОБА_4 не вчиняти певних дій.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_4 на ухвалу та рішення Красилівського районного суду від 9 грудня 2010 року відхилити.
Рішення та ухвалу Красилівського районного суду від 9 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.В. Купельський