Справа № 22ц-1748/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді П’єнти І.В.,
суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,
при секретарі: Джафаровій Т.Б.,
за участю ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відділу
ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Присяжнюка О.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1748 за апеляційною відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2011 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В січні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця та просила визнати дії державного виконавця ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюк О.В. неправомірними, скасувати постанову державного виконавця ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції від 23.12.2010 року ВП №6958790 та зобов’язати ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції поновити виконавче провадження. В обґрунтування зазначених вимог вказувала, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки державним виконавцем не вжито всіх належних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для повного примусового виконання виконавчого листа №2-27 від 17.01.2005 року, виданого Славутським міськрайсудом за рішенням цього ж суду від 24.06.2004 року.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 02 березня 2011 року визнано неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюка Олега Володимировича з приводу невжиття заходів до повного і своєчасного виконання рішення суду від 24.06.2004 року. Скасовано постанову державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції від 23.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-27 від 17 січня 2005 року, виданого Славутським міськрайонним судом. Зобов’язано державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюка Олега Володимировича відновити виконавче провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа №2-27 від 17 січня 2005 року, виданого Славутським міськрайонним судом.
В апеляційній скарзі відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції ставиться питання про скасування ухвали Славутського міськрайонного суду від 02 березня 2011 року, через порушення судом норм
____________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Роїк В.П. Справа № 22ц-1748
Доповідач –П’єнта І.В. Категорія ухвала
матеріального та процесуального права. В обґрунтування цих вимог вказується, що судом всупереч положенням ст. 210 ЦПК України в ухвалі не вказано мотиву задоволення скарги і норми закону, яка була порушена чи не використана державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду. Також апелянт зазначає, що судом безпідставно не враховано загальний порядок виконання рішень, за якими боржника зобов’язано виконати певні дії або утриматись від їх виконання, закріплений в ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, апелянт також вказує на те, що судом не взято до уваги, що заявник погодилась авансувати лише витрати на часткове виконання рішення суду, що свідчить про небажання стягувача авансувати витрати на повне виконання рішення, а тому державним виконавцем у чіткій відповідності до вимог ч. 2 ст. 76 та ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції на 08.03.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-27 від 17.01.2005 року.
В судовому засіданні представник відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції апеляційну скаргу підтримав.
Заявник та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили суд апеляційну скаргу відхилити, увалу суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом встановлено, що рішенням Славутського міськрайонного суду від 24.06.2004 року визнано в порядку спадкування право власності за ОСОБА_1 на 44/100 частини будинковолодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 з виділенням їй в натурі коридору 1, площею 3,8 кв.м., кімнати 2, площею 17,8 кв.м., веранди А-1, площею приміщень 5,4 та 3,8 кв.м., хліва Б, площею 11 кв.м. За ОСОБА_6 визнано право власності на 56/100 частини цього ж будинковолодіння з виділенням йому в натурі кімнати 3, площею 11,1 кв.м., кімнати 4, площею 6,9 кв.м., сіней А, площею 10,3 кв.м., погребу під ними, хліва Б, площею 19,6 кв.м. Зазначеним рішенням суду на сторони покладено виконання певних робіт по переобладнанню та витрати по переобладнання житлового будинку з надвірними будівлями з метою проведення розподілу цього будинку. На підставі даного рішення суду 17.01.2005 року Славутським міськрайонним судом було видано відповідний виконавчий лист, який знаходився на виконанні у відділі ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції.
23.12.2010 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на тій підставі, що рішення суду боржником у добровільному порядку виконано не було, воно містить вимоги зобов’язального характеру, і його виконати без участі боржника неможливо, державним виконавцем вичерпані всі можливості його виконання.
Задовольняючи скаргу заявниці, суд виходив з того, що державним виконавцем не вжито всіх заходів до виконання рішення суду.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи, а ухвала постановлена з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд першої інстанції, визнавши неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Мархаюка Олега Володимировича з приводу невжиття заходів до повного і своєчасного виконання рішення суду від 24.06.2004 року та скасування постанови державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції від 23.12.2010 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-27 від 17 січня 2005 року, виданого Славутським міськрайонним судом, не застосував норми закону, яка була порушена чи не використана державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду.
Згідно ст. 210 ЦПК України, в мотивувальній частині ухвали суду мають зазначатись мотиви, з яких суд дійшов висновку, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2010 року державний виконавець запропонував стягувачці проавансувати витрати на проведення виконавчих дій, на що вона погодилась і з цього приводу був складений відповідний акт від 16.12.2010 року.
Проте дані висновки, не відповідають матеріалам даної справи, зокрема, акту державного виконавця від 16.12.2010 року, в якому зазначено про згоду стягувача лише частково авансувати витрати на виконання робіт, які покладені на ОСОБА_1
Зазначених обставин при постановленні оскаржуваної ухвали суд не врахував, а тому ухвала Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для повторного розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2011 року скасувати, а справу направити до Славутського міськрайонного суду для продовження розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта